Примітки. 2) Інструкція прошовицька і Сендомирська — Жерела VIII ч

¹) Жерела VII ч. 222.

²) Інструкція прошовицька і Сендомирська — Жерела VIII ч. 224 і у Жуковича VI с. 115.

³) Жерела VIII ч. 226.

⁴) Ibid. ч. 227.

⁵) Лист з датою 3. I. 1631р. з Канева в Археограф. Сборн. т VIІ ч. 63.

⁶) Про се знаємо з пізнїйших листів на сойм 1632 р.

⁷) В цитованім листї з 17. IX н. с. 1630 писав він королеви про можливу небезпеку від козаків — od samych nie ladaiakie niebespeczenstwo uroscic, co się z praktyk duchowienstwa religii greckiej, ktorych dochodziemy, oczywiscie baczy (ркп. 104 с. 274). В пізнїйшім листї з Варшави 10. IV н. с. 1631, очевидно на основі гетьманських реляцій: prziidzie znowu z nimi (козаками) do kłopotu, bo ich Moskwa legatiami pszesz popy sollicitat (автоґрафи 221, док. 206). Порівняти побоювання зносин з Москвою у Конєцпольского під час переяславської війни.

⁸) У Жуковича VI с 133.

⁹) Ibid. с. 141.

¹⁰) Див. Жерела VIII с. 368.

¹¹) rad bym... wczesnie wiedział o mieyscu zapłaty y o lidzbie zatrzymanego woyska, bo na seymie za niezgodą zadna decyzya w tym nie stanela. — пише Конєцпольский пізнїйше (в квітнї). А король йому на се пригадував: роbnisz uprz. w. iakie były około tego na seymie przeszłym mowy, ze rzeczpospolita chciała tak zmnieyszone miec, iakoby kwarciane pieniądze wystarczały (ркп. Nr. 104 c. 325 i 327).

¹²) Volum. legum т. III с. 320.

¹³) Kozacy ieszcze troche broią y na morze się poteznie gotuią — пишуть Сопігам з Варшави 10. IV н. с., а девять день пізнїйше: Kozacy ze zemknieniem się tam częsci woyska quietiores — автоґрафи Публ. бібл. Nr 221 док. 206 і 208. Про жовнїрські роти розкватировані за Днїпром згадує також Конєцпольский в пізнїйших листах, жалуючи, що не послухали його ради й не визначили виплату війську в Барі замість Львова, a to dla tego iz woysko wszytko iest na Ukramie i z Zadnieprza az do Lwowa po zapłatę idąc iako się ludziom uprzykrzy — ркп. Nr. 104 c. 325 i 328.

¹⁴) Листи Конєцпольского до короля з 28. IV і 16. V н с. — Разн. F. IV Nr. 104 с. 325 і 329, листи до Сопіги - 1. с. док. 204: kozacy szkody wielkie morzem im (Туркам) tey wiosny poczynili. Подробиць не знаємо.

¹⁵) З Варшави пишуть: в великий второк козаки напали на кварцяне військо в Нїжинї, погромили полки Мочарского і Лаща, розбили Нїмцїв з полка Бутлєра. В маю: козаки далї воюють з кварцяними, але тепер кварцяні їх трохи приборкали (у Жуковича VI с. 149).

¹⁶) В листї з 28/IV н. c. гетьман посилаючи королеви реляцію старости калуського (Лукаша Жолкєвского, комісара до справ козацьких) пише: Widze co swawola co raz gore bierze, zołnierz zas zrozumiawszy z listow y z uniwersałow w. k m., ze ich za swawolnych, występnych y nieposłusznych udano, bardzo są załosni, zaczym ze hostiles insultus na chorągwie w. k. m. od tego chłopstwa impune isc muszą, cum quali dignitate maiestatu w. k. m., kozdy widzi, a ieszcze lepi czas krutki ukaze, iaka trudnosc ta nieposkromiona przyniesc swawola; byłby czas teras sposobny in ordinem tę swawolą, redigere y zabiezec, jakoby przez tę swawola więcey rpta zadnego periculum ne miała y samsiadom do rozerwania pakt przyczyny nie dawala, ale ze rpta na seymie y mowic o tym nie chciała (про кредити на українне військо), infortunie ony to się przypisac musi. Lubo teydy od w. k. mei na przeszłe listu moie nie mam rezolucyi, pisze do imci р. starosty kałuskiego, aby nisz ona nastąpi, wszystkich przystoynych srzodkow zazywał do zatrzymania przez wszelakich kłotni wоyska, poniewasz tesz za tak bliskim czasem zapłaty przyyidzie mu się reyterowac ztamtąd. Король відповідав: Wyrozumielismy z pisania uprz. w. y z listu ur. starosty naszego kałuskiego... iako gore bierze swowolenstwo kozackie, wziąwszy powod z listow naszych, ktoresmy dali do zolnierzow na stanowiskach tamecznych bedących, i поручав переказати жовнїрству, що вони nie maią tym nadzieie do łaski naszey tracic, a wzlaszcza że smy iestesmy o nich tego rozumienia, iz się wcale powinnosci swoich skromnie iako nalezy zachowuią — ркп. Nr. lo4 c. 325 l 327.

