Визначення швидкості руху повітря за допомогою анемометрів

Швидкість руху атмосферного повітря (а також руху повітря у вентиляцій­них отворах) визначають за допомогою анемометрів: чашечного (при швидкостях від 1 до 50 м/с) і крильчатого (0,5 - 10 м/с) (мал. 7.2). Робота вертикально встанов­леного чашечного анемометра не залежить від напрямку вітру; крильчатий анемо­метр потрібно чітко орієнтувати віссю на напрям вітру.

Мал. 7.2. Анемометри (а - крильчатий; б - чашечний)

Для визначення швидкості руху повітря спочатку записують вихідні показ­ники циферблатів лічильника (тисячі, сотні, десятки та одиниці), відключивши йо­го від турбінки, виставляють анемометр у місці дослідження (наприклад, в створі відкритого вікна, вентиляційного отвору, надворі). Через 1-2 хв. холостого обер­тання вмикають одночасно лічильник обертів і секундомір. Через 10 хв. лічильник відключають, знімають нові показники циферблатів і розраховують швидкість обертання крильчатки (кількість поділок шкали за секунду - А):

За значенням "А" поділок/сек. на графіку (у кожного анемометра є свій інди­відуальний графік згідно заводського номера приладу, що додається до анемомет­ра), знаходять швидкість руху повітря в м/сек.

Для цього по графіку анемометра на осі абсцис знаходять відмітку, відповід­ну швидкості обертання в об/с, піднімають перпендикуляр до косої лінії графіка, а звідси вліво на осі ординат знаходять значення швидкості руху повітря в м/с.

Сила вітру визначається за 12-бальною шкалою: від штилю - 0 балів (швид­кість руху повітря 0 - 0,5 м/с) до урагану - 12 балів (швидкість руху повітря ЗО і більше м/с).

Детальніше шкала сили вітрів і швидкості руху повітря наведена в таблиці 1.

Таблиця 1.