Гіроскопічний спосіб
Гіроскопічний спосіб. Під час гіроскопічного способу орієнтування визначається істиний азимут А орієнтирного напрямку.
Від азимуту орієнтирного напрямку до дирекційного куту α цього ж напрямку переходять за формулою α = А – γ.
Азимут орієнтирного напрямку визначають за допомогою гірокомпасу шляхом спостереження і обробки відліків по точках реверсії. Залежно від типу гірокомпасу, який застосовується, а також від умов роботи спостерігають і обробляють відліки по двох або чотирьох точках реверсії.
Під час визначення азимуту орієнтирного напрямку гіроскопічним способом враховують заздалегідь визначену поправку гірокомпасу. Поправка гірокомпасу, що визначається під час процесу вивірки, представляє собою різницю між істинним азимутом еталонного напрямку Ает і гіроскопічним азимутом Агір, який визначений за допомогою гірокомпасу. У якості еталонних напрямків при визначенні поправки використовують також напрямки, азимут або дирекційний кут яких визначений зі серединною помилкою, що не перевищує половини серединної помилки визначення азимуту напрямку гірокомпасом даного типу, табл.1 – витяг з табл.3 «РБР ТГП РВ и А СВ».
Поправку гірокомпасу обчислюють за результатами шести прийомів визначення гіроскопічного азимуту одного і того ж орієнтирного напрямку. Після кожного прийому аретують чутливий елемент, вимикають напругу, перевіряють горизонтування і центрування приладу.
Таблиця 1 – Серединні помилки визначення координат, висот і дирекцій них кутів (азимутів) орієнтирних напрямків (витяг з табл.3. «РБР ТГП РВ и А СВ»)
Для кожного прийому визначають гіроскопічний азимут еталонного напрямку і обчислюють поправку δφі (?Агірі) по формулі
δφі = Ает - Агірі.
Поправку гірокомпасу δφ (?Агір) обчислюють як середне арифметичне із шести отриманих значень δφі
.
Отримане значення поправки записують у формуляр і враховують у подальшій роботі з гірокомпасом до наступної його вивірки.
Роботу з гірокомпасом на точці по визначенню дирекційного кута орієнтирного напрямку виконують відповідно до рекомендацій підручника «Указания по работе на топогеодезических приборах ракетных войск и артиллерии Сухопутных войск». Робота з гірокомпасом включає:
Ø підготовку гірокомпасу до роботи;
Ø спостереження і зняття відліків по точках реверсії і по орієнтирних точках;
Ø обчислення гіроскопічного, а потім істинного азимуту і дирекційного куту орієнтирного напрямку.
Обчислення виконують у спеціальних журналах. Приклади обчислень дирекційних кутів орієнтирних напрямків для гірокомпасів 1Г17 і Ги-Е1 наведені на схемах 1 і 2.
Схема 1
Схема 2
У випадку необхідності після визначення дирекційного куту орієнтирного напрямку αор за допомогою гірокомпасу може бути провіхований основний напрямок, що задається дирекційним кутом αон. Цю роботу виконують після аретування чутливого елементу у такій послідовності:
ü обчислюють величину і знак куту Θ1 (рис.1) між основним напрямком і напрямком на орієнтир по формулі Θ1 = αон - αор (для гірокомпасів з оцифруванням лімбу у градусній мірі αон переводять у градуси);
Рисунок 1 - Схема провішування основного напрямку за допомогою гірокомпасу
ü уточнюють наведення зорової труби на орієнтир і знімають відлік по лімбу Мор1;
ü обчислюють відлік Мор1, що відповідає наведенню зорової труби в основний напрямок, по формулі Мон1 = Мор1 + (±Θ1);
ü повертаючи кутомірну частину навколо вертикальної вісі і одночасно спостерігаючи в окуляр відлікової системи, встановлюють відлік Мон1 і тим самим орієнтують зорову трубу в основному напрямку.
Після виставлення всіх віх здійснюють контроль провішування основного напрямку, для чого:
Ø переводять зорову трубу через зеніт і, повернувши кутомірну частину гірокомпасу на 1800 (30-00), вимірюють дійсне значення куту Θ2 між провішеним напрямком і напрямком на орієнтир як різницю відліків по віхах Мон2 і по орієнтиру Мор2: Θ2 = Мон2 - Мор2;
Ø порівнюють кути Θ1 і Θ2 між собою; розходження між ΔΘ, що береться за абсолютною величиною, не повинно перевищувати 4’ для гірокомпасів з градусною шкалою лімбу і 0-01 для гірокомпасів з кутомірною шкалою лімбу.
Дата добавления: 2015-04-05; просмотров: 1502;