Марганцеві породи

Марганцеві породи серед осадочних формувань мають обмежене поширення. До них належать породи з вмістом оксидів марганцю більше ніж 10%. Головними мінералами в цих породах є оксиди марганцю: псиломелан, mMnO·MnO₂·nH₂O, піролюзит MnO₂, манганіт MnOOH і в меншій мірі карбонати – родохрозит MnCO₃ і манганокальцит (Mn, Ca)CO₃. У марганцевих породах часто в значних кількостях (до 20%) присутні глинисті мінерали, оксиди заліза, кремнезем, кальцит, сидерит та ін. Породи, які вміщають 7-10% сполук марганцю відносяться до руд, найбільш багаті руди вміщають до 35-40% марганцю.

Марганцеві руди забарвлені в чорний, темно-сірий, коричневий колір, а якщо присутні карбонатні місцеві мінерали, то забарвлення у них світле, сіре з рожевим відтінком.

Структури порід – землисті, бобовидні, конкреційні, кристалічні. Текстури масивні, шаруваті.

За мінеральним складом марганцеві породи полімінеральні, серед них можна виділити оксидні і карбонатні.

Оксидні марганцеві породи – це суміш псиломелану, піролюзиту, манганіту з опаловим і глинистим матеріалом та оксидами заліза. Вони залягають тонкими шарами, до декількох сантиметрів, які чергуються з прошарками теригенного матеріалу. Окремі шари рідко мають товщину до 3-4 м.

Оксидні марганцеві породи формуються переважно в прибережно-морській зоні на мілководді, про що свідчить наявність в них спікул губок, залишків риб та інших організмів. Перенос марганцю в басейн седиментації може здійснюватись як в колоїдній, так і в іонній формі, хоча до кінця процес формування марганцевих порід ще не з’ясований.

За даними акад. Страхова ці породи сформувались хемогенним способом. Очевидно на стадії седиментогенезу формується перекис марганцю, а в діагенезі відбувається перерозподіл марганцю і перехід перепису в псиломелан, піролюзит та інші сполуки.

Карбонатні марганцеві породи представлені переважно вапняками і доломітами з розсіяними кристалами родохрозиту і манганокальциту з невисоким вмістом марганцю, не більше ніж15-20%, а частіше одиниці процентів. Карбонатні марганцеві породи можуть вміщати залишки фауни і піщано-глинистий матеріал. Забарвлення порід сіре, світло-сіре. При виході на поверхню карбонатні марганцеві мінерали заміщаються оксидами і породи набувають більше темного забарвлення.

Карбонатні марганцеві породи формуються у морському середовищі одночасно з іншими карбонатними породами, в лужному середовищі, при дефіциті кисню на дні.

На дні сучасних морів та океанів широкого поширені залізо-марганцеві конкреції розміром до декількох сантиметрів, у яких присутні гідроксиди трьохвалентного заліза і чотирьохвалентного марганцю у значних кількостях (до 65%). Сумарний вміст марганцю в конкреціях досягає 15-17%. В Індійському і Тихому океанах проводились спроби промислового видобутку цієї сировини. Конкреції представляють собою м’яку землисту, пористу масу чорно-коричневого або чорного кольору, зустрічаються і більш міцні форми розміром до декількох сантиметрів у діаметрі.

Практичне значення. Марганцеві породи є першосортною рудою для видобутку марганцю, який має важливе практичне значення і використовується при виплавці спеціальних сортів сталі, чавуну, феромарганцю, в хімічній, медичній промисловості, при виготовленні скла, сухих батарей та ін.

Найбільшими родовищами марганцевих руд є поклади поблизу міста Нікополь (Дніпропетровська область), Великотокмакське (поблизу Запоріжжя), Чіатурське в Грузії, Джездинське і Карахсальське в Казахстані.