Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності

(постанова КМ № 221 від 04.04.1994 р.).

1. Експертиза тривалої або стійкої втрати працездатності проводиться медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК) МОЗ.

2. У МСЕК проходять огляд громадяни, які частково чи повністю втратили здоров'я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежують їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу, з метою виявлення компенсаторно-адаптаційних можливостей особи для реалізації заходів реабілітації та адаптації інвалідів.

3. Направлення для огляду хворого у МСЕК видається лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК) відповідного лікувально-профілактичного закладу за формою, затвердженою МОЗ, після клінічних досліджень, що підтверджують стійкий чи необоротний характер захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв’язку з одним і тим же захворюванням за останні дванадцять місяців, а хворий на туберкульоз – протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.

4. Огляд хворих у МСЕК проводиться за місцем проживання або лікування з пред'явленням паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, та направлення, зазначеного у пункті 3 цього Порядку.

Якщо хворий за станом здоров'я не може з'явитися на МСЕК, огляд проводиться вдома або в стаціонарі, де він перебуває на лікуванні.

5. МСЕК у разі потреби приймає рішення щодо продовження термінів тимчасової непрацездатності понад зазначені у пункті 3 цього Порядку для доліковування хворого.

6. Огляд у МСЕК тимчасово непрацездатного громадянина повинен здійснюватися не більше семи днів.

Якщо МСЕК не прийняла рішення про продовження терміну тимчасової непрацездатності, лікарняний листок закривається датою огляду хворого у МСЕК.

7. У разі визнання хворого інвалідом інвалідність установлюється з дня надходження до МСЕК документів, на підставі яких приймається відповідне рішення.

8. МСЕК установлює:

а) ступінь обмеження життєдіяльності людини, стан працездатності, групу інвалідності, причину і час настання інвалідності внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва чи професійного захворювання;

б) ступінь втрати працездатності (у відсотках);

в) причинний зв’язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням інших обов'язків військової служби;

г) причинний зв'язок інвалідності з захворюванням, каліцтвом, що виникли в дитинстві, уродженим дефектом;

д) ступінь втрати здоров'я, групу, причину, зв'язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій та Чорнобильської катастрофи;

е) ступінь стійкої втрати працездатності у хворих для направлення їх у будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів;

є) медичні показання на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням і протипоказання до їх керування.

9. Інвалідність внаслідок трудового каліцтва встановлюється на підставі акта про нещасний випадок, складеного за місцем роботи, чи рішенням суду про факт травмування на виробництві.

Інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив інвалідність, стався (крім випадків протиправного діяння):

а) під час виконання трудових обов'язків (у тому числі під час відрядження), а також здійснення будь-яких дій в інтересах підприємства, установи, організації (навіть без спеціального доручення);

б) по дорозі на роботу або з роботи;

в) на території підприємства, установи, організації або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи встановлені перерви);

г) поблизу підприємства, установи, організації або іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи встановлені перерви), якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку;

д) у разі виконання державних або громадських обов'язків;

е) у разі виконання дій для рятування людського життя, охорони державної, колективної та індивідуальної власності, а також для охорони правопорядку.

10. Інвалідність внаслідок професійного захворювання встановлюється відповідно до висновку спеціалізованого медичного закладу про наявність професійного захворювання.

Список професійних захворювань затверджується в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

11. Ступінь втрати професійної працездатності працівників, ушкодження здоров'я яких пов'язано з виконанням ними трудових обов'язків, встановлюється у відсотках на підставі направлення власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органів чи рішення суду, постанови прокурора, висновку органів дізнання або попереднього слідства.

12. Причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням інших обов'язків військової служби встановлюється МСЕК на підставі документів військових лікувальних закладів (свідоцтво про хворобу, довідка про поранення), а також військово-облікових документів про термін служби, відомостей про участь в антифашистському підпіллі.

