АВТОМАТИЗАЦІЯ СХЕМ ВПУ

Основним завданням|задачею| при роботі ВПУ є|з'являється| підтримка витрат води і хімічного складу її домішок|нечистот| в заданих режимах як в окремих апаратах, так і в схемі в цілому|загалом|. При значному об'ємі|обсязі| контролю на ВПУ потужних|могутніх| ТЕС ручне управління вимагає великих витрат|затрат| праці, знижує продуктивність праці і призводить|наводить| до відхилень режиму роботи схеми, що впливають на надійність і економічність роботи ТЕС.

Автоматизація управління режимом роботи ВПУ дозволяє підвищити продуктивність праці, значно впливає на вирішення соціальних і екологічних проблем, підвищує техніко-економічну ефективність виробництва.

Автоматизація схем ВПУ дозволяє на передочищенні води здійснювати контроль і регулювання витрати і тем­ператури| оброблюваної води, забезпечує дозування реагентів, шламовий режим в освітлювачах, оптимальне їх продування, режим роботи механічних фільтрів, необхідну якість оброблюваної води.

На іонообмінній частині|частині| ВПУ автоматизація забезпечує контроль і регулювання витрат води в іонітних фільтрах, приготування і подачу регенераційних розчинів, а також режими регенерації іонітних фільтрів і процесів нейтра­лізації| стічних вод.

Технологічні операції в схемах ВПУ розділяються на безперервні (наприклад, витрата води в освітлювачі) і періодичні| (наприклад, регенерація фільтрів). При цьому можуть бути здійснені три рівні автоматизації: операційне управління, напівавтоматичне управління і комплексна автоматизація. Остання є|з'являється| вищим ступенем|рівнем| авто­матизації|.

При комплексній автоматизації істотно|суттєвий| піднімається|підіймає| продуктивність праці за рахунок скорочення чисельності персоналу, збільшується надійність і ефективність роботи ВПУ, стабілізується якість води. Комплексна автоматизація роботи освітлювача включає ав­томатичне| регулювання всіх чинників|факторів|, що впливають на оптимальний режим його роботи, – витрати води, її температури, дозування реагентів і т.п. Основні показники в системі автоматичного регулювання роботи освітлювача: витрата води і значення рН| води. Дозування реагентів при цьому проводиться|виробляє| в режимі підтримки заданого співвідношення витрат води і робочих розчинів реагентів. При цьому подача реагентів проводиться|виробляє| насосами-дозаторами як в безперервному, так і в імпульсному режимі їх роботи. Імпульсний режим роботи насосів-дозаторів дозволяє гнучкіше регулювати процеси в освітлювачі при зміні якості сирої води. Прийняті схеми комплексної автоматизації роботи освітлювача| передбачають|припускають| індивідуальне управління подачею вапняного молока в кожен освітлювач і групове управління дозуванням коагуляції і поліакриламіду|. Корекція роботи імпульсатора дозатора вапна про­водиться| за значенням рН| води в освітлювачі.

Рис. 3.19. Схема автоматичного імпульсного дозування реагентів в освітлювач:

1 – датчик рН-метра; 2 – перетворювач рН-метра; 3 – захисний пристрій; 4 – блок обчислювальний; 5 – регулюючий прилад; 6 – задающее пристрій; 7 – блок управління; 8 – міліамперметр; 9 – імпульсатор; 10 – блок інтеграції; 11 – підсилювач; 12 – перемикач управління; 13 – пускатель; 14 – ключ управління; 15 – пускатель, 16 – електродвигун насоса-дозатора вапняного молока; 17 – електродвигун

На рис. 3.19 показана схема автоматичного імпульсного дозування реагентів в освітлювач з використанням апаратури| КАСКАД-2.

Найбільш оптимальною з точки зору|з погляду| автоматизації є|з'являється| схема з|із| блоковим|блочним| включенням|приєднанням| іонообмінних фільтрів, яка дозволяє одночасно проводити сумісні регенерації катіонітних| і аніонітних| фільтрів, застосовувати однотипне і уніфіковане устаткування|обладнання|. Ця схема дозволяє значно скоротити число датчиків в порівнянні з секційною схемою. Структура автоматизованого| управління такою схемою визначається організацією процесу регенерації фільтрів, яка може бути ор­ганізована| таким чином, що кожен блок має свій індивідуальний регенераційний вузол або блоки розбиваються на окремі групи з|із| регенераційними вузлами, що належать цим групам.

Рис. 3.20. Структурна схема управління ВПУ з|із| блоковим|блочним| вмиканням фільтрів:

1 – об'єкт управління; 2 – виконавчі механізми; 3 – датчики витрати води I і II ступенів, датчики виснаження фільтрів, кінцеві вимикачі; 4 – пристрій логічного управління; 5 – система сигналізації

Комплексна автоматизація блокової|блочної| схеми ВПУ повинна передбачати автоматизацію всіх процесів іонування| води, робочий цикл, регенерацію, контроль за якістю води. Окрім|крім| автоматичного управління режимом роботи блокових|блочних| фільтрів в такій схемі управління передбачається можливість|спроможність| втручання оператора при порушеннях тех­нологічного| режиму роботи ВПУ, для чого схема управління забезпечується системою сигналізації, виведеної на спеціальне табло. На рис. 3.20 показана спільна|загальна| структурна схема автоматизованого управління блоковою|блочною| схемою ВПУ. Об'єктом управління в цій схемі є|з'являються| фільтри, баки-мірники, насоси-дозатори, декарбонізатор|. Виконавчими механізмами є|з'являються| приводи до насосів, насосів-дозаторів і запорной арматури. Як датчики використовуються витратоміри|, концентратоміри|, манометри, си­гналізатори| виснаження фільтрів і рівня в баках. Пристрій|устрій| логічного управління включає командно-інформаційні елементи, задатчики| часу і пристрої|устрою| для втручання оператора. Система сигналізації складається зі світлових табло, технологічної і аварійної сигналізації, мнемосхеми ВПУ, звукової сигналізації.

Досвід|дослід| показує, що впровадження комплексної автоматиза­ції| на ВПУ дозволяє понизити|знизити| собівартість обробки води на 15 – 20%.