Роль громадянської освіти як вимога сучасності та шляхи її реалізації у початковій школі

Проблема виховання громадянина має давню історію. Сократ, наприклад, вважав, що основу виховання взагалі становить саме громадянське виховання. Антисфен Афінський дотримувався думки, що виховання має бути вільним. Слід зауважити, що домінував саме перший погляд. Платон у „Діалогах” звертав увагу на те, що метою виховання є такий вплив на людину, щоб вона з дитинства хотіла стати досконалим громадянином. Він вказував на єдність трьох початків у вихованні – політичного, правового і морального. Пізніше ідеї громадянського виховання розвивали Аристотель, Ж.-Ж. Руссо, Т. Кампанелла, К. Гельвецій, П. Гольбах, М. Костомаров, К. Ушинський. У радянські часи цій проблемі приділяли значну увагу А. Луначарський, О. Горький, А. Макаренко, В. Сухомлинський.

Найважливіші функції освіти – це навчання і виховання в їхній безперервній взаємодії.

Метою громадянської освіти є громадянин як член правової демократичної держави. Наслідком громадянської освіти має бути формування людини, яку характеризують:

· Відчуття власної гідності, шанування прав людини і вміння їх захищати.

· Відданість демократичним цінностям, віра в них, прихильність до таких цінностей суспільного життя, як права людини, верховенство права, правління закону, справедливість.

· Політична освіченість, компетентність.

· Знання, визнання і дотримання законів.

· Толерантність і готовність до компромісу, до розв’язання конфліктів шляхом переговорів.

· Участь у спільних справах.

Громадянська освіта може бути ефективною лише за умов створення широкого культурного контексту, причетності всього суспільства до справи утвердження демократії, надання вихованцям прикладів ефективної громадянської дії, тому до справи громадянської освіти доцільно залучати широкі верстви громадськості, громадські організації, родини, засоби масової інформації, громади за місцем розташування школи.

У 2004 році була запропонована концепція громадянської освіти, але вона лишається актуальною саме сьогодні, коли питання демократії, суспільства, протиріч між суспільством і органами виконавчої влади, самоврядуванням і депутатами стають більш гострими, то позиція кожної людини, дитини, суспільства, громади повинні бути чіткими і обґрунтованими, тому практичні занняття, рольові ігри та інтерактивні фоми навчання несуть розвивальну, навчальну і виховну мету громадянської освіти на сучасному етапі.

Шляхи реалізації концепції громадянської освіти:

1.Демократії не можна навчити недемократичними методами, пріоритетним напрямком громадянської освіти є реальна демократизація шкільного життя, створення демократичного клімату у класі і школі. Для реалізації цього завдання необхідно:

• використовувати демократичні методи взаємодії з вихованцями, орієнтуватися на суб'єктний підхід, уміти створювати демократичний клімат у класі і школі на засадах взаємної довіри, поваги до прав і свобод, толерантності, створити умови для розвитку почуття власної гідності в учнів, відповідальності, здатності до самовизначення;

• широко запроваджувати проблемно-діалогічні підходи, активні методи навчання і виховання;

• використовувати потенціал шкільної психологічної служби для розвитку комунікативної культури й міжособистісних стосунків, соціальної компетентності, самосвідомості, саморозуміння й толерантності у дітей і підлітків.

2. Шляхами реалізації цих завдань можуть бути:

• залучення школярів до розв’язання реальних шкільних проблем, розробки проектів щодо вивчення й розв'язання локальних проблем шляхом залучення до співпраці громадських організацій, громад мікрорайонів, де розташована школа, щоб надати змогу дітям набути відповідного досвіду;

• розвиток позашкільної діяльності – організація клубів, асоціацій, проектів для збирання інформації і розв'язання реальних проблем;

• надання учням можливості формувати навички самоврядування, створення об'єднань, асоціацій, груп за інтересами.

3. Запровадження окремого курсу "Громадянська освіта", варіативних модулів, які можна включати до предметів, що викладаються, потребує розробки науково-методичного забезпечення, посібників, навчальних програм, методичних матеріалів.