13. Ступінь втрати працездатності військовослужбовців і військовозобов'язаних у період проходження служби (зборів) з метою виплати страхових сум за державним обов'язковим особистим страхуванням встановлюється у відсотках і рішення про це приймається на підставі:

а) копії свідоцтва про хворобу за формою № 8, затвердженою Міністерством оборони, що видане військовим лікувальним закладом або районним військовим комісаріатом у разі визнання військово-лікарською комісією (ВЛК) військовослужбовця або військовозобов'язаного в період проходження служби (зборів) непридатним за станом здоров'я для подальшого проходження служби (зборів) внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання. При цьому ступінь втрати працездатності застрахованого встановлюється з дня огляду ВЛК, але не пізніше дати звільнення з військової служби;

б) довідка за формою № 12, затвердженою Міністерством оборони, що видана зазначеним у підпункті «а» цього пункту закладом або військовим комісаріатом, якщо застрахованого визнано обмежено придатним до військової служби (зборів) або професійної діяльності у разі втрати ним здоров'я внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних в період проходження військової служби (зборів), але не підлягає звільненню з військової служби, зборів. При цьому ступінь втрати працездатності встановлюється МСЕК на підставі поданих ВЛК документів з дня їх розгляду;

в) довідки, зазначеної у підпункті «б» цього пункту, якщо застрахованого визнано ВЛК придатним до військової служби (зборів) у разі втрати ним здоров'я внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних в період проходження військової служби (зборів). Ступінь втрати працездатності встановлюється МСЕК після закінчення лікування.

14. Ступінь втрати працездатності працівників, які відповідно до чинного законодавства підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню, з метою виплати страхових сум встановлюється у відсотках згідно з довідкою про страхову подію. Зазначена довідка видається за місцем роботи (служби) працівника.

15. Причинний зв'язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, встановлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або перенесену травму до 16-річного віку (для тих, хто навчається, – до 18-річного віку).

16. Інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, пов'язаних з бойовими діями в період Великої Вітчизняної війни, чи їх наслідками для осіб до 16-річного віку, а для тих, хто навчається, – до 18-річного віку, встановлюється відповідно до висновків лікувально-профілактичних закладів і довідки органів соціального захисту населення чи інших державних організацій з приводу цих подій.

17. Ступінь втрати здоров'я, група і час настання інвалідності тих, хто постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається МСЕК за наявності посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, висновків лікувально-профілактичних закладів, міжвідомчих експертних рад чи постанови ВЛК або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, висновків лікувально-профілактичних закладів і спеціалізованих ЛКК.

18. Ступінь втрати здоров'я, група і причинний зв'язок інвалідності громадян з політичними репресіями встановлюються на підставі висновків лікувально-профілактичних закладів про виникнення захворювання у період цих політичних репресій.

19. Питання про ступінь стійкої втрати працездатності у хворих для направлення їх у будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів вирішуються згідно з висновками лікувально-профілактичних закладів і виходячи з можливостей перебування у цих закладах.

20. Рішення про необхідність виділення інвалідові автомобіля з ручним керуванням приймається МСЕК відповідно до висновку лікувально-профілактичного закладу згідно з переліками медичних показань і протипоказань, які затверджуються МОЗ за погодженням з Мінсоцзахистом.

21. МСЕК видає особам, які визнані інвалідами чи стосовно яких встановлено факт втрати професійної працездатності, довідки й індивідуальні програми реабілітації, й у триденний термін відсилає копії цих документів до відповідних органів, що здійснюють пенсійне забезпечення та державне страхування. За місцем роботи цих осіб надсилається повідомлення щодо групи та причини інвалідності, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності – витяг із акта огляду у МСЕК про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках.

22. Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда МСЕК розробляє для кожного інваліда рекомендації щодо його реабілітації за участю лікуючого лікаря лікувально-профілактичного закладу.

23. МСЕК визначає не протипоказані для кожного інваліда за станом здоров'я види трудової діяльності і умови праці, які сприятимуть відновленню порушених функцій організму, та перевіряє відповідність умов праці інвалідів своїм висновкам.

24. У разі незгоди громадянина з рішенням районної, міжрайонної, міської медико-соціальної експертної комісії він має право подати протягом місяця письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК або до медико-соціальної експертної комісії, в якій проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилають в триденний термін з дня одержання заяви усі наявні документи разом із заявою на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської медико-соціальної експертної комісії, яка протягом місяця з дня подання заяви проводить повторний огляд хворого і приймає відповідне рішення.

25. Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК може бути оскаржено до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає іншому складу Кримської республіканської, обласної або центральної міської МСЕК з урахуванням усіх наявних обставин повторно розглянути те питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів для забезпечення дотримання чинного законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

26. Рішення МСЕК може бути оскаржено в судовому порядку.