ТЕХНІЧНА БЕЗПЕКА ЕЛЕКТРОХІМІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ПРОЦЕСІВ

Основними вимогами безпеки, що ставляться до конструкцій машин та механізмів, є безпека для здоров'я та життя людей, надійність та зручність експлуатації.

Безпечність технологічного обладнання забезпечується:

• вибором безпечних принципів дії, конструктивних схем, елементів конструкції;

• використанням засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування;

• застосуванням в конструкції засобів захисту;

• дотриманням ергономічних вимог;

• включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту та транспортування і зберігання обладнання;

• застосуванням в конструкціях відповідних матеріалів.

Дотримання цих вимог в повному обсязі можливе лише на стадії проектування. Тому у всіх видах проектної документації передбачаються вимоги безпеки. Вони містяться в спеціальному розділі технічного завдання, технічних умов та стандартів на обладнання, що випускається.

Розташування виробничого обладнання та комунікацій, котрі є джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів, відстань між одиницями обладнання, а також між обладнанням та стінами виробничих будівель, споруд повинні відповідати діючим нормам технологічного проектування, будівельним нормам і правилам.

Безпечність технологічного процесу.

Загальні вимоги до виробничих процесів регламентуються ГОСТ 12.3.002-75. Вони передбачають:

• усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, які справляють небезпечну дію;

• заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами та операціями, при виконанні яких ці фактори відсутні або мають меншу інтенсивність;

• комплексну механізацію та автоматизацію виробництва;

• застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями за наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

• герметизацію обладнання;

• застосування засобів колективного захисту працівників;

• раціональну організацію праці та відпочинку, а також зниження важкості праці;

• своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;

• запровадження систем керування технологічними процесами, які забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого обладнання;

• своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, які є джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

• забезпечення пожежо- та вибухобезпеки.

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Кількість травм, викликаних дією електрики складає лише 0,5-1% від загальної кількості травм в промисловості. Однак 20-40% випадків зі смертельним наслідком на виробництві це ураження електричним струмом, причому 80%) смертельних уражень відбувається в електроустановках напругою до 1000 В.

Електробезпека - це система організаційних та технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електротравма- це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги.

Електротравми поділяються на два види:

- які виникають при проходженні струму через тіло людини;

- поява котрих не пов'язана з проходженням струму через тіло людини.

Електротравматизм - це явище, котре характеризується сукупністю електротравм, які виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях.

Дія електричного струму на організм людини.

Розрізняють наступні види дії електричного струму на людину: термічна, електрохімічна (електролітична), біологічна і механічна.

Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця та інших органів, які знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади.

Електрохімічна (електролітична) дія струму характеризується розкладом органічної рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення біоелектричних процесів які пов'язані з життєвими функціями організму, що викликає невимушені, судомні скорочення м'язів серця та легенів, що викликає зміни у кровообігу і роботі органів дихання та припиняє їх діяльність.

Механічна (динамічна) дія струму - це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму та стінок кровоносних судин внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Види електричних травм.

Різноманітність впливу електричного струму на організм людини призводять до електротравм, які умовно поділяються на два види:

- місцеві електротравми, які означають місцеве ушкодження організму;

- загальні електричні травми (електричні удари), коли ушкоджується (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення норм діяльності життєво важливих органів та систем.

За статистичними даними орієнтовний розподіл НВ внаслідок дії електричного струму має такий вигляд:

- місцеві електричні травми – 20 %;

- загальні електричні травми (електричні удари) – 25 %;

- змішані травми (одночасно місцеві електричні травми та електричні удари) – 55 %.