Вертикальні та горизонтальні фіскальні дисбаланси й об'єктивна необхідність фінансового вирівнювання

Однією з головних цілей державної регіональної фінансової політики щодо зближення рівнів соціально-економічного розвитку територій є подолання вертикальних та горизонтальних фіскальних дисбалансів і фінансове вирівнювання.

Коротко визначимо зміст понять вертикальні та горизонтальні фіскальні дисбаланси і фінансове вирівнювання. У вітчизняному законодавстві ці поняття не використовуються. Застосування їх пов'язане з практикою розвинутих зарубіжних країн Європи та інших континентів.

Під вертикальними фіскальними дисбалансами розуміють невідповідність між обсягами фінансових ресурсів того чи іншого рівня влади, регіонального або місцевого, і обсягами завдань та обов'язків, які на нього покладаються в процесі розподілу компетенції між центральною, регіональною і місцевою владами. Вертикальний фіскальний дисбаланс означає недостатність фінансових ресурсів і певного рівня влади для забезпечення громадських і державних послуг у межах його завдань.

Проблеми подолання вертикальних фіскальних дисбалансів розглядаються в зарубіжних виданнях, зокрема в деяких публікаціях російських економістів. В українській літературі подібних публікацій поки що немає.

Зарубіжна практика підказує: вертикальні фіскальні дисбаланси можна усунути кількома шляхами. Центральна влада або влада вищого територіального рівня може взяти частину обов'язків із надання державних і громадських послуг і тим самим зменшити коло обов'язків того рівня влади, в якого виник вертикальний фіскальний дисбаланс.

Необхідність фінансового вирівнювання зумовлено і так званими зовнішніми ефектами соціальних виплат. Це означає, що послугами, які фінансуються з бюджету однієї адміністративно-територіальної одиниці, користуються і жителі інших територіальних одиниць, але їхні владні органи при цьому не несуть ніяких витрат.

З метою практичної реалізації політики фінансового вирівнювання доцільно розробити і прийняти закон України про фінансове вирівнювання. У ньому слід компенсувати правову прогалину, яка є в Конституції України щодо зобов'язання держави забезпечувати єдиний рівень життя на всій території країни. Саме такі норми, як уже зазначалося, є в більшості конституцій західних країн. Наприклад, Конституція ФРН статтею 106, пункт 2, абзац З, зобов'язує федеральну владу Німеччини забезпечувати на "всій території країни єдиний рівень життя".

Сучасна фінансова система фактично всіх держав характеризується вертикальними та горизонтальними фіскальними дисбалансами. Наявність їх зумовлює об'єктивну необхідність державної політики фінансового вирівнювання. Обов'язок проведення такої політики зафіксовано в Європейській хартії про місцеве самоврядування. В Україні проблеми фінансового вирівнювання поки що в стадії постановки та осмислення. Діюча в державі практика регулювання доходів бюджетів дісталася в спадщину від радянських часів і фактично не має правових основ.

У державі наростають горизонтальні фіскальні дисбаланси, а за умови розмежування функцій та обов'язків різних рівнів влади виникнуть і вертикальні фіскальні дисбаланси. Саме це вимагає запровадження в державі сучасної системи фінансового вирівнювання, яка має бути врегульована спеціальним законодавчим актом.