ОЖИРІННЯ
У країнах Східної Європи надлишковою масою страждають близько 15%, у європейському регіоні приблизно 10% населення, при цьому - біля половини в середньому й літньому віці. Головна причина епідемії ожиріння - енергонасичений раціон харчування й споживання жирної їжі. Не можна забувати, що з ожирінням тісно зв'язане й зниження фізичної активності.
Ожиріння - це надлишкова маса тіла за рахунок нагромадження жирової клітковини. Є 2 типи ожиріння:
а) верхнє ожиріння (абдомінальне); б) нижнє ожиріння (глютео-феморальне). Абдомінанальне ожиріння - це, коли відношення окружності талії до окружності стегон більше 0,8 - для жінок й 1,0 - для чоловіків. Надлишковий жир в області живота - фактор більше високого ризику, чим на стегнах. Надлишок жиру в черевній порожнині пов'язаний з високим ризиком артеріальної гіпертонії, діабету, ранніми серцево-судинними захворюваннями, певними видами рака. У той же час, надмірна маса тіла в жінок дітородного віку (не сягаючого ожиріння) уважається позитивним фактором, тому що знижує ризик раку молочної залози, остеопорозу. По деяких наукових відомостях ожиріння також розцінюють як антифактор ризику розвитку рака легенів, туберкульозу, хронічного обструктивного захворювання легенів. Прийнято вважати, що якщо маса тіла збільшена за рахунок відкладення жиру на 15% і більше, те це ожиріння легкого ступеня; 41-100% - середньої; більше 100% - важкої. Для оцінки ожиріння осіб європейської раси експерти ВІЗ пропонують індекс маси тіла (Кетле) = М(кг)/Р(м)2, де М реальна маса тіла в кілограмах, Р - довжина тіла в метрах (таблиця 6) .
Якщо індекс Кетле відповідає наступним значенням:
ДО = 17,5 і менше, те відзначається недолік маси тіла,
ДО = 25-30 - ожиріння 1 ступеня,
ДО = 30,1 - 40 - ожиріння 11 ступеня,
ДО = 40, 1 і більше - ожиріння Ш ступеня.
Розрізняють ожиріння:
а) екзогенно-конституціональне,
б) церебральне (пов'язане із запальними процесами, травмами, пухлинами головного мозку)
в) ендокринне (при захворюваннях гіпофіза, гіпотиреозі, юнацькому гіпогонадизмі).
Наслідки ожиріння - захворювання серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, атеросклероз, варикозне розширення вен нижніх кінцівок), ендокринної системи (цукровий діабет), патологія опорно-рухового апарата й периферичної нервової системи (артрити, остеохондроз, порадикуліт).
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 681;