Види вогню артилерії в обороні

Вогневе ураження противника складає головний зміст бойових дій артилерії. Вогонь артилерії повинен бути:

- своєчасним;

- ефективним;

- точним;

- могутнім;

- раптовим.

Своєчасність вогню досягається:

- постійною готовністю артилерійських підрозділів до виконання вогневих завдань;

- підтримкою постійної взаємодії із загальновійськовими підрозділами (частинами);

- безперервною розвідкою противника і спостереженнями за діями своїх військ;

- своєчасним плануванням вогню і маневру артилерійських підрозділів;

- своєчасним доведенням (уточненням) їм завдань;

- стійким та надійним управлінням артилерійськими підрозділами.

Ефективність вогню досягається:

- своєчасним отриманням точних даних про положення, розмір і характер
цілей;

- вірним вибором засобів ураження цілі;

- високою точністю і раптовістю вогню;

- призначенням доцільного способу виконання вогневого завдання.

Точність вогню досягається:

- застосуванням високоточних боєприпасів;

- своєчасним і ретельним виконанням у повній мірі всіх заходів щодо підготовки С і УВ;

- застосуванням найбільш точних способів визначення установок для стрільби;

- коректуванням вогню під час стрільби на ураження.

Раптовість вогню досягається:

- потайним (скритим) розгортанням артилерійських підрозділів у бойовий порядок і маневром під час бою;

- потайною (скритою) підготовкою вогню;

- вибором найбільш доцільного часу для відкриття вогню;

- дотриманням правил скритого управління військами.

Раптовість вогню має особливе значення під час ураження живої сили і високо-маневреної бойової техніки противника.

При виконанні завдань з вогневого ураження противника артилерійські підрозділи можуть самостійно застосувати такі види вогню:

- вогонь по окремих цілях;

- зосереджений вогонь;

- нерухомий і рухомий загороджувальний вогонь;

- вогонь високоточними боєприпасами;

- залучатися до ведення масованого вогню.

Вогонь по окремій цілі –вогонь (рис. 1) батареї, взводу або гармати

Рисунок 1 – Вогонь по окремій цілі

(міномету, бойової машини, установки ПТКР), який ведеться самостійно із закритої ВП або прямим наведенням, у тому числі і боєприпасами високої точності.

Застосовується для подавлення, знищення або руйнування окремих цілей в усіх видах бою.

Зосереджений вогонь (ЗВ) – вогонь, який ведеться одночасно декількома батареями або дивізіонами по одній цілі або групі цілей, які знаходяться на обмеженій площі (рис. 2).

Рисунок 2 – Зосереджений вогонь

Застосовується в усіх видах бою для знищення і подавлення:

тактичних засобів ядерного та хімічного нападу противника;

артилерійських (мінометних) батарей (взводів);

живої сили та вогневих засобів у районах зосередження, на маршрутах висування, рубежах розгортання і в ході бою;

пунктів управління, радіолокаційних засобів;

вертольотів на посадкових майданчиках;

наземних елементів ВТЗ та інших цілей.

Одинарний рухомий загороджувальний вогонь (РЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі на шляху руху танків (БМП, БТР) противника і послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) із зони вогню (рис. 3).

Рисунок 3 – Одинарний рухомий загороджувальний вогонь

Застосовується для відбиття атак (контратак) танків (БМП, БТР) противника. Для ведення РЗгВ залучають артилерію калібру 100 мм і більше.

Призначається по ділянках місцевості, що спостерігаються з КСП.

Готується завчасно або у ході бою на імовірних напрямках атак (контратак) противника.

Перший (дальній) рубіж РЗгВ призначають на очікуваному рубежі, на якому розгортається противник у бойовий порядок (на відстані 1000-2000м від переднього краю).

Відстань між рубежами 400-600м (визначається часом перенесення вогню на новий рубіж і швидкістю руху атакуючих броньованих об’єктів противника), а віддалення ближнього рубежу РЗгВ від своїх військ – 300-400м.

Інтервал розривів – до 25м на гармату. Умовні позначення – за назвами хижих звірів, наприклад: «Лев», «Лисиця» та ін.

Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь (НЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі перед фронтом противника, який атакує (контратакує) (рис. 4).

Рисунок 4 – Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь

Застосовується для відбиття атаки (контратаки) піхоти і танків противника, безпосередньо на передній край (передові підрозділи) наших військ, для прикриття відкритих флангів, проміжків, стиків, проломів та рубежів розгортання для контратак.

Призначається по ділянках місцевості, що спостерігаються з КСП.

Готується завчасно або у ході бою на можливих напрямках атак (контратак) противника. Стрільба ведеться швидким вогнем на одній установці прицілу і кутоміра. Вогонь може бути фронтальним або фланговим. Його відкривають у момент підходу піхоти і танків противника до рубежу НЗгВ і ведуть, доти піхота не буде відсічена від танків і не припинить атаку (контратаку). Для ведення НЗгВ залучають гармати і міномети усіх калібрів.

Дивізіон самостійно може готувати і вести одинарний НЗгВ. Дивізійна ділянка ділиться на число батарей. Рубежі НЗВ призначають не ближче 300-400м від своїх військ. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: «Вишня», «Береза» та ін.

Інтервал розривів – до 50м на гармату.

Глибокий нерухомий загороджувальний вогонь(ГНЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється одночасно на декількох рубежах перед фронтом противника, який атакує (контратакує) (рис. 5).

Рисунок 5 – Глибокий нерухомий загороджувальний вогонь

Застосовується при глибокій побудові бойового порядку атакуючого противника. Залучаються два і більше дивізіонів.

Відстань між рубежами 150-200м, інтервал розривів – до 50м на гармату.

Нумерація рубежів ГНЗгВ починається з дальнього рубежу. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: «Береза-1», «Береза-2» та ін.

Подвійний рухомий загороджувальний вогонь (ПРЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється одночасно на двох рубежах на шляхах руху танків (БМП, БТР) противника і послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) з зони вогню (рис. 6).

Умовні позначення – за назвами хижих звірів, наприклад: «Тигр-1», «Тигр-2» та ін.

Рисунок 6 – Подвійний рухомий загороджувальний вогонь

Застосовується при глибокій побудові бойового порядку атакуючого противника. Залучаються не менше двох дивізіонів. Відстань між рубежами – 150-200м, між групами рубежів – 400-600м.

Масований вогонь (МВ) – централізовано спланований і підготовлений вогонь усієї або більшої частини артилерії об’єднання (з’єднання), який ведеться одночасно по одному або декількох важливих об’єктах противника (рис. 7).

Рисунок 7 – Масований вогонь: а) – ураження противника в районах зосередження; б) – ураження противника на рубежах розгортання

Застосовується для нанесення їм рішучого ураження в обмежені терміни. Кожному вогню надають умовне найменування за назвою планет («Марс», «Сатурн» і т. д.).