Особливості відповідальності за шкоду, завдану правоохоронними та судовими органами
Певною специфікою наділене протиправне діяння, яким може бути завдана шкода у цьому делікті. Дане протиправне діяння, передбачене як умова настання відповідальності, містить у собі виключний перелік протиправних діянь. Зокрема це:
• незаконне засудження;
• незаконне притягнення до кримінальної відповідальності;
• незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою;
• незаконне застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд;
• незаконне затримання;
• незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Якщо шкода завдається фізичним або юридичним особам внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, така шкода відшкодовується на загальних підставах2. Це не
1 ВВР. — 2002. — № 27. -- Ст. 180.
2 Так, зокрема, на загальних підставах деліктної відповідальності відшкодовується
також і шкода, заподіяна у випадках, передбачених в частинах 2, 3 ст. 1 Закону
про відшкодування шкоди правоохоронними та судовими органами (коли шкода
заподіюється внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи
виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу,
а також незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених
законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-
правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законо
давства), у Законі України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Украї
ні» тощо.
Глава 34. Відповідальність за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю ••■
Прокудина Л. А. Возмещение ущерба, причиненного незаконними дей-ствиями правоохранительньїх органов. — М.: Городец, 1998. Савицкий В. М., Флейшиц Е. А. Об имущественной ответственности за вред, причиненими должностньїми лицами органов дознаний, предва-рительного следствия, прокуратури и суда // Советское государство и право. — 1966. — № 7.
Глава 34
Відповідальність за шкоду, заподіяну життю
та здоров'ю фізичної особи
§ 1. Загальні засади відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю фізичної особи
Заподіяння шкоди життю та здоров'ю фізичної особи породжує відповідний обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду. Однак порівняно із загальними умовами відшкодування заподіяної шкоди цей вид деліктних зобов'язань наділений цілою низкою специфічних ознак.
Насамперед протиправність діяння полягає у тому, що будь-яке діяння, яким заподіюється шкода життю та здоров'ю фізичної особи, як правило, презюмується протиправним. Це зумовлюється тим, що життя та здоров'я фізичної особи визнаються вищою соціальною цінністю і не можуть бути пошкоджені, а правовідносини, які опосередковують відповідні блага, мають абсолютний характер. Однак в окремих випадках, прямо передбачених у законі, шкода, що заподіюється життю та здоров'ю, є правомірною, наприклад необхідна оборона. При цьому протиправним вважається також заподіяння шкоди життю та здоров'ю внаслідок неналежного виконання умов договору, наприклад, коли каліцтво чи інше ушкодження здоров'я або смерть завдаються внаслідок неналежного виконання договору перевезення (ст. 1196 ЦК України).
Що стосується шкоди, то слід відмітити, що цим протиправним діянням фізичній особі заподіюється каліцтво чи інше ушкодження здоров'я або смерть.
Поняття «смерть» законодавством не визначається, однак, на нашу думку, під ним слід розуміти певний стан організму фізичної особи, який посвідчується висновком компетентного медичного органу і характеризується непоправними руйнівними процесами центральної нервової системи та кори головного мозку, що наступили внаслідок припинення функціонування життєво важливих систем людини (серцево-судинної, дихальної, нервової).
Розділ III.ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ...
(ч. 1 ст. 1176 ЦК України), тобто як майнова шкода, завдана особі, так і моральна шкода (ч. 2 ст. 1167 ЦК України). Водночас ст. З Закону про відшкодування шкоди правоохоронними та судовими органами визначає, що відшкодуванню підлягає: 1) заробіток та інші грошові доходи, які фізична особа втратила внаслідок незаконних дій; 2) майно (у тому числі гроші, грошові вклади і відсотки від них, цінні папери та відсотки від них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), майно, конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, що здійснюють опе-ративно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
З огляду на те, що законодавець визначає виключний перелік протиправних діянь, за які шкода, завдана фізичній особі правоохоронними та судовими органами, відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини, слід зауважити, що існує в окремих випадках особливий порядок відшкодування. Це відбувається, наприклад, якщо шкода, завдана фізичній або юридичній особі, є наслідком постановлення судом незаконного рішення у цивільній справі. Передбачається, що вона відшкодовується державою в повному обсязі у разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (ч. 5 ст. 1176 ЦК України).
Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудово-го) слідства, прокуратури або суду, встановлюється згідно із Законом про відшкодування шкоди правоохоронними та судовими органами.
