Інженерне забезпечення

Інженерне забезпечення бойових дій артилерійських підрозділів організується і здійснюється з метою забезпечення їм найкращих умов для ведення вогню і управління вогнем, прихованого розташування підрозділів на місці, підвищення захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження, а також для їх своєчасного і прихованого висування та переміщення. Воно вміщує: перевірку місцевості на наявність мін; інженерне обладнання ВП, місць КСП (СП), постів і позицій підрозділів артилерійської розвідки; прикриття позицій і районів інженерними загородженнями; підготовку під’їзних шляхів і розвідку шляхів маневру (переміщення); проведення інженерних заходів з маскування; добування, очищення води і обладнання пунктів водопостачання.

Завдання інженерного забезпечення артилерійські підрозділи виконують, як правило, своїми силами, застосовуючи для цього навісне бульдозерне обладнання до артилерійських тягачів та бойової техніки, місцеві матеріали, інженерні боєприпаси, засоби маскування, добування та очищення води, шанцевий інструмент та інше майно. У деяких випадках для виконання найбільш важливих і трудомістких завдань артилерійські підрозділи можуть бути посилені підрозділами інженерних військ.

Інженерне забезпечення бойових дій артилерійських підрозділів організується безпосередньо командиром дивізіону (батареї) на основі розпорядження (вказівок) старшого командира.

Командир дивізіону (батареї) при організації інженерного забезпечення оцінює місцевість і умови виконання завдань з інженерного забезпечення, визначає характер і послідовність інженерного обладнання і маскування ВП і КСП, віддає розпорядження щодо інженерного забезпечення і контролює хід його виконання.

В артилерійському дивізіоні (батареї) проводять інженерне обладнання ВП (основних, а при наявності часу запасних і тимчасових), КСП і району зосередження. У районі ВП дивізіону для кожної батареї вибирають та обладнують одну або декілька вогневих позицій.

Інженерне обладнання ВП містить: розчищення секторів обстрілу; обладнання гарматних окопів, погрібців для боєприпасів, окопу для ПУВ (машини старшого офіцера) батареї та окопу для командира вогневого взводу, щілини для особового складу, укриття для тягачів та автомобілів, окопів для ведення вогню із стрілецької зброї та підготовку під’їзних шляхів. Поблизу гарматних окопів обладнують майданчики для стрільби прямою наводкою по танках противника, у разі їх прориву в район ВП.

В обороні при наявності часу для особового складу споруджують одне-два сховища та всі споруди з’єднують ходами сполучень.

У місцях розміщення тягачів та автомобілів для їх укриття, в першу чергу, використовують складки місцевості, а при наявності часу обладнують укриття котлованного типу. Для водіїв відривають щілини, а при наявності часу – бліндажі.

Для прикриття підступів до ВП на танконебезпечному напрямку можуть встановлюватися протитанкові міни.

Поблизу ВП однієї з батарей обладнують окопи для пункту управління вогнем і метеорологічного посту дивізіону.

Під’їзні шляхи підготовлюють від основних доріг до ВП, а також для маневру підрозділів у середині району ВП.

Місце командно-спостережного пункту дивізіону (батареї) за характером інженерного обладнання може бути закритого або відкритого типу. Інженерне обладнання його вміщує: розчищення секторів спостереження, улаштування споруди для спостереження, укриття для особового складу і техніки.

Командирську машину, в якій розміщується командно-спостережний пункт, приховують в окопі або в складинах місцевості. Для особового складу обладнують перекриту щілину (бліндаж, сховище).

Успішне виконання завдань щодо інженерного обладнанню бойових порядків артилерійських підрозділів можливе тільки при широкому використанні засобів механізації. У повному обсязі це може бути виконано при завчасній підготовці до наступу і в обороні.