Теоретичні відомості. Здатність гірської породи зношувати породоруйнівний інструмент, що знаходиться в контакті з породою і переміщується відносно неї називається абразивністю.

Здатність гірської породи зношувати породоруйнівний інструмент, що знаходиться в контакті з породою і переміщується відносно неї називається абразивністю.

Серед багатьох існуючих методів визначення абразивності [ 1, 3, 4 ] метод ІГД ім. А.А. Скочинського відрізняється тим, що не потребує застосування складного обладнання і дає змогу з достатньою, для практики, точністю встановити абразивні властивості досліджуваних порід. Це зумовило його широке розповсюдження. Суть методу полягає в тому, що досліджуваний зразок породи “свердлиться ” еталонним стержнем при строго заданому режимі: навантаження, частота обертання і час “свердління”. Мірою абразивності породи є ваговий знос еталонного стержня.

Абразивність а визначається, як середня втрата ваги стержня при свердлінні одним кінцем:

(7.1)

де n – кількість стержнів.

Породу, котру випробували, зараховують до тої чи іншої категорії абразивності у відповідності з приведеною класифікацією (таблиця 8.1).

Таблиця 8.1 − Класифікація гірських порід за абразивністю