Фразеологія

У сучасній українській літературній мові є стійкі словосполучення, які називаються фразеологізмами.

Наприклад: бувати в бувальцях - мати досвід; за тридев'ять земель - далеко.

Фразеологізм найчастіше буває переосмисленням вільного поєднання слів.

Слова, що входять до складу вільного словосполучення, легко поєднуються з іншими словами (вдарити по ногах, по голові). Основна особливість фразеологізму полягає в тому, що він, незалежно від кількості слів, які входять до його складу, виражає одне поняття і вживається в мові як одиниця мови (собаку з'їв - досвідчений, содом і гоморра - безпорядок).

У реченні фразеологізм виступає як один член речення.

Фразеологізми широко використовуються у мовленні, надаючи емоційності, вони можуть передавати відтінки жарту, іронії, насмішки, дорікання.

За злитістю компонентів, що входять до стійких словосполучень, фразеологізми поділяються на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення.

До фразеологічних зрощень належать такі фразеологізми, загальне значення яких не випливає із значень тих слів, які входять до словосполучення: за ніс водити - обманювати, зарубити на носі - запам'ятати.

До фразеологічних єдностей належать такі фразеологізми, переносне значення яких певною мірою мотивується значенням тих слів, що до них входять: крапля в морі - небагато, замітати сліди - приховувати.

До фразеологічних сполучень належать такі стійкі звороти, які характеризуються деякою самостійністю компонентів. Центральне слово в них є стійким і не може бути замінене іншим, а залежні слова можуть мати взаємну заміну: порушити питання (справу); здобути перемогу (отримати, одержати).

В офіційно-діловому стилі мови фразеологізми позбавлені образності, емоційне забарвлення відсутнє, смислова насиченість незначна. Насамперед виділяється група фразеологізмів, що широко вживаються у повсякденному спілкуванні - у документах, на зборах, засіданнях, а також ще кілька груп, закріплених за певними галузями людської діяльності (торговельна, економічна, юридична та ін.)

Частина сполучень стандартизується, вони починають вживатися як готові формули в документах. Наводимо типові зразки офіційно-ділової фразеології: згідно з наказом, згідно з оригіналом, порядок денний, вжити заходів, оголосити догану, прийняти рішення, внести пропозицію, висловити довір'я, залишити за собою право, порушити питання, надати слово, взяти до уваги, накласти резолюцію, закликати до порядку, залишити питання відкритим.

фразеологія української мови дуже багата. Джерела розвитку українських фразеологізмів різноманітні:

- народні прислів'я та приказки (під лежачий камінь вода не тече);

- висловлювання виробничо-професійного походження (сім разів приміряй, а раз одріж);

- крилаті вирази українських письменників (вогонь в одежі слова - І. Франко);

- крилаті вирази російських та зарубіжних письменників (А судді хто? - О. Грибоєдов. Бути чи не бути? - В. Шекспір);

- біблійні та євангельські вислови (вавилонське стовпотворіння);

- античні вислови (розрубати гордіїв вузол).

Запитання ізавдання для самоперевірки

1. Що вивчає лексикологія?

2. Що таке "слово"? Якими ознаками воно характеризується?

3. Які слова називаються багатозначними та однозначними?

4. Що таке пряме та переносне значення слова?

5. Які слова називаються омонімами?

6. Які слова називаються синонімами?

7. Які слова називаються антонімами?

8. Які слова називаються паронімами?

9. Які слова складають лексику сучасної української літературної мови?

10. Які слова належать до загальновживаної лексики?

11. Що таке термін?

12. Які ознаки власне української лексики?

13. У чому різниця між історизмами та архаїзмами?

14. Які слова називаються неологізмами?

15. Що таке фразеологізми?

16. Назвіть типи фразеологізмів.