Завдання товарознавства

Товарознавство як спеціальна наукова дисципліна при­значене активно брати участь в управлінні якістю та асорти­ментом товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Актуальна проблема товарознавства - розробка науково-теоретичних основ формування торгового асортименту і управління якістю товарів в умовах ринкової економіки.

Ос­новні завдання товарознавства:
, * розвивати теоретичні положення про товар як споживчу

вартість і виявлення закономірностей, пов'язаних із про­суванням товару на ринку і задоволенням потреб насе­лення на сучасному етапі;

-- розроблювати наукові принципи і правила класифікації і кодування товарів, які сприяють упровадженню комп'ю­теризації в процеси управління асортиментом і якістю товарів і удосконалення інформаційного забезпечення;

-- участь у розробленні вимог до якості товарів, що закла­даються в нормативно-технічні документи на продукцію;

-- створювати нові прилади і сучасні методи контролю яко­сті товарів, що забезпечують об'єктивність результатів,

мінімальні витрати ресурсів і часу;

*визначення номенклатури, споживчих властивостей і показників товарів;

*оцінка якості товарів, зокрема нових вітчизняних та імпортних;

*виявлення градацій якості і дефектів товарів, причин їх виникнення і мір по попередженню реалізації неякісних товарів;

*визначення кількісних характеристик одиничних примірників товарів і товарних партій;

*забезпечення якості і кількості товарів на різних етапах їх технологічного циклу шляхом обліку формуючих і регулюючих та зберігаючих чинників;

*встановлення видів товарних втрат, причин їх виникнення і розробка мір по їх попередженню або зниженню;

*інформаційне забезпечення руху товару від виробника до споживача;

• дослідження властивості нових товарів, насамперед вла­стивості безпеки, розробка номенклатури їх показників

-- участь у розробленні вимог до якості товарів, що закла­даються в нормативно-технічні документи на продукцію;

*створення нових приладів і сучасних методів контролю яко­сті товарів, що забезпечують об'єктивність результатів, мінімальні витрати ресурсів і часу;

• дослідження властивостей нових товарів, насамперед вла­стивостей безпеки, розробка номенклатури показників якості цих товарів, необхідних і достатніх для комплекс­ної оцінки якості;

• розробка системи якості на товари в підприємствах торгівлі на основі міжнародних стандартів;

розробка рекомендацій щодо нагляду за товарами в процесі збереження і транспортування.

Товарознавча характеристика товарів.

Товарознавство відноситься до основоположних учбових дисциплін при формуванні професійної компетентності товарознавців, експертів, комерсантів і маркетологів. Крім того, основи товарознавчих знань необхідні бухгалтерам, економістам, менеджерам, оскільки облік, планування товарних ресурсів, аналіз фінансово-господарської діяльності, управління виробництвом і інші види професійної діяльності повинні здійснюватися з урахуванням особливостей товарів, їх основоположних характеристик і можливих змін при виробництві, транспортуванні, зберіганні і реалізації.

Товарознавство не єдина дисципліна, необхідна для професійної підготовки фахівців: експертів, товарознавців, комерсантів, маркетологів і ін. Вона пов'язана з іншими дисциплінами між наочними зв'язками: передуючими, супутніми і подальшими.

Попередніми зв'язками товарознавство сполучене з рядом природничо-наукових і математичних дисциплін - фізикою, хімією, біологією, мікробіологією, математикою, а також із загально професійною дисципліною - основи стандартизації, метрології і сертифікації. Знання цих дисциплін необхідне для глибшого розуміння оцінки споживчих властивостей товарів, їх змін при виробництві і зберіганні.

Одночасно товарознавство є базовою учбовою дисципліною для багатьох загально професійних і спеціальних дисциплін - організації і технології комерційної діяльності, економіки, бухгалтерського обліку, маркетингу і ін. Їх об'єднують подальші і супутні міжпредметні зв'язки .

Як приклад, товарознавство споживчих товарів включає загальну частину і приватне товарознавство. Загальна частина товарознавстваприсвячена розгляду теоретичних основ, які є основоположними для приватних розділів товарознавства. У ній приводяться товарознавчі характеристики конкретних груп товарів. Проте без знання теоретичних основ складно дати повну і об'єктивну оцінку основоположних характеристик будь-якого товару.

Спеціальне товарознавствоаналізує стан і перспективи розвитку відповідного сегменту ринку, класифікацію товарів на асортиментні групи та інші структурні елементи нижчих ступенів. У окремих підрозділах приватного товарознавства приводиться узагальнена і систематизована товарознавча характеристика асортиментних груп, видів і різновидів товарів.

Будь-яка наука і професійна діяльність базуються на окремих принципах.

Принцип (лат. ргіпсіріит - основа, почало) - основне початкове положення якої-небудь теорії, учення, керівна ідея, основне правило діяльності.

Принципами товарознавства є: безпека, ефективність, сумісність, взаємозамінюваність і систематизація.

З урахуванням різноманіття об'єктів систематизація в товарознавстві має надзвичайно важливе значення, оскільки дозволяє об'єднати у взаємозв'язані взаємопідлеглі категорії (систематичні категорії), скласти систему, побудовану по певному плану.

Принцип систематизації покладений в основу групи методів, до складу котрих входять ідентифікація, класифікація, узагальнення і кодування. Він широко застосовується в товарознавстві.

Системний підхід до управління рухом товару, що базується на принципі систематизації, означає, що кожна система є інтегровано цілою, навіть якщо вона складається з окремих, роз'єднаних підсистем. Системний підхід дозволяє побачити товар, його товарознавчі характеристики, процеси по забезпеченню якості і кількості як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтеграційні властивості, внутрішні і зовнішні зв'язки.

Товарознавство представлене у вигляді нововведень, вірніше за інновації. Маються на увазі технологічні інновації, які перетворили мир сучасного товарного виробництва. Причому інновація відповідно до міжнародних стандартів ("Керівництво Фраскаті", "Керівництво Осло" і ін.) визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту упровадженого на ринку.

Комерційний аспект визначає інновацію як економічну необхідність, усвідомлену через потреби ринку, особливо в глобальному масштабі.

Маркетинг як засіб аналізу для успішного виходу продуктів на ринок включає можливість уявлення і самих технологій, як інтелектуального товару, і питання реклами.

Інновації у поєднанні з дотриманням екологічних вимог повинні забезпечити майбутнє ефективного товарного виробництва.