Примітки. 1) З дня 8 (18) мая маємо вже унїверсали Конєцпольского з під Переяслава

¹) З дня 8 (18) мая маємо вже унїверсали Конєцпольского з під Переяслава. Але 17 (27) мая король відписує ще на його реляцію з Київа. Очевидно він прийшов під Переяслав десь дуже недовго перед 8 (18) V.

²) Листи Сопізї з Варшави — автоґр. Публ. бібл. Nr. 221, 166.

³) 17 (27) мая король відписує на його жадання в справі нових контінґентів, — Ркп. Публ. Бібл. Разн. F. IV Nr. 104 с. 121 об.

⁴) Архивъ Ю. З. Р. III. 1 ч. 84.

⁵) Се каже Гладкий: „сидЂли дЂ онЂ въ Переясловли съ Черкасы въ осадЂ отъ польскихъ людей три недЂли” (Матеріали Кулїша с. 316), і се потверджують документальні дані. Під Переяслав Конєцпольский прийшов перед 8 (18). V. трактат з козаками підписано 29. V (8. VI). В своїй промові Конєцпольский загально каже про кілька тижнїв війни під Переяславом.

⁶) В листї 8 (18), V варшавський кореспондент Сопіги так переказує вісти з театру війни (з реляцій Конєцпольского очевидно): Kozackie na Ukrainie bandy ieszcze nie do konca usmierzone, lubo ich na kilka miejscach woysko quarciane gromiło i trzy miasta im gwałtem wybiwszy ich odcièto (Ркп. Публ. бібл. автоґрафи Nr. 221, т. I с. 162). В унїверсалах з 8 (18). V Копєцпольский оповіщав, що своєвільство козацьке po kilka razow odniozszy niemałą kieskè, upamiètywać siè nie chce (Архивъ Ю. 3. Р. III. І. с. 310). В листї до Конєцпольского король так переказує його реляцію з 17 (27). V: kozacka swywola, chociasz się szczęsliwie przeciwko nim uprzeimosci waszey powodzi, przy uporzeswoim stoi (Ркп. Публ. бібл. Разн. F. IV Nr. 104 с. 107).

⁷) В своїй промові Конєцпольский каже: Tam nastapiwszy iusz pod Реrаsławiem na to swowolenstwo będące, wszystkich media szukałem do skonczenia tey sprawy bes rozlania krwie, iusz nic więcy nie potrzebuiąc od nich, tylko wydania tego, ktory był prayczyną zamieszania tak wielkiego. Ale upor z prostotą zmieszany nie chciał wystempku tego obaczyć, asz się іm zyły zacięło. Nie chce wspominać pres kilka niedziel prac naszych ustawicznych y krwawych boiów, poniewasz nie zyczę sobie ze krwie poddanych w. k. w., lubo to swowolnych, gloriam quaerere Pobłogosłowil iednak Р. Bog, ze obaczywszy występek swoy, miloserdzia prosili. Ktorych na dalszą w. k. w. y rptey usługę, taką iakąm w. k. m. poslał uczyniłem z nimi transaktią, w naimnieszym punkcie nie odetempuiąc Kurukowskiey, ale we wszystkim one zachowuiąc.

⁸) Ркп. Публ. бібл. Разн. F. IV Nr. 104 с. 121 об. (лист з 27/V, але думаю, що Конєцпольский про се мусїв знати скорше).

⁹) Се, здаєть ся, говорить ся про убитих тими жовнїрами, яких потім погромили козаки.

¹⁰) Тут іде оповіданнє, як Нїмцї, злупили київські монастирі, хотїли їх грабити, а ті бороли ся — „тая война через тиждень немало около монастиря (печерського) була”. Її згадує теж Кальнофойський в своїй „Тературґімі”, як чудо милости Богородицї, що монастир виратувала. Були то драґони Бутлєра — про висилку їх писав король в цитованім листї 17 (27) V.

¹¹) Пясецкий с. 500, так само Pamiętniki do panowania Zygmunta III т. І с. 154. Туж цифру, очевидно популярну, подає і Львівська лїтопись: „такъ повЂдають, те триста велце знатныхъ пановъ коронныхъ згинуло”, але додає до того фабульозну цифру звичайного війська — „вшиткого войска до десяти тисячей згинуло”

¹²) Лїтописець мабуть розуміє суботу 22 мая с. с.

¹³) Кулїш відкидаючи оповіданнє Львівської лїтописи, як фантастичне мовляв, вказував за сю подробицю, що Стефан Борецький не був зовсїм в козацькім війську (Матеріали І с. 302-3).

¹⁴) Исторія Руссовъ с. 54-2. Традиція, очевидно, якась була, незалежна від Львівської лїтописи, — не видумка автора „Исторії”