Примітки. 1) “В маю місяці, перед Николиним днем сто чоловіків козаків ходило загоном в литовську сторону, до Гомельського повіту

¹) “В маю місяці, перед Николиним днем сто чоловіків козаків ходило загоном в литовську сторону, до Гомельського повіту, і тих козаків литовські люде побили на голову в селі Єриловичах. А за тиждень чи більше перед 14 мая перейшло було Сожу на сей бік, під Єриловичами литовських людей тисяча чоловіка, і на той час прийшов на той перевіз полк. Небаба з козаками, щоб стояти для сторожі, і тих тисячу литовських людей козаки побили на голову”. — Вісти у Смирнова с. 260. Грек Павел писав 19 травня (с.с.): Радивилову сторожу козаки скрали і побили його людей дві тисячі і привели до гетьмана (під Зборів!) двох язиків: вони казали, що Радивил утік в далекі місця - Акты Ю. З. Р. III с. 451, і т. ин.

²) Акты ЮЗР. III с. 455 і вище с. 289; про поліського полковника Горкушу згадує пізніша реляція Ґонсєвского (у Ґоліньского), див. нижче, але очевидно, що він стеріг границю і в попередніх місцях.

³) Половко оповідав: В Чорнобилю монах, що був домініканом, збирає охотника, вже має їx 500 і щодня більше прибуває; сам стоїть на фільварку в Лельові, миля від Чорнобиля. Та не тільки в Чорнобилю збирає те гультяйство, але й сюди ближче виправив сотника, якогось Булавку Мозирянина, і він теж зібрав уже таку ж громаду, і коли наші (Поляки, очевидно) стали в Бабичах, він хотів на них напасти; але вислана чата перешкодила їx замислам” — у Ґоліньского с. 468.

⁴) Дві реляції Павші з 29 і 30 травня в Осол. 225 л. 365; мало ймовірно, щоб між ними був тільки оден день ріжниці: перша з них мабуть давніша.

⁵) Тамже л. 365.

⁶) З попередньої реляції Павші 30 травня видно, що сей наказ Радивил дав за кілька день перед сим: він його записує в постскриптумі.

⁷) Осол. 225 л. 375 об.

⁸) Nad wieczor na bębnach hasło wybiiali, ktore było Bozołuk, a czysluczyn bo hasle iako y u nаs był do pułnocy. Щось попсовано.

⁹) Poydyte mołoycy, dorodnyie holowy, a dobywayte tych miesczan Lachow w Homłu, dobywszy ich w pien westynayte, zadnoho nie zywiąc, miasto spalete, a potym do Bychowa idete, oneho dobywayte, a iednak Mohilowcom krzywdy nie czynite. A iesli-byste do trzech razy Homla nie dobyli, tedy do mnіе po armatu co wskok przysyłayte.

¹⁰) Тут дата 9 червня, але вона неможлива, коли се було четвер рано, як виходить з оповідання — було то 6 червня.

¹¹) Осол. 225 с. 379-381. Коротка звістка про козацький наступ під Гомель також в наведенім листі Радивила до короля з 9 червня: вона написана на підставі вістей принесених одним челядником з Гомеля, що приїхав до табору Радивила в Бобруйську 7 червня; його вісти тамже ркп. 225 л. 365 об. Він потверджує, що козаки приступили в неділю (4 липня) і подає ту цифру козаків: 7000, що повторяє в своїй реляції Радивил.

¹²) Так переказує зміст листу анонімна реляція з табору Радивила з 17 червня — Осол. 225 л. 381 об.

¹³) Тамже.

¹⁴) Перед тим полковник чернигівський — поясняє автор реляції, але помиляється: Пободайло міг бути тільки замістником полковника, став ним по смерти Небаби.

¹⁵) І в привітанню посольства, і в відповіли Радивила Хмельницький не титулується гетьманом “короля й. м.”, як то було в його офіціяльнім титулі.

¹⁶) Реляція 17 червня — Ос. 225 л. 382-3. Commentarius c. 104-106. Сівські вістуни оповідали, що Пободайло з товаришами вернувся до Чернигова 26 червня с. с. (6 липня н.с.), а посилав їx Хмельницький до Радивила, щоб він з козаками замирився й дав грошей на Татар; Радивил того всього відмовив і заповів свій похід: “Ждіть мене на Петра” — у Смирнова с. 263.