Рівні МЕВ з огляду інтенсивності взаємин між суб’єктами
| Рівні | Характеристика |
| Економічні контакти | Найпростіші економічні зв’язки між суб’єктами світової економіки, що мають епізодичний характер та регулюються одноразовими угодами |
| Економічна взаємодія | Стійкі міжнародні економічні зв’язки на основі спільних, раніше розроблених намірів, закріплених в довгострокових економічних угодах |
| Економічне співробітництво | Тісні економічні зв’язки кооперативного типу на основі спільних, раніше розроблених і погоджених намірів, закріплених у довгострокових економічних договорах і угодах |
| Економічна інтеграція | Виший рівень розвитку МЕВ, процес зближення та адаптації національних економік, залучення їх в єдиний відтворювальний процес в інтернаціональних масштабах |
Рівні МЕВ з огляду територіальних критеріїв:
Ø Національний – економічні взаємини на рівні окремих держав.
Ø Регіональний – економічні зв’язки регіонів, галузевих кластерів та інтеграційних об’єднань.
Ø Наднаціональний – поєднання всіх форм та механізмів взаємодії між суб’єктами господарювання країн світу.
З розширенням і розвитком міжнародних економічних відносин (МЕВ) відбувається становлення і розвиток світового господарства та міжнародної економічної системи. МЕВ здобувають глобальний характер. Опираючись на економіки окремих держав і світову економіку (у рамках міжнародного поділу праці), МЕВ більшою мірою залежні від них. Однак, реалізуючись, МЕВ стають самостійним явищем і підкоряються власним законам. У результаті МЕВ з'являються як форма існування і розвитку світового господарства, його внутрішній механізм.
Характерні риси сучасного світового господарства наступні:
1) розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва (капіталу, робочої сили, технології);
2) зростання міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у різних країнах ( транснаціональні компанії, спільні підприємства та ін.);
3) економічна політика держав, що передбачає підтримку міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основі;
4) виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об'єднань.
Світове господарство, таким чином, з'являється як більш висока, чим світовий ринок, стадія розвитку ринкової економіки, що включає крім міжнародної торгівлі, переміщення факторів виробництва, а також виникнення на цій основі міжнародних за своїм характером підприємств.
Головною тенденцією в розвитку світових продуктивних сил (факторів виробництва) виступає інтенсифікація процесів інтернаціоналізації, транснаціоналізації та інтеграції – процесів, що ведуть до реального формування світового господарства як загальної глобальної економічної цілісності.
Інтернаціоналізація виробництва – установлення безпосередніх, більш-менш стійких виробничих зв'язків між підприємствами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає частиною процесу, що протікає в іншій країні на основі спеціалізації і кооперації виробництва.
Транснаціональні компанії – являють собою господарські об'єднання, що складаються з головної (батьківської ) компанії і закордонних філій. Великі підприємства олігопольного або монопольного типу з диверсифікованою горизонтальною або вертикальною інтеграцією виробництва, вони контролюють виготовлення та збут продукції, надання послуг як у країні базування, так і поза її межами.
Міжнародна економічна інтеграція – це процес зрощення економік сусідніх країн у єдиний господарський комплекс на основі стійких економічних зв'язків між їхніми компаніями.
Суб'єктами світового господарства є:
· підприємства, фірми, ТНК;
· держави (національні економіки);
· інтеграційні об'єднання;
· міжнародні економічні організації.
Світове господарство має свої підсистеми – технологічну, економічну, соціально-культурну, правову.
Регіональна структура світового господарства представлена районами регіональної інтеграції:
· Європейський
· Північноамериканський
· Латиноамериканський
· Азіатсько-Тихоокеанський
· Африканський
В другій половині ХХ століття ринкова економіка перейшла в нове, більш високе, чим світове господарство якість, стала міжнародною.
Ознаками міжнародної економіки є:
1) розвинена сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;
2) розвинена сфера міжнародного руху факторів виробництва, насамперед у формах вивозу-ввозу капіталу, робочої сили та технології;
3) міжнародні форми виробництва на підприємствах, розташованих у декількох країнах, у першу чергу в рамках транснаціональних корпорацій;
4) самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов'язана з обслуговуванням ні міжнародного руху товарів, ні руху факторів виробництва;
5) система міжнаціональних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання з метою забезпечення збалансованості й стабільності економічного розвитку;
6) економічна політика держав, що виходить із принципів відкритої економіки.
Предметом теорії міжнародної економіки є закономірності формування попиту і пропозицій на товари та фактори виробництва, які знаходяться в міжнародному обігу. Все це дає змогу країнам робити висновки для своєї економічної політики. В рамках цього предмету міжнародна економіка охоплює не лише перші три ознаки, які були характерні для світового ринку (1) і для світового господарства (2-3), а й три зовсім нові ознаки (4-6). Отже, якщо ознака 1 є характеристикою світового ринку, ознаки 1-3 в сукупності характеризують світове господарство, то ознаки 1-6 разом є характеристиками міжнародної економіки в цілому.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 1422;