Перевантаження емоційні і розумові
В даний час швидко міняється співвідношення між фізичною і розумовою працею. Для освоєння нової технології і сучасної техніки потрібні не лише висококваліфіковані інженери, але і робітники нової формації. На зміну робітників, зайнятих фізичною працею, приходять фахівці, основна діяльність яких пов'язана з розумовою напругою, емоційно-розумовою напругою, творчою і розумовою працею.
Розумова діяльність (як і м’язова) – це діяльність, перш за все, центральної нервової системи, її вищого відділу – кори людського мозку.
При розумовій роботі, як і при фізичній, змінюються обмінні процеси, але підвищення загального обміну незначне, відбувається звуження судин кінцівок і розширення судин внутрішніх органів, пульс змінюється незначно, споживання кисню мозком збільшується в 15-20 разів при розумовій роботі в порівнянні з фізичною.
В той же час, слід знати, що якщо для розумової роботи потрібна значна нервово-емоційна напруга, отже, можливі значні зміни кров'яного тиску, пульсу, підвищення рівня цукру в крові.
Тривала робота, що вимагає емоційно-нервової напруги, може призвести до серцево-судинних і інших захворювань. Добре відомо, що кардіосклероз і атеросклероз частіше зустрічаються у працівників розумової праці.
Стрес
Широко поширене поняття «стрес» в дослівному перекладі означає «напруга». При стресі вся діяльність організму супроводжується підсиленням функцій якихось систем людського організму: слуху, зору, м'язів і так далі В даний час встановлено, що стрес – це реакція адаптації до надзвичайних, екстремальних умов як фізіологічних, так і психічних.
Створенням концепції стресу був видатний канадський учений Г.Сельє. Виходячи з сили і тривалості стресу, він виділив три стадії розвитку стресової реакції:
I – стадія тривоги - усвідомлення ситуації і мобілізація всіх ресурсів організму для її подолання;
II – стадія адаптації до умов критичної ситуації;
III – стадія виснаження – декомпенсація, тобто перехід адаптаційних механізмів в патологічні (хвороба).
Загальними стресовими чинниками для жертв лиха є:
- раптове руйнування звичайного устрою життя;
- відчуття лиха і втрата самовладання;
- загроза їх недоторканості (життя).
Дослідження різних типів стихійних лих дозволило розділити час після лиха і відповідну реакцію людей на такі фази:
- «героїчну», протікає під час лиха і відразу після нього, люди прагнуть діяти, щоб врятувати себе і інших;
- «медового місяця», триває від тижня до півроку, у людей відмічається прагнення жити;
- «позбавлення», триває від 2 місяців до півроку;
- «відновлення», триває декілька років.
Для забезпечення безпеки праці необхідно організувати виробничий процес так, щоб він виключав стреси. В той же час необхідно, щоб в аварійних умовах стрес не був причиною неправильних дій і не погіршив виробничу обстановку. Тому дуже впажливо в процесі професійного навчання підготувати робітника до роботи в екстремальних і аварійних умовах так, щоб стреси не перешкодили йому в цих складних умовах виконати свої професійні обов'язки.
Ефективним засобом профілактики стресів за екстремальних умов є професійна підготовка на тренажерах, що імітують аварії.
Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 1054;