При цьому у разі, коли держава відшкодувала шкоду, завдану посадовою, службовою особою органу дізнання, попереднього (досудо-вого) слідства, прокуратури або суду, вона наділяється правом зворотної вимоги до цієї особи лише у разі встановлення в її діях складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили (ч. З ст. 1191ЦК України).
Рекомендована література:
Маковский А. Л. Гражданская ответственность государства за актьі вла-сти // Гражданский кодекс России. Проблеми. Теория. Практика: Сборник памяти С. А. Хохлова / Отв. ред. А. Л. Маковский. — М., 1998. — С. 67-112.
РозділIII. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ...
Поняттям «каліцтво», у свою чергу, охоплюються дві основні категорії: травма та професійне ушкодження здоров'я.
Травма характеризується раптовим та, як правило, одноразовим зовнішнім впливом на організм, внаслідок чого йому заподіюється фізичне ушкодження. Наприклад удар, наслідком якого є перелом кісток. Професійне захворювання характеризується як таке ушкодження здоров'я, що передбачене чинним законодавством1 та стало наслідком не одноразового, а систематичного та тривалого впливу2 на організм людини шкідливих факторів, що є характерними для даного виду професії. Так, наприклад, хронічний бронхіт є професійним захворюванням осіб, які працюють на шахтах, рудниках, відкритих кар'єрах тощо.
Поняттям «інше ушкодження здоров'я» охоплюється будь-яке, не пов'язане з каліцтвом пошкодження здоров'я, що наступило внаслідок так званого загального захворювання. При цьому дане загальне захворювання не пов'язане ні зі специфікою професії, ні з травматичним впливом на організм людини, а є видом ушкодження здоров'я внаслідок недотримання заподіювачем шкоди встановлених правил та норм, наприклад, коли внаслідок відключення опалення особа захворіла на гостре респіраторне захворювання.
Специфіка шкоди, завдана життю та здоров'ю3 фізичної особи, полягає також і в тому, що вона не може бути відшкодована в натурі та оцінена у грошовому еквіваленті. Тому об'єктом відшкодування буде не зазначена шкода, а лише майнові втрати, яких зазнала фізична особа внаслідок завдання цієї шкоди. До таких втрат законодавець відносить заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (ч. 1 ст. 1195 ЦК України), а також витрати на поховання (ст. 1201 ЦК України) та ін. Однак цей перелік є орієнтовним і на випадок, коли потерпілий має інші втрати, пов'язані з відповідним ушкодженням здоров'я, тоді він має право вимагати їх відшкодування. У разі заподіяння ушкодження здоро-
1 Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку професійних
захворювань» від 8 листопада 2000 р. № 1662// ОВУ.— 2000.— № 45. — Ст. 1940.
2 Однак потрібно зауважити, що є ряд випадків, у яких професійне захворювання
може виникнути при короткостроковому перебуванні у зоні впливу шкідливих
факторів, наприклад, туберкульоз у фтизіатра чи бруцельоз у ветеринара можуть
виникнути і при одноразовому зіткненні з хворими на відкриту форму туберку
льозу чи хворою твариною.
3 Ця шкода інколи іменується фізичною.
Глава 34. Відповідальність за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю ...
в'ю фізичної особи вона має право на відшкодування моральної шкоди, завданої таким ушкодженням.
Певними особливостями наділений і причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням та завданою шкодою. У цих деліктних зобов'язаннях він має складний характер, що зумовлене специфікою завданої шкоди. Тобто слід доводити наявність причинно-на-слідкового зв'язку не лише між протиправним діянням та каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а й причинно-наслідковий зв'язок між цими ушкодженнями здоров'я і втратою життя та зазначеними майновими втратами.
Певними особливостями наділена і вина заподіювача шкоди у цьому деліктному зобов'язанні. Як і за загальними правилами, вина заподіювача презюмується аж поки він не доведе свою невинність. Однак у разі, коли ця шкода завдається незаконними діяннями органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування (статті 1173-1175 ЦК України), судових та правоохоронних органів (ст. 1176 ЦК України), джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦК України) та в деяких інших випадках, прямо передбачених законом, вона відшкодовується незалежно від вини особи, яка завдала цю шкоду. В окремих випадках, прямо передбачених законодавством, шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, також підлягає відшкодуванню (ч. З ст. 1166 ЦК України).
Однак для більш детального розгляду цього делікту доцільно диференціювати його на два підвиди залежно від благ, яким заподіюється шкода: 1) відшкодування шкоди, завданої здоров'ю фізичної особи внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; 2) відшкодування шкоди, завданої внаслідок смерті потерпілого.
§ 2. Особливості відшкодування шкоди,
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 1331;