Експериментальна частина. 2.1. Приготування розчину заданої концентрації з твердої фази і води

2.1. Приготування розчину заданої концентрації з твердої фази і води

Реактиви, прилади і матеріали: зразки сухих солей, дистильована вода, аналітична вага, скляні бюкси, мірні колби на 100, 200, 250 см³, лійки, мікропіпетки,

Для приготування певного об’єму розчину заданої молярної або нормальної концентрації спочатку розраховують наважку відповідної солі, яку зважують у попередньо зваженому бюксі на аналітичній вазі залежно.

Наважку солі насипають через лійку у мірну колбу заданого об’єму. В неї доливають біля 1/3 від об’єму колби дистильованої води і старанно перемішують розчин до повного розчинення речовини (попередньо акуратно змиваючи кристалики речовини з лійки у колбу струменем води з промивалки). Після цього доливають дистильовану води мікропіпеткою до риски (мітки) на шийці колби, щоб:

		1) нижній меніск розчину співпадав з рискою для безбарвних розчинів (рис. 1, а); 2) верхній меніск розчину співпадав з рискою для забарвлених розчинів (рис. 1, б).
а	б
Рис. 1.

Розчин у колбі старанно перемішують. Якщо розчин виготовляють з кристалогідрату, то під час підрахунку молярної маси речовини враховують масу кристалізаційної води.

2.2. Визначення концентрації розчину за густиною

Реактиви та матеріали: досліджуваний розчин, циліндр для визначення густини розчинів, ареометр, термометр.

Спочатку визначають температуру досліджуваного розчину і порівнюють її з температурою, за якої дані табличні значення густини (додаток 1). Якщо температура нижча або вища табличної, її доводять до вказаного значення. Для цього розчин підігрівають або охолоджують до необхідної температури.

Досліджуваний розчин наливають в сухий циліндр для визначення густини. Ареометр обережно занурюють в досліджуваний розчин і не відпускають до того часу, поки не впевнюються, що він не тоне. Рівень рідини повинен відповідати шкалі ареометра, який не повинен торкатися стінок циліндра (рис. 2).

	Покази шкали ареометра на рівні поверхні розчину відповідають густині цього розчину. Після закінчення вимірювань виймають ареометр із розчину, ополіскують водою, витирають і ховають у футляр. За знайденими значеннями густини згідно таблиці визначають масову частку речовини в розчині.
Рис. 2. 1 – циліндр, 2 – досліджуваний розчин, 3 – ареометр