Гаряча лінія» як форма надання соціальної допомоги постраждалим від торгівлі людьми.

У наш час телефонне консультування впевнено займає своє місце в соціальній та превентивній роботі з будь - якими верствами населення, бо пропонує тимчасову , але миттєву підтримку кожній людині, яка цього потребує. Важко уявити профілактичну роботу з різними соціальними групами без такого важливого компоненту, як «гаряча лінія», яка реалізує значну частину завдань соціальної профілактики: проводить інформаційно - пропагандистську роботу; здійснює правову просвіту громадян України з питань дотримання прав людини та протидії торгівлі людьми; забезпечує статистичними даними за результатом соціального дослідження з зазначеної проблеми.

Застосування «гарячої лінії» має багато переваг:

- простота та доступність у встановленні контакту (набрати номер та подзвонити можна негайно, можна також перервати розмову у будь - який момент, у тому числі й у разі виникнення відповідної загрози безпеці);

- забезпечення анонімності та конфіденційності (абонент може отримати консультацію спеціаліста, знаходячись на «своїй» території);

- надання людині, яка потребує допомоги, можливості розповісти про свої проблеми та отримати кваліфіковану консультацію спеціаліста;

- повага до того, хто телефонує (сприйняття особи такою, якою вона є);

- індивідуальний підхід.

Перша «гаряча лінія» з проблем запобігання торгівлі жінками була відкрита в Україні 18 листопада 1997 року у рамках програми «Ла Страда: Запобігання торгівлі жінками в країнах Центральної і Східної Європи». «Гаряча лінія» працювала один раз на тиждень, що знижувало ефективність її роботи й можливість оперативно допомагати у вирішенні особистих проблем громадян. З квітня 1998 р. телефон почав працювати щодня, крім суботи й неділі. З 2000 р. робота «гарячої лінії» здійснювалася у рамках спільного проекту з Організацією з безпеки та співробітництва в Європі, телефон працював щодня, крім неділі. З 1 листопада 2002 р. при фінансовій підтримці ОБСЄ у Міжнародному жіночому правозахисному центрі «Ла Страда - Україна» почала функціонувати національна «гаряча лінія», дзвінки на яку безкоштовні у межах України.

За телефоном «гарячої лінії» надаються конкретні поради тим, хто збирається виїхати за кордон на роботу, відпочинок, навчання, укласти шлюб з іноземцем/кою і т.д., а також надходить інформація від родичів із проханням знайти зниклих за кордоном, здійснюється контакт з потерпілими від торгівлі людьми, які потребують соціальної допомоги. Таким чином, діяльність «гарячої лінії» з попередження торгівлі людьми актуальна в умовах дефіциту професійної інформаційної допомоги населенню. Вона дозволяє отримати інформаційну підтримку на високому професійному рівні. У той же час подібна діяльність потребує заглиблення подальшого науково - теоретичного забезпечення.

Аналізуючи статистику дзвінків «гарячої лінії» можна визначити спрямованість, а також цільові групи на певний відрізок часу для ведення превентивної роботи. Таким чином визначаються і регіони, у яких потрібно більш активно проводити превентивну роботу зі ЗМІ, з метою розміщення інформації з цієї проблеми. Працівники центру «Ла Страда - Україна» постійно аналізують запити від абонентів на ту або іншу тему і визначають, на що саме треба акцентувати увагу при роботі у кожному конкретному випадку.
Звернувшись на «гарячу лінію» по запобіганню торгівлі людьми можна отримати інформацію з наступних питань:

- правила візового в'їзду українських громадян в інші країни;

- можливі наслідки негативного працевлаштування за кордоном;

- можливі шляхи легального працевлаштування;

- законодавство інших країн по відношенню до іноземців, мігрантів, щодо визначення відповідальності за торгівлю людьми;

- права і обов'язки українських громадян за кордоном;

- небезпека потрапляння до тенет торгівців людьми;

- рівень життя в іноземних державах;

- релігійні, етнічні, культурні і т.д. особливості іноземних держав;

- адреси і номери телефонів державних закладів в Україні, які займаються проблемами торгівлі людьми;

- адреси і номери телефонів неурядових, благодійних, релігійних організацій в Україні та за кордоном, котрі надають допомогу або консультації;

- адреси і номери телефонів дипломатичних установ як України за кордоном, так і іноземних держав в Україні.

