Укладач: Дорож Ольга Анатоліївна, доцент кафедри ТВП

Країни із найбільшими природними ресурсами

Види природних ресурсів і забезпеченість ними господарства України

Земельні ресурси – найбільше багатство України. Майже 55% орних земель тут складають чорноземи (40% світових ресурсів).

Друге, після земельних ресурсів, місце за оціночною сукупною вартістю займають мінерально-сировинні ресурси (корисні копалини).

Паливно-енергетичні ресурси на території України представлені кам'яним та бурим вугіллям, нафтою, природним газом, торфом і горючими сланцями.

Нафти та природного газу в Україні небагато, їх залишилось навіть менше, ніж було одержано від початку промислового видобутку

Рудні ресурси на території України представлені покладами залізних, марганцевих, ртутних, титанових, свинцево-цинкових, хромітових, нікелевих, алюмінієвих та інших руд.

До водних ресурсів належать поверхневі (річки, озера, водосховища) та підземні (артезіанські, мінеральні, термальні) води.

Всього на території України налічується близько 73 тис. річок, але лише 14 з них мають довжину понад 500 км.

Майже 11 км2 води акумулюють 3 тис. озер і лиманів. Запаси підземних вод становлять близько 20 км3.

За водозабезпеченням Україна займає одне з останніх місць в Європі. Питомий показник водозабезпечення в нашій країні становить близько 1 тис.м3 на рік на одного жителя. Але він багато менший у Донбасі і на Півдні, де дефіцит води особливо відчутний.

Рослинний світ (ресурси флори) в нашій країні досить багатий і різноманітний. Природна флора України налічує 30 тис. видів нижчих та вищих рослин, з них вищих рослин майже 4500 видів

Тваринний світ (ресурси фауни) країни налічує 111 видів ссавців, 200 – риб, 344 – птахів, 20 – плазунів, десятки тисяч видів комах

Історія охорони довкілля

Охорона навколишнього середовища в доіндустріальну епоху. На Середньому Сході навчились спалювати поверхневі поклади нафти, а в Європі ефективнішим замінником дерева стало вугілля. Відомо, що саме через неприємні запахи від спалювання вугілля у розміщеному по сусідству місті англійська королева Елеонора (ХІІІ ст.) залишила Ноттінгемський замок, а у 1300 році указом короля Едуарда І під страхом смерті було заборонено спалювати вугілля у Лондоні.

Перший закон в Англії щодо екології, прийнятий у 1388 році, був спрямований на охорону якості води у р. Темза і забороняв скид побутових та виробничих відходів у річку в межах Лондона.

Індустріалізація і забруднення повітря. Найважливішими подіями промислової революції ХVІІІ ст. стали винахід парової машини та відкриття можливості одержання заліза й інших матеріалів. Перші кроки у намаганні перешкодити шкідливій дії диму здійснив у 1827 році муніципалітет міста Глазго – центра великого промислового району. У спеціальній постанові запроваджувалась мінімальна висота димових труб, регламентувались розміри камінів, печей, димоходів та вимагалось слідкувати за повнотою згорання палива. До середини ХХ ст. удосталь був накопичений сумний досвід, пов'язаний з промисловим забрудненням атмосфери. Особливо небезпечні випадки, що супроводжувались людськими жертвами, відбувались тоді, коли в атмосфері одночасно спостерігались відсутність вітру, температурна інверсія, висока вологість і різке підвищення концентрації шкідливих речовин, які викидались підприємствами. У 1930 році це спричинило загибель декількох десятків людей у долині річки Маас (Бельгія), а в 1948 році аналогічна катастрофа сталася в місті Донора (США).

Найважчі наслідки мав токсичний туман (смог) у грудні 1952 року у Великобританії. З 5 по 9 грудня більшість районів Британських островів обгорнув туман. Він супроводжувався антициклоном та інверсією температури. Концентрація сажі в повітрі під час туману була у п’ять разів, а сірчистого ангідриду у шість разів вища звичайного рівня. Внаслідок цього у великої кількості людей протягом декількох годин виникли захворювання верхніх дихальних шляхів. Найтяжче постраждали люди, в яких раніше вже були респіраторні захворювання, зокрем

У 1966–1970 рр. у США та СРСР (Інститут газу АН УРСР) були проведені широкі дослідження умов утворення і викиду оксидів азоту в атмосферу при спалюванні палива у котлах електростанцій, промислових і опалювальних котелень.

У 60–70-ті роки ХХ ст. відповідні обмежувальні норми реконцентрації оксидів азоту та інших токсичних речовин були прийняті всіма промислово розвинутими країнами (Японія, США, СРСР, Німеччина та ін.) і з того часу неодноразово переглядались у бік посилення.

Проблема очищення димових газів стала пріоритетною у 80–90-ті роки ХХ ст.

Екологічна політика в сучасних умовах. Постійно зростаюче техногенне навантаження на навколишнє середовище викликало погіршення екологічної ситуації у багатьох країнах. Проблема охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки вийшла за межі національних кордонів та перетворилась в одну із глобальних проблем, що стоять перед світовим товариством у ХХІ ст. Виходячи з цього, соціально-економічний розвиток країн має супроводжуватись збереженням безпечного стану навколишнього середовища для забезпечення життєдіяльності суспільства і кожної людини, спираючись на правову систему, що базується на гуманістичних ідеях і принципах міжнародного права.

Система національного законодавства у сфері екології більшості країн пов’язана з міжнародними еколого-правовими нормами. Найважливіше значення належить національному законодавству у регулюванні відносин по використанню природних ресурсів, охороні навколишнього середовища і забезпеченню екологічної безпеки.

При цьому екологічна політика спрямована на запобігання проявам наслідків негативного техногенного впливу і забезпечення дієвої системи екологічної безпеки.

Глобальні екологічні проблеми

Екологічні організації та документи

ООН,ЮНЕП (Програма ООН з навколишнього середовища), створена в 1973 р., котра координує всі види діяльності в галузі захисту навколишнього природного середовища, розробляє програми подальших спільних дій в цій галузі,

ВМО (Всесвітня метеорологічна організація),

ЮНБСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури),

ВООЗ ( Всесвітня організація охорони здоров'я),

ЄЕК (Європейська економічна комісія),

MATATE (Міжнародна організація з радіологічного захисту),

МСОП (Міжнародна спілка охорони природи, природних ресурсів).

Ґрінпіс (англ. Greenpeace, у перекладі — «зелений мир») — міжнародна природоохоронна організація, заснована 1971 року вКанаді. Основне завдання організації — сприяти екологічному відродженню та привертати увагу людей та влади до збереження природи. З громадських організацій велику роботу щодо охорони довкілля проводить Greenpeace - Зелений світ, з котрою співпрацюють представники громадськості нашої країни. її головним завданням є недопущення радіоактивного забруднення біосфери. Ця організація утворена в 1971 р. в Північній Америці. Вона діє в ЗО країнах світу. В Україні почала працювати в 1990 році.

Фінансування організації — винятково із пожертв людей, небайдужих до збереження природи. Ґрінпіс не приймає фінансування бізнесу, влади та політичних партій.

Зростання популярності Ґрінпісу відбулося після багатьох акцій, спрямованих на збереження довкілля.