Олігополія та монополістична конкуренція: сутність, ознаки, особливості функціонування

В реальному житті умови, притаманні доско­налій конкуренції та мо­нополії, в ідеальному ви­гляді не існують. Монопо­лію та досконалу конкуре­нцію можна розглядати як протилежні ринки, реальні ж ринкові структури за­ймають місце між ними, поєднуючи в собі окремі риси і монополії, і до­сконалої конкуренції.

Олігополія – ринкова структура, в якій домінує декілька фірм, які виробляють як однорідну, так і диференційовану продукцію та які дуже чутливі до політики ціноутворення одне одного.

Основні ознаки:

1. Малочисельність – панування відносно малого числа фірм.

2. Однорідні чи диференційовані продукти: в олігополістичній галузі може вироблятись стандартизована або диференційована продукція.

3. Ступінь концентрації виробництва у різних галузях.

Причини виникнення:

1. Ефект масштабу – бар’єр для вступу в галузь (економія витрат).

2. Патенти, контроль над сировиною, реклама.

3. Спонукання до злиття (більший ефект масштабу, контроль за цінами, крупний покупець).

4. Загальна взаємозалежність.

Олігополія існує, коли число фірм в галузі є настільки малим, що кожна при формуванні своєї цінової політики повинна приймати до уваги реакцію з боку конкурентів.

Основні причини складності аналізу цінової поведінки олігополії:

1. Немає чітких меж: існує як “жорстка” (панування 2-3 фірм на ринку) так і “розпливчаста” (3-8 фірм) олігополія.

2. Олігополія включає і диференційовану, і стандартизовану продукцію.

3. Таємна змова та незалежність.

4. Різні бар’єри.

5. Взаємозалежність і малочисельність.

6. Неможливість передбачення дій конкурентів у відповідь.

Основи теорії моно­полістичної конкуренції розробили в своїх працях англійський економіст Дж. Робінсон і американський вчений Е.Чемберлін.

Монополістична конкурен­ція – це рин­кова струк­тура, в якій відносно ве­лика кількість фірм конкуру­ють між собою за продаж ди­ференційованого товару на ринку, де мож­лива поява но­вих продавців.

Характерні риси монополі­стичної конкуренції:

1. Товар кожної фірми є недосконалим замінником товару, що реалізується іншими фірмами.

Продукт кожного прода­вця має виключні якості або характеристики, які надають йому переваги над іншими конкурентами. Диференціація товару означає, що продукт кож­ної фірми не є стандар­тизованим. Диференціація може бути як за дійсно якісними ознаками, так і за розбіжностями в рек­ламі, іміджі фірми, що дозволяє продавцю мати певну міру монопольної влади над своїм товаром.

2. На ринку існує відно­сно велика кількість продавців, кожен з яких задовольняє невелику ча­стку ринкового попиту. При монополістичній конкуренції частка кож­ного з виробників коли­вається від 1% до 10% продажу на ринку.

3. Продавці при визна­ченні цін на свої товари або при визначенні обся­гів продажу не врахову­ють реакцію своїх конку­рентів.

Малоймовірно, щоб якийсь конкурент поніс збитки або втратив зна­чну частку ринку при зменшенні продажної ціни будь-якою фірмою, оскільки він має уні­кальний товар, на який є досить сталий попит.

4. На ринку є умови для вільного входження.

При монополістичній кон­куренції вигідна кон’юнктура може приваб­лювати нових виробників, але вхід на ринок нових фірм більш складний, ніж за умов досконалої кон­куренції, оскільки треба мати відповідний розмір капіталу, ноу-хау та пе­вний термін для визна­ння покупцями товарів нових торгових марок та послуг.

Не дивлячись на те, що товар кожної фірми на ринку монополістичної конкуренції є унікаль­ним, між ними існує до­статня схожість, щоб групувати продавців у великі об’єднання, що схожі на галузь.

Галузь являє собою сферу виробництва това­рів та послуг, які вхо­дять до певної товарної групи.

Товарна група являє собою декілька подібних, але не ідентичних това­рів, що задовольняють одну й ту ж потребу. В кожній товарній групі продавців можна розгля­дати як конкуруючі фірми в межах галузі. Прикладом однієї то­варної групи є прохоло­джувальні напої, а іншої – будівельні матеріали.

Існують певні проб­леми у точному визначенні товарних груп відповідних галузей (наприклад, взут­тєва галузь включає всі види взуття, в тому числі чоловіче, жіноче, дитяче, спортивне, домашнє та ін.). При визначенні га­лузі необхідно спиратись на аналіз перехресної еластичності попиту на товари конкуруючих фірм. У галузі з монополі­стичною конкуренцією пе­рехресна еластичність по­питу повинна бути позити­вною і мати відносно ве­ликі значення. Це означає, що то­вари конкурентних фірм є близькими замінниками. Якщо фірма певної галузі значно підніме ціну на свою продукцію, то вона повинна очікувати значної втрати обсягу продажу на користь конкурентів.