Тема 1. Вступ.

1.Особливості енергозбереження у галузях економіки

2.Три концепції енерго – та ресурсозбереження

1.Особливості енергозбереження у галузях економіки

Енергозбереження - діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів.

Схеми енергопостачання в більшості своїй однакові для підприємств самого різного призначення. На будь-якому промисловому підприємстві є насоси, вентилятори, компресори та інше обладнання. Тут рекомендації з енергозбереження можна вважати досить універсальними. Але у кожної промислової галузі є свій, притаманний тільки їй, набір технологічного устаткування. Тому технологія енерговикористання в залежності від виду продукції, що випускається може значно змінюватися.

Основні стратегічні напрями та заходи з енергозбереження в галузях економіки

Пріоритетними напрямами та заходами енергозбереження для основних енергоємних галузей промисловості, в сільському і комунально-житловому господарствах, на транспорті та в будівництві є наступні.

Промисловість. Чорна металургія. Основною метою стратегії енергозбереження в чорній металургії є досягнення у виробничій структурі галузі переважної частки технологій з високою енергоефективністю за рахунок впровадження енергоефективних виробництв.

Вугільна промисловість. Основною метою стратегії енергозбереження у вугільній промисловості є, насамперед, підвищення якості вугілля, утилізація шахтного метану та вторинних енергетичних ресурсів, впровадження нових сучасних технологій видобутку та збагачення вугілля, а також вентиляції шахт, підвищення безпеки вуглевидобутку.

Газова промисловість. Метою основної стратегії енергозбереження в газовій промисловості є зниження технологічних витрат природного газу на його транспортування за рахунок використання нових газотурбінних перекачувальних агрегатів з ККД 35-36% , тощо.

Нафтова промисловість. Основні напрями стратегії енергозбереження у нафтовій промисловості пов’язані з удосконаленням технологічних процесів видобутку нафти. Попередні оцінки свідчать про можливість зменшення питомих витрат енергоресурсів до 2030 року на 7,0-11,0%.

Нафтопереробна промисловість. Метою стратегії енергозбереження в нафтопереробній промисловості є впровадження сучасних енергозберігаючих технологій і обладнання, що дозволить при поглибленні переробки нафти до 72-75% у 2010-2015 рр. і 85-90% у 2030 році уникнути значного підвищення споживання ПЕР.

Електроенергетика. Основною стратегічною метою енергозбереження в електроенергетиці є насамперед модернізація, реконструкція та оновлення фізично зношеного обладнання, підвищення ефективності його експлуатації, зменшення питомих витрат палива на виробництво електричної та теплової енергії, зниження втрат енергії в мережах енергопостачання, вирішення проблеми покриття змінних електричних навантажень.

Хімічна та нафтохімічна промисловість. Основною метою стратегії енергозбереження в хімічній та нафтохімічній промисловості є: модернізація діючих та впровадження нових енергозберігаючих і ресурсозберігаючих технологій виробництва; докорінна реконструкція котельних установок, підвищення ступеня використання горючих і теплових вторинних ресурсів.

Машинобудування і металообробка. Основна мета стратегії енергозбереження в машинобудуванні та металообробці на перспективний період полягає у підвищенні частки високоефективних технологій використання палива та енергії за рахунок удосконалення та впровадження нових технологічних процесів у виробництві продукції машинобудування, зокрема ливарних і термічних печей, зварювального і гальванічного обладнання, металообробних агрегатів тощо.

Промисловість будівельних матеріалів. Основною метою стратегії енергозбереження у промисловості будівельних матеріалів є удосконалення існуючих і впровадження нових енергоефективних технологій у процесах виробництва, підвищення ступеня утилізації вторинних енергетичних ресурсів, впровадження сучасних систем обліку та контролю використання енергоресурсів.

Сільське господарство. Стратегія енергозбереження в сільському господарстві полягає в запровадженні принципово нових напрямів його розвитку, зорієнтованих на ресурсо - та енергозберігаючі технології, сучасні технічні засоби для їх реалізації, зокрема використання нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії.

Житлово-комунальне господарство. Основною стратегічною метою енергозбереження в житлово-комунальному господарстві України є підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів за рахунок сучасних схем і систем енергопостачання, приладів і пристроїв, які використовують тепло та енергію, зниження втрат енергоносіїв, що сприятиме більш повному задоволенню попиту населення на житлові, комунальні та побутові послуги.

Будівництво. Серед стратегічних напрямів розвитку будівельної галузі слід відзначити впровадження нових енергозберігаючих технологій і матеріалів, перехід на енергоефективне будівництво та енергозберігаючі конструкції, та різкого зниження енергоємності галузі.

Оцінка економічно доцільного потенціалу енергозбереження

Оцінка обсягів енергозбереження за рахунок технологічного фактора. За своєю особливістю енергозбереження з огляду на технологічний фактор розділяють на галузеве та міжгалузеве.

