Ранньої дорослості

Багато дослідників при з’ясуванні головних задач дорослого розвитку звертаються до теорії психосоціальних стадій Е.Еріксона. Згідно теорії Е.Еріксона, існує вісім психосоціальних криз, або стадій психічного розвитку (дивись Тема 3.). Саме вони слугують основою для розуміння розвитку дорослої людини. Ця теорія є епігенетичною, тобто кожний наступний період становлення ґрунтується на попередньому. Розвиток у дорослості залежить від вирішення проблем попередніх періодів – придбання довіри та автономії, ініціативи та працелюбства.

Головні проблеми ранньої дорослості – це досягнення ідентичності в протилежність змішанню ролей, близькості в протилежність ізоляції та генеративності.

Досягнення ідентичності – забезпечує відчуття непевності досвіду дорослого життя. Протиріччя між близькістю та ізоляцією – налагодження емоційних відносин з іншою людиною. Близькість – це єдність двох ідентичностей, але без втрати кожним індивідом своїх неповторних особливостей. Ізоляція наступає в результаті неможливості або неспроможності досягти взаєморозуміння, іноді й тоді, коли ідентичність індивіда настільки слабка, що виникає ризик втратити себе при єдності з іншою людиною.

Теорію Е.Еріксона вважають моделлю нормативних криз життя, а проблеми досягнення ідентичності та близькості існують протягом усього життя.

Генеративність – це намагання кожної людини увічнити себе. Внести свій власний здобуток у розвиток суспільства. Одні люди намагаються досягти генеративності у своїй сім`ї, виховуючи дітей, інші – шляхом високої продуктивності на роботі.

Провідною діяльністю стає професійне навчання, або трудова діяльність. Професійне становлення чоловіків і жінок має певні відмінності. Жінки більше орієнтовані на сім`ю і виховання дітей і тому починають свою професійну кар’єру пізніше і досягають високого статусу уже в віці середньої дорослості. Але більшість жінок поєднують сім`ю та роботу. Це дуже проблематично, вимагає великих фізичних та моральних затрат, але професійне становлення у них відбувається швидше.

Людина в віці ранньої дорослості відкрита для спілкування, заводить нові знайомства, дружні зв’язки, закохується, створює сім`ю.

Згідно Д.Левінсону, щоб повністю стати дорослим, молода людини повинна вирішити чотири завдання, що виникають у процесі розвитку, а саме: 1) ув’язати мрії з реальністю; 2) знайти наставника; 3) забезпечити кар’єру;) налагодити інтимні стосунки.

Р.Стенберг вважає, що кохання має три складові: інтимність, або почуття близькості, яке проявляється в любовних стосунках; пристрасть або стан збудженості, що пов’язаний з фізичним потягом і сексуальною поведінкою; рішення – забов`язання любити людину і зберігати тривалі стосунки з нею. Саме тому теорія Р.Стенберга була названа трискладовою теорією кохання. Вона демонструє наскільки складно досягти успіху в близьких відносинах. Щоб продемонструвати різноманітність комбінацій, автор розробив систематику любовних відносин. Безумовно, кожен із нас мріє, що його подружні відносини будуть досконалими, сполучати всі три складові. Але, частіше подружжя приймають за зрілу любов сліпу пристрасть.