Принципи побудови орієнтирних діаграм

Існує спеціальний, мікроструктурний напрям структурного аналізу, який вивчає анізотропні структури на зерновому та кристалографічному рівнях. За цим напрямом розроблено статистичні методи аналізу на орієнтирних діаграмах (їх ще називають мікроструктурними), які дозволяють вивчати форми організації й ступені просторового впорядкування мікроанізотропних структур гірських порід на рівні кристалографічних елементів мінералів. У даній роботі ці методи спеціально не розглядаються, а лише відзначаються деякі найбільш загальні їх особливості, які можна використовувати без суттєвої теоретичної підготовки. Що ж стосується тих, хто зацікавлений у більш ґрунтовному ознайомленні з цими методами, то рекомендуємо звернутися до робіт Н.А.Єлисєєва, А.Н.Казакова та ін.

Статистичне вивчення анізотропії зазначеного типу здійснюється в орієнтованих шліфах під мікроскопом на плоскому та федоровському столику. Шліфи при цьому орієнтуються в системі координат Зандера, де осі a відповідає напрямок мікрозміщень, ковзання мікрочастин породи та максимального розтягання зерен мінералів і збігається з усередненим максимальним видовженням зерен чи кристалів мінералів, а також із мікроштрихами та мікроборознами ковзання, доріжками динамометаморфічних мінералів, тобто з мікролінійністю (l). Вісь b також лежить у площині мікрозміщень, ковзань (ab) і нормальна до попередньої осі; нарешті вісь c – нормаль до площини ab. У випадках, коли площина ab визначенабільш-менш достовірно, але в ній невідомо положення осей а і b, вона позначається латинською літерою s.