ПАМ'ЯТКА КОНСУЛЬТАНТОВІ «ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ»

1. Будьте ввічливими й уважними.

2. Вислухайте все, що запитують і розповідають по телефону.

3. Особливо уважно вислуховуйте конкретні питання.

4. Попросіть того, хто дзвонить по телефону, чітко сформулювати питання, що його цікавить, якщо це йому важко, допоможіть у цьому.

5. Стимулюйте того, хто дзвонить по телефону, до широкого викладу питання.

6. Спробуйте з'ясувати обережно й тактично (у процесі розмови) вік, освіту, місце проживання, чому звертається.

7. Обов'язково з'ясуйте джерела одержання інформації про наш телефон.

8. Робіть позначки під час розмови.

9. Ставтеся до всього, що почули, зі співчуттям й участю.

10. Пам'ятайте, ми даємо тільки телефонні консультації.

11. Нікому не називайте адресу офісу.

12. Якщо людина хоче написати листа, дайте поштову адресу організації.

13. Не давайте категоричних відповідей.

14. Пам'ятайте, що ми не займаємося працевлаштуванням і не даємо інформації щодо легітимності фірм.

15. Розповідаючи про можливість бути ошуканими з боку фірми, робіть це так, начебто ви розмовляєте із представником цієї фірми.

16. Розповідаючи про можливість бути втягненими в секс бізнес, робіть це так, начебто ви розмовляєте зі звідником.

17. Завжди прислухайтеся, чи щиро з вами розмовляють.

18. Не бійтеся сказати, що ви маєте потребу в додатковій консультації, попросіть передзвонити через деякий час.

19. Звертайтеся за консультаціями до фахівців і консультантів.

20. Заздалегідь визначтеся, яким ім'ям ви будете користуватися. Ваш псевдонім повинен бути постійним.

21. Заносьте всю інформацію в базу даних.

Специфіка роботи консультанта «гарячої лінії» з попередження торгівлі людьми полягає у необхідності надання якомога більшого обсягу інформації. Завдання консультанта - допомогти клієнту усвідомити альтернативні можливості і, як наслідок, - прийняття власного рішення.
Досвід роботи «гарячої лінії» свідчить, що її ефективність збільшується, якщо вона працює в організаціях, які використовують комплексний підхід до вирішення соціальних проблем. «Гарячі лінії» пов'язані з інформаційною роботою (розповсюдження номера й інформації про діяльність телефону довіри), активним співробітництвом з державними органами (для вирішення важких випадків для надання допомоги), налагодження мережі недержавних, релігійних організацій і центрів соціальних служб для надання конкретної допомоги постраждалим. Зв'язок «гарячої лінії» з іншими напрямками роботи з протидії торгівлі людьми є тим важливим елементом комплексної діяльності, який дозволяє охопити широкий спектр питань, на відміну від ситуацій, коли кожен напрямок розглядається окремо, без взаємодії з іншими.
В Управлінні боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми УМВД України в Луганській області з 2002 року запроваджено діяльність «телефону довіри» з метою надання правової допомоги населенню, особам, які постраждали від торгівлі людьми та належать до групи ризику, отримання інформації про протиправну діяльність злочинних груп та окремих осіб, причетних до вчинення злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми. «Телефон довіри» № 8(0642)598-629 begin_of_the_skype_highlighting 8(0642)598-629 end_of_the_skype_highlighting; 8(0642)62-03-83 begin_of_the_skype_highlighting 8(0642)62-03-83 end_of_the_skype_highlighting».

З метою надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, захисту їх законних інтересів, реабілітації та реінтеграції Управління БЗПТЛ УМВСУ в Луганській області підтримує партнерські відносини з громадською організацією «Жінки Донбасу», МОМ (Міжінародна організація з міграції).

6. Надання допомоги потерпілим від торгівлі людьми.

