Кольорові гармонії

Питання психологічного впливу колористичних поєднань значно складніше перерахованих загальних відомостей про вплив окремих кольорів та тісно пов’язані з теорією кольорових гармоній.

Розрізняють гармонійні (добрі) і негармонійні (погані) кольорові поєднання.

Гармонійне кольорове рішення передбачає комбінацію різних кольорів за найпростішими естетичними закономірностями кольорового круга. Абстрактні кольорові поєднання можуть бути гармонійними, однак кольорову групу необхідно вибирати для певного предмету і в певних визначених умовах, так як тільки в цьому випадку колір, форма і середовище утворюють єдність. Емоційний вплив гармонії кольору залежить від багатьох складних, пов’язаних між собою причин.

Видатний спеціаліст з кольору на виробництві Жан В’єно (1893–1959), засновник Інституту технічної естетики у Франції, писав, що колір здатний на все і що від нього можна вимагати світла, розрядки або збудження, гармонії та різкого впливу, очікувати чудес, але він може викликати і катастрофу.

Поєднання кольорів, згідно Гете, можна розбити по його кольоровому кругу на три групи: гармонійні (доповнюючі), характерні (чужорідні) та негармонійні (родинні).

Німецький спеціаліст з кольору Оствальд вважав, що гармонійні кольорові поєднання можна отримати простими комбінаціями додаткових кольорів по його кольоровому колу: червоний – зелений; червоний – жовто-зелений – блакитний; червоний – зелений – жовтий – синій; червоний – жовтий – зелений; червоний – жовтий; червоний – жовто-зелений.

В області кольорознавства важлива роль робіт радянського вченого Є.Б.Рабкіна, який розробив атлас кольорів, що є цінним джерелом для спеціалістів.

Важливим показником гармонії є так званий домінуючий колір, що є основним у композиції. В контрастних гармоніях всі інші кольори протиставляються домінуючому, а в нюансних гармоніях вони, навпаки, наближаються до нього і підлягають його основним рисам.

Узагальнюючи відомості про гармонії кольорів та кольорових композицій можна зробити наступні висновки:

1. Кращі поєднання дають кольори в межах великих і малих інтервалів по кольоровому колу, гірші – в межах середніх інтервалів.

2. Малі інтервали сприймаються швидше як відтінки одного і того ж кольору, а не як поєднання кольорів.

3. При поєднанні кольорів необхідно брати однакові співвідношення світлостей.

4. Більш інтенсивні кольори при поєднаннях з менш інтенсивними слід підбирати у меншій кількості.

5. Хроматичні кольори можна поєднувати з ахроматичними, причому, теплі кольори поєднувати з темними, а холодні зі світлими.