Додаткова література. Беляневич В.Е. Про «запровадження» судового прецеденту // Вісник господарського судочинства
Беляневич В.Е. Про «запровадження» судового прецеденту // Вісник господарського судочинства. - 2002. - № 3. - С. 173-177.
Беляневич В.Е. Новітня кодифікація і судова практика // Вісник господарського судочинства. - 2004. - № 2. - С. 226-230.
Бобкова А.Г., Дутов М.М. О некоторых результатах принятия и применения Хозяйственного кодекса Украины: Брошюра / ИЭПИ НАН Украины. - Донецк: Юго-восток, Лтд, 2005. - 22 с.
Васильев ГА. Реалізація господарського законодавства за допомогою засобів прокурорського впливу: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України. - Донецьк, 1997. - 17 с.
Вінник О. Проблеми кодифікації законодавства, що регулює суспільні відносини у сфері ринкової економіки // Вісник Київського університету. Юридичні науки. Вип. 36. - 1998. - С. 10-15.
Вінник О. Приватні та публічні інтереси, їх роль і відображення в господарському праві // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 4. - С. 6; № 5.-С. 11-13.
Вінник ОМ. Теоретичні аспекти правового забезпечення реалізації публічних і приватних інтересів в господарських товариствах: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 32 с.
Гайворонский В., Жуишан В. Предпринимательство, хозяйственная и трудовая деятельность: законодательное регулирование // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1998. - № 9.
Герчикова И.Н. Регулирование предпринимательской деятельности: государственное и внутрифирменное: Учебное пособие. - М.: Консалтбанкир, 2002. - 704 с.
Дойников И.В. Правовое регулирование государственного предпринимательства: Учебно-методическое пособие. - М., 2001. - 112 с.
Жеков В.І. Правочини, які порушують публічний порядок за цивільним законодавством України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. - О., 2006. - 20 с.
Железняк Н.А. Правові та організаційні форми діяльності Міністерства юстиції України у здійсненні державної правової політики (теоретичні та практичні питання): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний економічний ун-т. - К, 2005. -21с.
Загайнова С.К. Судебный прецедент: проблемы правоприменения. - M.: НОРМА, 2002. - 176 с.
Задихайло Д.В. Державне регулювання ринкових відносин як актуальна юридична проблема // Українське комерційне право. - 2005. - № 6. - С. 10-17.
Задихайло Д.В. Конституційний економічний порядок: проблема систематизації нормативно-правового забезпечення // Вісник Академії правових наук України. - 2006. - № 4. - С. 127-137.
Зинченко С.А. Предмет и метод хозяйственного права. - Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского университета, 1984.
Знаменский ГЛ. Совершенствование хозяйственного законодательства: Цель и средства. - К.: Наукова думка, 1980. - 188 с.
Знаменский ГЛ. Общественный хозяйственный порядок и законодательство // Проблемы становления хозяйственного законодательства Украины. Сб. научных статей и материалов конференции. - Донецк: ИЭПИ АН Украины, 1993. - С. 17-34.
Знаменский ГЛ. Хозяйственное законодательство Украины. Формирование и перспективы развития. - К.: Наукова думка, 1996. - 63 с.
Знаменський ГЛ. Співвідношення загального та спеціального законодавства України // Вісник Академії правових наук України. - 2003. - № 1 (32).
Знаменский ГЛ. Новый этап в развитии хозяйственного законодательства Украины // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. / HAH Украины.ИЭПИ; Редкол: Мамутов В.К. (отв.ред.) и др. - Донецк: Юго-восток, Лтд, 2005. - С. 37-40.
Знаменський Г.Л. Не повторювати помилки минулого // Юридичний вісник. -2005. - № 52 (31.12.2005). - С. 12.
Исаев И.А. Становление хозяйственно-правовой мысли в СССР (20-е годы). -М.: Юридическая литература, 1986.
Концепция модернизации хозяйственного законодательства на базе Хозяйственного кодекса Украины (проект) // Економіка та право. - 2006. - 2 (15). - С. 5-16.
Кузнецова Н. Проблеми кодифікації цивільного та комерційного законодавства в Україні // Новий Цивільний кодекс України - основний інструмент формування громадянського суспільства в Україні та трансформації її правової системи. Збірник статей та матеріалів. - Київ, 1997. - С 67-71.
Курбатов А.Я. Сочетание частных и публичных интересов при правовом регулировании предпринимательской деятельности. - М., 2001. - 212 с.
Лаптев В.В. Хозяйственное право - право предпринимательской деятельности // Государство и право. - 1994. - № 4 - С. 61-69.
Лаптев В.В. Предпринимательское право: понятие и субъекты. - М.: Юристь, 1997.- 140 с.
