Застава цінних паперів.

Застава виникає на підставі закон, договір або вирішення суду. Застава може мати місце відносно вимог, які можуть виникнути в майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою майбутніх вимог.

Сторони заставного правовідношення– заставодавець (особа, яке надає майно або майнові права в заставу) і заставодержатель – (особа, що набуває права застави). Особа заставодержателя співпадає з особою кредитора за основним зобов'язанням. Боржник може і не співпадати в одній особі із заставником, оскільки застава може дати і третю особу (майновий поручитель).

Сторонами договору заставиможуть бути фізичні, юридичні особи, держава.

Предметом заставиможе бути майно, яке відповідно до законодавства може бути відчужене і на яке може бути звернене стягнення. Не можуть бути предметом застави національні культурні і історичні цінності, що є державною власністю; вимоги, що мають особистий характер; об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств і їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації.

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, транспортні засоби, космічні об'єкти, договір повинен бути нотаріально засвідчений. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках і в порядку, встановленому законом України "Про заставу". Ризик випадкової загибелі або пошкодження предмету застави несе власник закладеного майна, якщо інше не буде встановлено договором або законом. У разі випадкової загибелі або пошкодження предмету застави заставник на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити пошкоджений предмет застави.

Правова характеристика завдатку.

Завдаток– це грошова сума або рухоме майно, яке передається кредиторові боржником в рахунок належних з нього за договором платежів на підтвердження зобов'язання і в забезпечення його виконання.

Стаття 571 Цивільного кодексу встановлює правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком:

1) якщо порушення зобов'язання відбулося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора;

2) якщо порушення зобов'язання відбулося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток і додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості;

3) сторона, винна в порушенні зобов'язання, повинна відшкодувати іншій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлене договором;

4) у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або унаслідок неможливості його виконання завдаток полежить поверненню.