Соціальна робота, соціальний супровід, процес реабілітації та реінтеграції постраждалих від торгівлі людьми є комплексними, важкими, тривалими у часі. Результат надання соціальної допомоги залежить від чіткої роботи багатьох організацій. Це - державні структури, медичні заклади, центри соціальних служб для сім'ї , дітей та молоді, центри зайнятості, правоохоронні органи, міжнародні та неурядові організації. Дотримання етичних принципів - індивідуальна відповідальність кожного, хто прагне високих стандартів професійної практики та поведінки. Пошук зниклих осіб є нелегкою справою, яка ускладнюється тим, що родичі зниклих за кордоном людей часто не знають, куди їм звертатися за допомогою, а ефективний механізм допомоги у таких ситуаціях ще не відпрацьований. Перші спроби створення цього механізму, з включенням у нього неурядових організацій, були здійснені у 1999 році, коли Центр « Ла Страда - Україна» разом з Міжнародною організацією міграції провів засідання «Круглого столу» для представників державних структур і неурядових організацій з цієї проблеми. Результатом цього засідання стало видання «Справочника по вопросам розыска исчезнувших за границей украинских граждан». Наступним видом соціальної роботи у сфері боротьби з торгівлею людьми є реабілітація потерпілих. Соціальний супровід - робота, спрямована на надання соціальної опіки, допомоги та патронажу соціально незахищеним категоріям дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу. Від того, як жертву насильства і обману сприймуть близькі, суспільство у перші дні після визволення і повернення, у значній мірі залежить її подальша доля. Часто неприйняття родиною, відчужене ставлення оточуючих штовхають таких потерпілих на нові ризиковані кроки з метою налагодження власного життя, та вони часто знову опиняються у руках торгівців людьми. Реабілітація - ці дії для надання первинної допомоги потерпілим (поселення до притулку зразу після визволення з рабства, зняття стресу, надання термінової медичної допомоги тощо), а потім - допомога у відтворенні задовільного психологічного та фізичного стану, статусу особи у суспільстві, зв'язку з мікро- і макросередовищем. Об'єктами реабілітації стають безпосередньо потерпілі від торгівлі людьми, а також їх родичі (чоловіки, особливо у випадках примусу жінки до заняття проституцією, діти, батьки). Час, необхідний для соціальної реабілітації потерпілих, - дуже індивідуальний, але в середньому становить один місяць. Як правило, це той термін, в ході якого потерпіли утримуються в притулках, кризових центрах, тощо. Етапи реабілітації в соціальній роботі з потерпілими від торгівлі людьми:

1. Ідентифікація проблеми: отримання первинної інформації від потерпілих (місцезнаходження, наявність документів, стан здоров'я, матеріальне положення).

2. Втручання у ситуацію - допомога в пошуку потерпілих за кордоном, визволення з місця утримання (нерідко при участі силових структур), отримання первинної медичної і психологічної допомоги, оформлення документів на повернення додому.

3. Корекція та змінення ситуації (робота з потерпілими після повернення).

Соціально - психологічна реабілітація потерпілих передбачає послідовну роботу по:

1) зміні відношення до себе і поведінки: сталося те, що сталося, з цим треба жити без комплексу провини, примиритися з минулим;

2) навчанню жити в нових умовах: можлива професійна підготовка, встановлення нових зв'язків з мікросередовищем, адаптація до умов розриву з родиною;

3) підготовці до розумного ризику, відповідальному прийняттю рішення (тобто вмінню враховувати ситуацію, умови, а не керуватися лише своїми емоціями та почуттями);

4) підготовці до самостійного життя: як жити у майбутньому, розраховувати на свої сили, бути впевненими в собі.