4. Поширенню ідей громадянської освіти сприятиме організація просвітницьких заходів для батьків з метою запровадження демократичних гуманістичних методів сімейного виховання.

Наприклад, ці завдання можна частково вирішити під час проведення уроку 3-му класі на тему «Толерантність».

Тема. ТОЛЕРАНТНІСТЬ

Мета: допомогти учням з’ясувати сутність поняття толерантність; розвивати почуття колективізму, солідарності, терпимості, вміння слухати; показати, що важливим у стосунках між людьми є вміння спілкуватися; виховувати здатність бачити і розуміти відмінність іншої людини від самого себе; переконати учнів у необхідності бути терпимими до оточуючих; вчити встановлювати стосунки на доброзичливій, толерантній основі.

Обладнання: таблиці з тестами; портрет Г.X. Андерсена, О.Скороходової; квітка «Толерантність», презентація.

Основні поняття: толерантність, терпимість, ст. 10, 23 Конвенції про права дитини.

Методичні рекомендації щодо проведення заняття

Щоб викликати в учнів інтерес до матеріалу, який вивчається, а також умотивувати навчальну діяльність школярів, використовую гру «Доторкнись до мене ніжно».

Завдання

Не розмовляючи, потрібно доторкнутися до обличчя, рук, волосся і відгадати свого напарника або напарницю, назвати його (її) ім’я, прізвище.

Після вступу вчитель оголошує тему уроку «Толерантність».

— Що означає це поняття?

— Чи завжди ми в житті толерантні до інших людей?

— Хто така толерантна людина, і як виховати в собі ці якості?

— На ці та багато інших запитань нам доведеться сьогодні відповісти.

Кожна людина неповторна. Світ тому і цікавий, що ми всі різні.

Для розвитку сприйняття учнів запропонуйте роботу в малих групах (парах).

Завдання

У класі у вас є друг або подруга. Сядьте поруч і складіть такий перелік: «Я і мій друг (моя подруга) або я і мій однокласник (однокласниця)».

― Чим ми схожі? Чим відрізняємося.

— Чи заважають вашому спілкуванню відмінні риси вашої особистості?

— Якщо так, то які?

— Якщо ні, то чому?

Висновок. Іноді риси характеру друга або подруги вас нервують, іноді навпаки допомагають вам прийняти певне рішення. І, незважаючи на відмінності у характерах, ви є друзями, вам цікаво разом. Тому терпимість потрібно виявляти до всіх.

Толерантність — це визнання поваги до інших людей, вміння жити разом з іншими людьми

Щоб допомогти учням оцінити своє ставлення до інших людей, проводжу роботу в парах — тест «Чи терпимі ми».

— Давайте перевіримо, чи терпимі ми. Чи потрібно нам виховувати в собі цю якість? Спробуйте відповісти на запитання тесту.

1. Ти не погоджуєшся з товаришем...

а) ти все ж таки слухаєш його;

б) ти не даєш йому говорити.

2. В класі ти вже відповів...

а) тобі хочеться відповісти ще;

б) ти даєш можливість відповісти іншим.

3. Товариш зрадив тебе...

а) ти намагаєшся з ним порозумітися;

б) ти помстишся йому.

Щоб допомогти учням зрозуміти багатство людських стосунків, визначитися у ставленні до інших людей, проведіть роботу за мотивом казки Г.X. Андерсена «Гидке каченя».

— Найкращих людських якостей вчать нас герої улюблених казок. Згадайте казку Г.X. Андерсена «Гидке каченя».

― Чи всі герої казки ставилися один до одного як брати?

— Хто з мешканців пташиного двору користувався найбільшим авторитетом і чому?

— Чи повинні герої казки мати однакові права незалежно від свого походження?

— Оберіть правильну відповідь на запитання.

Чому мешканці пташиного двору ображали гидке каченя?

а) воно було найрозумнішим;

б) воно було не таким, як інші;

в) воно було найввічливішим;

г) воно було найгарнішим.

— Чи змогли би діти вашого класу вчинити так, як мешканці пташиного двору?