Мамутов В.К. Экономика и право: Сб. научн. трудов. - К.: Юринком Интер, 2003. - 544 с.
Мамутов В.К. Развитие хозяйственного законодательства и хозяйственной мысли в суверенной Украине // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. / HAH Украины. ИЭПИ; Редкол: Мамутов В.К. (отв.ред.) и др. - Донецк: Юго-восток, Лтд, 2005. - С. 12-36.
Мамутов В.К., Знаменський ГЛ. Від Руської правди і магдебурзького права // Віче.- 1992. -№.-С. 14-16.
Мамутов В.К., Чувпило 0.0. Господарче право зарубіжних країн. - К.: Ділова Україна, 1996.-352 с.
Матвеев Г. Потрібні кодекси - Цивільний і Підприємницький // Віче. -1995. - № 4. - С. 27-29.
Мережко 0.0. Теорія та принципи транснаціонального торгового права (lex mercatoria): Автореф. дис.... д-ра юрид. наук: 12.00.11 / Київський національний ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2002. - 39 с.
Пронська Г. Про професіоналізм і моральність у науковій дискусії // Закон і бізнес. - 1997. - № 37. - С. 6; № 38. - С. 6.
Пушкін O.A. Методологічні підходи дослідження проблеми правового регулювання підприємницьких відносин // Методологічні проблеми приватного права. 36. наукових праць. - К: Манускрипт, 1996. - С 28-35.
Пушкін О., Селіванов В. Відносини підприємництва і правовий статус їх суб'єктів // Право України. - 1994. - № 5-6. - С. 9.
Пушкін О., Селіванов В. Про співвідношення проектів Цивільного і Господарського (Комерційного) кодексів України // Урядовий кур'єр. - 1995. - 26.09. - С. 7.
Рєзнікова В.В. Правове регулювання спільної господарської діяльності в Україні: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний ун-т ім. Т.Шевченка. - К, 2006. - 19 с.
Саніахметова И.О. Правовий захист підприємництва в Україні: Навчальний посібник. - К: Юрінком Інтер, 1999. - 336 с.
Саніахметова Н. Поняття державного регулювання підприємництва // Українське комерційне право. - 2005. - № 6. - С. 10-17.
Смирнова K.B. Джерела права Європейського Союзу: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Київський національний ун-т ім. Т.Шевченка. - К, 2005. - 20 с.
Советское хозяйственное право: Учебник / Под ред. Побирченко И. Г. - К.: Вища школа, 1985. - 335 с.
Судебная практика как источник права / Коллектив авторов. - М.: Юристъ, 2000.- 160 с.
Сумиггулин В.К. Право и неправо // Государство и право. - 2002. - № 3. -С. 5-8.
Сюр Н.В. Правова інтеграція України до Європейського Союзу: теоретико-правове дослідження: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Київський національний ун-т внутрішніх справ. - К., 2006. - 20 с.
Томкіна 0.0. Акти Кабінету Міністрів України: теоретичні засади видання та реалізації: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний економічний ун-т. - К, 2005. -21 с.
Торговый свод СССР. - М.: Издание Комиссии по внутренней торговле при СТО, 1923. - 129 с.
Хозяйственное право: Учебник / Под общ. ред. Лаптева B.B. - М.: Юридическая литература, 1983. - 528 с.
Хозяйственный (Коммерческий) кодекс Украины. Проект. - К., 1995.
Чувпило A.A. Тенденции правового регулирования хозяйственной деятельности в зарубежных странах: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.04 / HAH Украины. - Донецк, 1996. - 39 с.
Чувпило A.A. Экономическая политика и право Евросоюза // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. / HAH Украины. ИЭПИ; Редкол: Мамутов В.К. (отв.ред.) и др. - Донецк: Юго-восток, Лтд, 2005. - С. 101-103.
Цитович П. Учебник торгового права. - К: Оглоблин, 1891. - 300 с.
Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. В 4-х томах. - СПб., 1908.
Шпомер A.I. Ліцензування господарської діяльності як засіб державного регулювання економіки // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 2. -С. 41-44.
Ющик О.І. Господарський кодекс у правовій системі України // Вісник господарського судочинства. - 2001. - № 1. - С. 135-140.
Ющик О.І. Галузі та інститути правової системи (міфи і реальність). - К: Оріяни, 2002.- 112 с.
РОЗДІЛ II
СУБ'ЄКТИ ГОСПОДАРСЬКИХ ПРАВОВІДНОСИН
ТЕМА 6.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ПРАВОВІДНОСИН
1.Поняття, ознаки та види суб'єктів господарських правовідносин (господарського права).
2.Основи правового статусу суб'єктів господарювання.
