Метод граничних станів
Дерев'яні й пластмасові конструкції розраховують за єдиним для всіх будівельних конструкцій методом граничних станів. Граничним називають такий стан конструкцій, при якому подальша експлуатація їх неможлива. Дерев'яні й пластмасові конструкції розраховують за двома граничними станами: за несучою здатністю (міцністю або стійкістю) і за деформаціями.
Під час розрахунку за першим граничним станом визначають зусилля від розрахункових навантажень: поздовжню силу N, згинальний момент М та поперечну силу Q. Розрахункові зусилля в елементі не повинні перевищувати його найменшої несучої здатності.Напруження, що виникають в елементах від дії розрахунковихзусиль, не повинні перевищувати розрахункових опорів матеріалів.
Під час розрахунку за другим граничним станом має виконуватись умова, коли деформації або переміщення від нормативних навантажень не перевищують деформацій, встановлених нормами:
де f/l — розрахунковий відносний прогин ;
[f/l] — відносний прогин, який допускається за нормами проектування.
Розрахунок за другим граничним станом проводять на дію нормативних навантажень, тобто в нормальних умовах експлуатації, оскільки розрахункові навантаження проявляються рідко і небезпека виходу конструкції з ладу в зв'язку з перевищенням деформацій їхніх граничних значень при розрахункових навантаженнях невелика.
Метою розрахунку є не допустити ні першого, ні другого граничних станів при транспортуванні, монтажу та експлуатації конструкції. При цьому необхідно враховувати нормативні і розрахункові навантаження та опори матеріалів.
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 905;