¹⁷) В одній з варшавських реляцій з кінця 1630 р. маємо звістку про бажаннє Валєнштайна дістати від польського правительства 10 тис. Запорожцїв, і лїтом 1631 р. староста калуський збирав ся йти в поміч цїсарю з 3000 козаків, 1000 гусарів (у Жуковича VI 105, 152).

¹⁸) Див. Форстена Валтійскій вопросъ II с. 355 і д.

¹⁹) Поки що минї стріла ся лише коротенька згадка в листї Конєцпольского до короля 16/V н. c.: O kozakach co mi pisze imc р. starosta kałuski i i. p halicki, posyłam w. k. m.- dai Boze, aby się ta powolnosc ich skutkiem ukazala samim (ркп. 104 л. 329 об.).

²⁰) Zaznaczamy i daiemy

²¹) Жерела VIII c. 332.

²²) От якими словами звертав ся Розелїй до козаків: Nobiles et liberi mіlites, viri strenui, Boristenis et Ponti Еuхіnі dominatoros et quod mахіmum est — religionis christianae grаесае et anitae acerrimi defensores! Він запевняв їх, що король його здавна бажав засвідчити свою приязнь reipublicae vestrae et univеrsо insigni ac praevalido nobilium kozakorum Zaporovianorum corpori, і тепер хоче війти in tractationem confederationis vobiscum arctioris et inviolabilis non minus publice privatimque omnibus honorificae quam utilis pro bono et assecuratione libertatis vestrae... et imprimis ad vindicandam ex tyranide pontificis romani eiusque satellitum principum, communilun adversoriorum nostroruv, avitam vestram religionem graecam, quae genens et persecutionem durissimam perpessa auxilium divinum vestrumque vehementissime implorat.

²³) Лист Руселя і кореспонденція Конєцпольского з сього приводу — ркп. Публ. бібл. Nr 104 л. 315 і далї. Тепер видав їх, з копій бібл. Чорторийських др. Крипякевич в цитованій статї — де зібрав і відомости про полїтичну дїяльність Руселя (Записки т. 117).

²⁴) Акты Москов. госуд. І ч. 328.

²⁵) Публ. бібл. автоґр. 221 ч. 247 у Жуковича VI с. 156; Крипякевич ор. с.

²⁶) П. Могила І дод. 72.

²⁷) Рутський, арґументуючи свій плян руського патріархату в 1629 р., вважав для нього найвідповіднїйшим кандидатом Могилу, бо він міг послужити дїлу унїї не тільки на Руси, але і в Молдаві та Валахії, — робить вражіннє людини прихильної до католицької віри, при тім освічений, вміє по латинськи, розуміє свято-отецькі писання, доброго житя, тверезий і не розпустний, двічі на тиждень служить службу божу — що у Русинів рідко, і пильнує дісціплїни — так що під його рукою з 80 черцїв, котрих він застав, зісталось тільки 18, ис знесли його режіму, а він їх непорядности. Записки т. 116 с. 22.

²⁸) Катальоґ митрополитів публ. бібл. — Бычкова Описаніе рукописныхъ сборниковъ амп. публ. библ. І с. 65. Близша дата вибору Ісайї не звісна. Голубєв думає, що сталось се ще перед виїздом Могили до Львова, десь на початках червня (І с. 452), але се не певно. Про посвященнє Ісайї арх. иностр. дЂлъ, дЂла малорос. 1631, 1/IX. Nr 3.

²⁹) Акт виборчий, з 29/X 1631, в Актах Западной Россіи IV ч. 231

³⁰) Акты Зап. Рос. V ч. 12 — пізнїйший протест противників Копинського.

³¹) Акти Москов. госуд. І ч. 315, пор. вище с.98.