Розрахунок живильних ємкостей

Живильні ємності можуть виконуватися у вигляді ящика, спільного для всіх висівних апаратів (у сівалках з невеликими міжряддями); або у вигляді окремої банки на кожен висівний апарат (у широкорядних сівалках). Насіннєві ящики зернових сівалок мають прямокутне січення у верхній частині і трапецевидне в нижній частині. Нахил стінок в нижній частині виконано під кутом, який більший кута тертя зерна об стінку, для того, щоб зерно зсипалось під дією власної ваги. В середині ящиків можуть бути зворушувачі або струшувачі. Витікання насіння або добрив із живильних ємкостей під дією власної ваги підлягає закону руху сипких середовищ і складається з ряду етапів, які схематично показано на рис. 5.4. Спочатку витікає насіння центрального над отвором стовпа, починаючи з верхнього шару, а потім насіння бокових шарів, починаючи від верхнього. Внаслідок цього утворюється лунка, яка поступово опускається. Кінець витікання характеризується опусканням лунки до дна. Насіння, яке залишилось, буде знаходитись під кутом обвалення, і його витікання через отвір може бути лише примусовим.

Рис. 5.4. Схема витікання насіннєвого матеріалу з бункера крізь круговий (квадратний) отвір

Робочий об’єм насіннєвого ящика сівалки визначається за формулою:

де – максимальна довжина гону, на який розраховується сівалка, м;

–ширина захвату сівалки, м;

– норма висіву, кг/га;

– об’ємна маса посівного матеріалу, кг/м³;

– коефіцієнт використання об’єму ящика;

- кількість насіннєвих ящиків на сівалці.

Чим більший робочий об’єм ящика, тим менше зупиняється агрегат для його заправки і, отже, тим більша продуктивність агрегату. Як правило, розрахунок використовують на таку довжину , щоб посівний агрегат міг працювати без заправки 2 години.

Довжина ящика визначається за залежністю