Більшість потерпілих отримують медичну допомогу в реабілітаційному центрі МОМ. Серед послуг, що пропонуються центром, - обстеження будь - якого характеру, лікування та консультації лікарів. Крім цього, кожна неурядова організація, яка працює з потерпілими, має, як правило, приватні контакти з лікарями, які надають медичні послуги потерпілим.
Державні центри планування сім'ї, на базі більшості яких працюють регіональні представництва Української асоціації планування сім'ї, також залучаються неурядовими організаціями до допомоги потерпілим. І хоча центри не мають можливості безкоштовно лікувати потерпілих від торгівлі людьми, спеціалісти безкоштовно надають медичні та психологічні консультації, роблять елементарні аналізи. Перевагою звернення до послуг цих медичних закладів є поінформованість спеціалістів у проблемі торгівлі людьми та вміння працювати з різними соціально незахищеними категоріями, однією з яких є потерпілі від торгівлі людьми. Психологічна допомога надається багатьма організаціями. Міжнародна організація з міграції в реабілітаційному центрі має психолога, який працює з потерпілими з першого дня. Психологом центру застосовуються індивідуальні консультації, проводиться робота в групах, працюють групи самодопомоги. Окремий вид психологічних консультацій надається потерпілим, хворим на ВІЛ/СНІД. Консультування для ВІЛ- інфікованих продовжується під патронатом неурядових організацій психологами центрів боротьби зі СНІДом, що працюють у регіонах. Кожний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді має психолога. Після повернення потерпілої особи додому психологічну допомогу можуть надавати в центрах. ЦСССДМ надають психологічні консультації по телефону та безпосередньо в центрі. Можливість отримання психологічної допомоги в ЦССДМСМ, з одного боку, є додатковою можливістю підтримки потерпілих у будь - якому регіоні. Правова допомога надається всім потерпілим від торгівлі людьми, які звертаються по допомогу до неурядових організацій чи МОМ. Тобто всіх потерпілих інформують про їх права, про можливість свідчити проти торгівців. Така інформація надається соціальним працівником, який опікується потерпілою і не вимагає допомоги кваліфікованого юриста. У разі бажання потерпілої свідчити проти торгівців або існування інших проблем, вирішення яких потребує втручання юриста, неурядові організації звертаються по допомогу до кваліфікованих спеціалістів. Наприклад, при бажанні потерпілої свідчити Міжнародна організація з міграції залучає адвокатів, які захищають інтереси потерпілих у суді.
Юридичну допомогу потерпілим надають юристи неурядових організацій. Серед проблем потерпілих від торгівлі людьми, з якими стикаються юристи центрів, є такі:

- поновлення прав потерпілих на власність після довготривалої відсутності в Україні;

- розлучення;

- допомога у складанні цивільних позовів на відшкодування збитків та ін.

Для багатьох потерпілих після повернення з - за кордону виникає проблема з житлом. Причиною цього можуть стати розлучення з чоловіком, нерозуміння та неприйняття жінки сім'єю, позбавлення судом права потерпілої на власність (у зв'язку з довготривалою відсутністю) та інші причини. І хоча в останньому випадку закон на боці потерпілої, повернути житло надзвичайно важко. Тому після проходження реабілітаційного курсу в притулку у потерпілих нерідко виникає потреба у місці для проживання. У таких випадках неурядові організації знаходять для потерпілих місця в гуртожитках або наймають квартири. Оплату таких послуг, як правило, бере на себе МОМ.
Одним з дієвих шляхів організації соціальної допомоги постраждалим є контакти з неурядовими організаціями у різних країнах світу, які можуть сприяти пошуку та поверненню потерпілих. Крім того, неурядові організації мають можливість надавати психологічну, медичну, юридичну допомогу, забезпечити притулком тощо. Тому важливим є розвиток міжнародної мережі організацій, які працюють у рамках попередження торгівлі людьми та надають допомогу постраждалим. Існує ще один шлях допомоги потерпілим - інформування правоохоронних органів України у ситуаціях, в яких опинилася людина, яка потребує допомоги за кордоном. Але, згідно правозахисним принципам, яких додержується Центр «Ла Страда - Україна» і ряд інших неурядових організацій у своїй роботі, ця інформація може передаватися правоохоронним органам тільки зі згодою самих потерпілих. Тому, наприклад, співробітники Центра не беруть на себе таку від повільність, наполегливо радять близьким потерпілих, від яких, як правило, надходить інформація про особу, яка потребує допомоги, звертатися до правоохоронних органів самостійно.

Слід підкреслити, що допомога потерпілим від торгівлі людьми особам повинна включати не лише сприяння їх поверненню, реабілітації та реінтеграції, але й надання допомоги в реалізації їх права на справедливий судовий розгляд справи. Реалізація цього права окрім безпосереднього кримінального переслідування торговців людьми передбачає також і право на отримання адекватної компенсації за завдані жертвам торгівлі людьми матеріальні збитки та моральну шкоду. На законодавчому рівні повинен бути визначений обсяг такого відшкодування. Проте національна стратегія протидії торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, на даний момент не передбачає приділення належної уваги врегулюванню проблеми забезпечення відшкодування та компенсації жертвам торгівлі людьми, - натомість, основна увага приділяється вирішенню проблеми реабілітації жертв досліджуваного злочину.