3.Особливості правового статусу суб'єктів організаційно-господарських повноважень.
4.Правове становище суб'єктів внутрішньогосподарських відносин.
1. Поняття, ознаки та види суб'єктів господарських правовідносин (господарського права)
Згідно зі ст. 2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Проте не всі перелічені категорії осіб є суб'єктами господарських правовідносин (господарського права). Такими суб'єктам є лише ті учасники відносин у сфері господарювання, яким притаманна сукупність необхідних для цього ознак (рис), а саме:
• безпосереднє здійснення господарської діяльності (виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг), що є предметом діяльності індивідуальних підприємців, підприємств різних організаційно-правових форм, виробничих кооперативів, інших господарських організацій основної ланки економіки, або управління господарською діяльністю, що притаманно для власників майна підприємств, господарських об'єднань, холдингових компаній, промислово-фінансових груп, господарських міністерств і відомств;
• створення (набуття статусу суб'єкта господарських відносин) у встановленому законом порядку, хоча порядок створення для різних суб'єктів
господарських відносин різний залежно від виду (суб'єкт господарювання чи орган/організація господарського керівництва), організаційно-правової форми (унітарне підприємство, господарське товариство, виробничий кооператив), основного або виключного виду діяльності (комерційний банк, страхова компанія, фондова біржа, промислово-фінансова група та ін.); набуття статусу суб'єкта господарських відносин (що, як правило, є завершальною стадією процесу створення господарської організації) зазвичай пов'язується з їх державною реєстрацією; державна реєстрація може здійснюватися в загальному порядку (відповідно до положень ГК України - ст. 58, ЦК України - статті 50, 89, Закону України від 15.05.2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців») та/або в спеціальному порядку (передбачається Законом «Про банки і банківську діяльність» - статті 17-18, 22, Законом «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» - пункти 13-14 ч. 2 ст. 7; «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» - статті 8, 11; постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 р. № 781 «Про затвердження Положення про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп» (п. 2) та ін.);
• наявність майна, необхідного для здійснення обраної суб'єктом або покладеної на нього господарської діяльності чи управління такою діяльністю; таке майно може закріплюватися за суб'єктами господарського права на різних правових титулах: праві власності (господарські товариства, виробничі кооперативи), праві господарського відання (державне та комунальне комерційні підприємства), праві оперативного управління (казенне підприємство, комунальне некомерційне підприємство), праві користування (може застосовуватися з будь-яким з названих правових титулів; є характерною ознакою орендного підприємства);
• наявність господарської правосуб'єктності, тобто визнаної державою за певним суб'єктом господарських відносин можливості бути суб'єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов'язки, відповідати за їх належне виконання і мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень); обсяг господарської правосуб'єктності учасників господарських правовідносин фіксується в законі та в їх установчих документах і залежить від низки чинників (зокрема, від правового титулу майна, виду та характеру діяльності).
Суб'єкти господарського права (господарських правовідносин) - це учасники господарських відносин, що безпосередньо здійснюють господарську діяльність або управляють такою діяльністю, створені у встановленому законом порядку, мають необхідне для здійснення такої діяльності майно і володіють господарською правосуб'єктністю.
Суб'єкти господарського права надзвичайно різноманітні, тому їх класифікують, тобто поділяють на групи.
За критерієм характеру здійснюваної діяльності розрізняють:
• суб'єкти господарювання, тобто суб'єкти господарського права, які безпосередньо здійснюють господарську діяльність (до них належать індивідуальні підприємці, підприємства, виробничі кооперативи, більшість господарських товариств, комерційні банки та ін.); • суб'єкти організаційно-господарських повноважень, які здійснюють управління господарською діяльністю, в т. ч. організацію такої діяльності (до них належать господарські й функціональні міністерства та відомства, органи місцевого самоврядування та їх виконкоми, господарські об'єднання, промислово-фінансові групи, холдингові компанії, власники майна підприємств, Національний депозитарій України). Залежно від форм власності, на базі якої вони функціонують, розрізняють державні, комунальні, колективні, приватні та змішані (функціонують на базі двох і більше форм власності) суб'єкти господарського права. До перших (державних) належать державні та казенні підприємства, державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, господарські міністерства та відомства. До других (комунальних) належать комунальні підприємства, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи. До третіх (колективних) - господарські товариства, виробничі кооперативи, добровільні господарські об'єднання, унітарні підприємства, створені кооперативами, господарськими товариствами, громадськими та релігійними організаціями До четвертих (приватних) - індивідуальні підприємці, приватні підприємства. До п'ятих (змішаних) - орендні підприємства, спільні підприємства, а також промислово-фінансові групи, до складу яких можуть входити господарські організації різних форм власності.
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 954;