Міжгалузеве енергозбереження є одним із найбільш ефективних і масштабних напрямів енергозбереження, що може суттєво впливати на рівні енергоспоживання.

Оцінка потенціалів галузевого енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора

Одним з найбільш ефективних і масштабних напрямів енергозбереження за рахунок технічного (технологічного фактора), що суттєво впливає на рівень енергоспоживання, є впровадження галузевого енергозбереження за такими основними напрямами:

· впровадження нових енергозберігаючих технологій та обладнання;

· удосконалення існуючих технологій та обладнання;

· скорочення втрат енергоресурсів;

· підвищення якості продукції, вдосконалення та скорочення втрат сировини та матеріалів;

· заміщення і вибір найбільш ефективних енергоносіїв.

Оцінка потенціалу міжгалузевого енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора

Міжгалузеве технологічне енергозбереження має досить значний потенціал, проте, його відмінністю від галузевого потенціалу енергозбереження є більш висока економічність – у

2-4 рази.

До основних міжгалузевих заходів слід віднести:

· використання сучасних ефективних систем обліку та контролю за витратами енергоресурсів;

· використання вторинних енергетичних ресурсів;

· впровадження автоматизованих систем керування енергоспоживанням;

· використання економічних систем і приладів електроосвітлення;

· впровадження сучасних систем і засобів силової електроніки;

· вдосконалення систем теплопостачання;

· використання сучасних технологій спалювання низькоякісного твердого палива;

· вдосконалення структури парку електроприладів у галузях тощо.

2.Три концепції енерго – та ресурсозбереження

Вирішити проблему ефективності використання енергоресурсів в ЖКГ можна тільки комплексно за допомогою:

- проведення енергоаудиту з метою визначення енергетичної ефективності використання ресурсів та потенціалу енергозбереження;

- впровадження системи енергетичного менеджменту;

- розробки програм, енергозберігаючих проектів та заходів;

- реалізації та моніторингу програм з енергозбереження;

- визначення економічного ефекту від реалізації програм, проек-

тів та заходів;

- моніторингу енергоекономічного ефекту у часі.

У цьому контексті важливого значення набуває дослідження досвіду розвинутих країн. Вивчення світового досвіду практичного енергозбереження пов'язане з вивченням трьох основних концепцій організації енергозбереження.

Енергетична криза сімдесятих років ХХ століття сприяла активізації робіт в області енерго – та ресурсозбереження. В результаті цих робіт виникли послідовно декілька концепцій енерго – та ресурсозбереження і підвищення енергоефективності.

Першою концепцією енерго – та ресурсозбереження була DSM (DemandSideManagement), що виникла в США в середині сімдесятих років ХХ століття. У вільному перекладі це звучить як «управління з точки зору забезпечення тільки необхідних потреб». Термін DSM розуміли як синонім понять «економія енергії» або як «управління навантаженням».

Особлива увага до концепції DSM, пояснювалася тим, що період екстенсивного розвитку генеруючих потужностей та низьких цін на енергоносії прийшов на зміну нових цін та підходів до управління витратами енергетичних ресурсів на рівні кінцевих споживачів. Другим безперечним аргументом на користь концепції DSM слід враховувати положення про те, що економічно і екологічно виправданим є такий баланс між встановленою і споживаною потужністю, при якому маємо не безрозмірний надлишок встановленої потужності, а тільки її розумний резерв.

Услід за DSM з'явилася наступна концепція енерго – та ресурсозбереження LCP (LeastCostPlanning), що в перекладі означає «Планування мінімальних витрат». Концепція LCP мала на увазі обов'язкове включення оптимізації енергоспоживання у визначення вартості продукту і виробничих витрат.

В результаті спроб усунення деяких недоліків попередніх концепцій виникла концепція IRP (IntegratedRecoursesPlanning), що можна перекласти як «комплексне планування ресурсів». Суть концепції IRP полягає в порівняльній оцінці витрат на організацію заходів по потужності енергогенеруючих установок. В результаті порівняння вибирається варіант з меншими витратами.

Загальною рисою перерахованих концепцій є те, що і виробники енергії, і її споживачі зв'язуються загальними інтересами відносно економії енергії і підвищення ефективності використання енергії. Концепції DSM, LCP і IRP були з успіхом використані в країнах з розвиненою ринковою економікою і показали свою ефективність. Побоювання деяких економістів, що прагнення обмежити енергоспоживання необхідним мінімумом закладене в концепціях енерго – та ресурсозбереження несумісні з ринковою економікою, виявилися неспроможні.

Проте сталося так, що від реалізації концепції організації енергозбереження DSM, яка найбільшою мірою відповідає ринковим перетворенням, Україна перейшла до інших концепцій.

Необхідно відмітити, що у наш час, політика енергозбереження в країні базується на концепціях LCP і IRP і переслідує стратегічні та політичні цілі, які пов'язані зі зниженням залежності України від постачань енергоносіїв, і в першу чергу від постачань природного газу.