Щоб довести учням, що люди з фізичними вадами мають право, щоб із ними поводились так само, як із іншими, розкажіть дітям історію, подану нижче. Після прослуховування оповідання ставлю запитання.

Далеко-далеко у космічному просторі є планета, — така ж, як Земля. Люди, які живуть на цій планеті, є такими ж, як і ми, за винятком того, що в них лише одне око. Але воно особливе. Ним вони можуть бачити в темряві, дивитися в безмежну далечінь і бачити крізь стіни. Жінки на цій планеті — такі ж, як і на Землі. Та якось в однієї жінки народилося дивне дитя: воно мало двоє очей. Його батьки були дуже засмучені.

Проте хлопчик ріс щасливим. Батьки любили його, милувалися ним. Але їх непокоїло те, що він був таким незвичайним. Вони показували його багатьом лікарям, але ті тільки хитали головами і говорили: «Нічого не можна зробити».

Коли хлопчик підріс, він мав щораз більше проблем. Оскільки він не міг бачити в темряві, то змушений був носити з собою якесь джерело світла. Коли він пішов до школи, то не міг читати так добре, як інші діти. Вчителі змущені були надавати йому спеціальну допомогу. Хлопчик не бачив на великій відстані, тому потребував спеціального телескопу, щоб бачити інші планети. Інколи він, вертаючись зі школи, відчував себе дуже самотнім. «Інші діти бачать предмети, які я не можу бачити, — думав він. — Я мушу навчитися бачити те, чого не бачать вони».

І одного чудового дня він помітив, що дійсно може бачити те, чого не можуть інші. На відміну від них, він бачив увесь світ у кольорі. Одразу після цього відкриття він вивів батьків на вулицю і розповів про те, що бачив, дуже здивувавши їх тим. Його друзі теж бути здивовані. Він розповідав їм чудові історії, вживаючи слова, які вони ніколи до цього не чули, наприклад: червоний, жовтий, оранжевий. Говорив про зелені дерева і пурпурові квіти. Кожен хотів знати, якими він бачить речі. Хлопчик розповідав дивні історії про глибокі сині моря і піняві хвилі з білими гребенями. Дітям подобалися оповідання про дивних драконів, особливо коли він описував їхню лискучу шкіру, очі, гарячий подих.

Одного дня він зустрів дівчину. Вони покохали один одного. Вона не мала нічого проти того, що він не схожий на інших. І тоді він відчув, що йому це також байдуже. Хлопець став дуже відомим. Люди з усієї планети приходили, щоб послухати його. У молодого подружжя народився син. Дитина була такою ж, як і всі на планеті, і мала лише одне око.

Запитання

- Як ви думаєте, як почувалася людина, маючи двоє очей, в той час, як інші мали одне?

- Як ви думаєте, які труднощі виникали у хлопця з двома очима? Чому?

- Прочитайте статтю 23 спрощеного варіанту Конвенції про права дитини (додаток 6). Якої особливої турботи потребують діти-інваліди (діти із фізичними вадами)?Тест «Проблема інвалідів»

Якби дитина із фізичними вадами вчилася у вашому класі, як би ви до неї ставилися…

а) не доводили б своєю поведінкою, що вона відрізняється від вас, допомагали б їй;

б) не спілкуватися з нею взагалі;

в) спілкувалися б, але обмежено, тому що вона не така, як ви.

Матеріал для роздумів

Ольга Скороходова (1911–1982 pp.) народилася в Херсонській області. Сирота. У 8 років захворіла менінгітом, втратила зір, потім слух. Харківський професор Соколянський забрав її з інтернату для сліпих. Він відтворив її мовлення; вона змогла закінчити середню школу у Харкові, згодом отримала вищу освіту. В 1961 році стала кандидатом педагогічних наук. Написала три книги — «Як я сприймаю навколишній світ», «Як я уявляю навколишній світ», «Як я розумію навколишній світ».

— Що вас найбільше вразило?

— У цивілізованому суспільстві люди повинні бути терпимими до інших.

Для розвитку гнучкого самостійного мислення створіть з учнями проект «Формула терпимості».

На дошці вчитель малює терези.

— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що кожен із вас має право на повагу та терпимість із боку оточуючих?

На одну шайку ставиться теза «Я маю право на повагу та терпимість з боку оточуючих».

— Повинна бути рівновага. Як її досягти? (Потрібно на іншу чашу записати тезу «Оточуючі мають право на повагу і терпимість з мого боку».)

— Тепер ми маємо рівновагу. Перед вами — формула терпимості нормального співіснування в колі вашого спілкування: в сім’ї, в школі, серед друзів.

Пам’ятайте, не можна розраховувати на повагу та розуміння від інших, якщо ви особисто не є такими до оточуючих. Терпимості потрібно вчитися. Ми всі різні. Але потрібно бути терпимими (толерантними) один до одного. Але чи толерантність означає терпимість до всього? (Хіба можна терпіти, якщо хтось затіває бійку, ображає інших?).

— Саме тут і існує межа. Ми маємо багато прав, але не маємо права порушувати права інших. (Доцільно навести слова американського філософа Ф. Емерсона: «Моя свобода розмахувати руками завершується там, де починається ніс мого сусіда».)

Щоб розкрити учням зміст поняття толерантність як принципу людського буття, коли замість боротьби за існування пропонують любов до ближнього, запропонуйте учням проект «Квітка “Толерантність”».

Завдання

Заповнити пелюстки квітки «Толерантність» синонімами, рисами.

· Мудрість

· Чуйність

· Відповідальність

· Взаєморозуміння

· Тепимість

· Людяність

· Небайдужість

· Об’єктивність

· Взаємоповага

· Доброзичливість

— Сьогодні ми з вами замислилися: «Що таке толерантність?», «Як нам зробити наше життя кращим?» і зрозуміли, що свобода кожного з нас ґрунтується на солідарності всіх. У наш складний і неспокійний час ми повинні подивитися один одному у вічі і побачити людину, створити нові форми спілкування, створити суспільство, яке буде засноване на взаєморозумінні.

Учні за допомогою вчителя виводять правила:

•Ми живемо серед людей і повинні доброзичло ставитися один до одного.

•Потрібно навчитися зважати на думки і вчинки інших.

•Вміти зрозуміти людину і вибачити її.

•Бути дружелюбними.

•Не робити іншим такого, чого б ти не хотів для себе.

— А для цього необхідно викоренити зі своїх сердець зверхність, байдужість, упередженість. І тоді вас — щирих, добрих, сердечних — будуть всі любити і поважати. Світ стане кращим!

Урок можна закінчити словами німецького поета Ґете:

«Перед великим розумом я схиляю голову,

Перед великим серцем я стаю на коліна».

Альтернативна методика

Допомогти учням з’ясувати сутність поняття толерантність допоможе тест на дратливість (+, —).

Чи ти роздратуєшся, якщо:

• якийсь «клишоногий ведмідь» наступить тобі на ногу;

• у переповненому транспорті хтось ненароком тебе штовхне;

• гральний автомат «проковтне» твою монетку;

• після ангіни мама тобі не дозволить з’їсти морозиво.

Щоб розвивати почуття колективізму, солідарності, терпимості, доцільно запропонувати учням скласти проект «Як навчитися толерантності». Зразок

• Не забувати, що всі люди різні, але всі вони рівні.

• Не потрібно поспішати гніватись на людей або засуджувати їх: слід намагатися зрозуміти людину, розібратися в конкретному випадку.

• Необхідно поважати почуття людей, не ображати їх.

Хотіти взаємодіяти з іншими людьми, не підганяючи їх до своїх уявлень.

Питання до комплексного кваліфікаційного іспиту

«Педагогіка з окремими методиками»

з дисципліни «Образотворче мистецтво з методикою навчання»

1.Обгрунтуйте основні етапи навчальної діяльності та методичні прийоми роботи з дітьми на уроці образотворчого мистецтва.

2. Методика проведення уроків ліплення з дітьми молодшого шкільного віку.

Відповіді на питання до комплексного кваліфікаційного іспиту

«Педагогіка з окремими методиками»

з дисципліни «Образотворче мистецтво з методикою навчання»