Потрібно визнати, що перехід до вільного ціноутворення на енергоносії і наступне стійке зростання тарифів на енергоресурси не викликав радикального перегляду підходів до організації контролю та аналізу енергоспоживання. Немає змін в механізмі підготовки та реалізації управлінських рішень в області зниження енергоємності будівель, що значною мірою пояснюється недостатньою увагою до засадничої концепції організації енергозбереження та прорахунків у державної політиці енергозбереження.

Таким чином, для інтенсифікації практичного енергозбереження необхідно повернутися до концепції організації енергозбереження DSM як найбільш відповідної проблемам високої енергоємності об’єктів житлового комплексу.

Тема 2. Оцінка рівня робіт з енергозбереження у галузі.

1. Галузева матриця енергоменеджменту на підприємстві

2. Етапи впровадження плану підвищення рівня енергоменеджменту на галузевому підприємстві

3. Участь посадових осіб у реалізації плану підвищення рівня енергоменеджменту на галузевому підприємстві

1. Галузева матриця енергоменеджменту на підприємстві

У всіх галузях економіки держави доцільно використовувати так звану галузеву матрицю, що дозволяє оцінювати поточний рівень рівня енергоменеджменту на підприємстві та його динаміку протягом певного часу.

Матриця показує рівень в балах (за 5 бальною шкалою) організації менеджменту за шістьма параметрами:

- енергополітика підприємства (головний параметри) характеризує цілеспрямованість галузевого підприємства у сфері впровадження заходів з енергозбереження. Енергополітика галузевого підприємства повинно бути спрямована за конкретними відділками даного підприємства. Наприклад якщо підприємство багато споживає газу, то саме на цей енергоносій повинна бути спрямована енергополітика, що повинно включати конкретні кроки і вказувати конкретні строки їх використання;

- організація енергоменеджменту спрямована на впровадження організаційних заходів , таких як організація так званих енергооблікових центрів (ЕОЦ), організація спец. груп енергоменеджменту, а також введення самої посади енергоменеджера підприємств;

- мотивація персоналу. До заходів з енергозбереження , яка передбачає певні кроки галузевого підприємства для заохочення персоналу шляхом видачі премій за досягнення в енергозбереженні, підвищення заробітної платні, а також моральні заходи (відзнаки, грамоти) , накази про підвищення, посадових надбавок;

- проінформованість персоналу про стан заходів з енергозбереження та про їх виконання або не виконання;

- стан справ з енергомаркетингу на підприємстві;

- інвестиції в енергозберігаючі заходи.

Галузева матриця показує справжню картину діяльності підприємства у порівнянні зі спорідненими підприємствами цієї галузі.

Рисунок 2.1 – Матриця рівня енергоменеджменту галузевого підприємства:

А – 25% найкращих підприємств;

В – 25% найгірших підприємств;

С – оцінюваного (порівнюваного) підприємства

Для порівняння вибирають 25 % найкраще працюючих підприємств галузі і 25 % найгірше працюючих підприємств.

2. Етапи впровадження плану підвищення рівня енергоменеджменту на галузевому підприємстві

Після побудови галузевої матриці необхідно розробити заходи по усуненню недоліків які були виявленні під час побудови матриці. Робота досить складна потребує зусиль як із боку служби енергоменеджменту підприємства так і залучення керівника. Насамперед начальників цехів, відділів.

Роботу про підвищення рівня енергоменеджменту необхідно планувати поетапно, що дозволить встановить конкретні строки виконання і прізвища фахівців що будуть здійснювати моніторинг.

Розглянемо конкретно зміст кожного етапу.

1. Узгодження плану з керівництвом підприємства.

2 Спрямований на уточнення суті проблеми уточнення рівня енергозбереження.

3 Присвячений організації виконанню плану підвищення рівня енергозбереження. Ця робота цілком полягає на фахівців групи енергоменеджменту. За напрямками збереження газу, тепла і інших енергоносіїв які є.

4 Присвячений впровадженню запланованих заходів по підвищенню рівня енергоменеджменту порівнюють реальні строки виконання і внесок кожного відповідального за ці заходи тому кожен відповідальний до закінчення етапу повинен скласти звіт, в якому повинен вказати які заходи виконані на 100%, а які на менший відсоток або не виконані зовсім і в чому причина.

5 На цьому етапі здійснюється підведення результатів і кінцевий висновок щодо ефективності запланованих заходів і результатів їх виконання.

3. Участь посадових осіб у реалізації плану підвищення рівня енергоменеджменту на галузевому підприємстві

В реалізації плану підвищення рівня енергоменеджменту на галузевому підприємстві повинні приймати участь майже все посадовці які працюють на даному підприємстві. Участь посадовців можна проілюструвати в табл.. 3.1.

Таблиця 3.1 – Участь посадовців

Тема 3