Що входить до складу порід-колекторів

Породи колектори, що складені пісковиком, в більшості випадків вміщують в собі глинистий матеріал, який може бути цементуючою речовиною або домішками. Кількість глинистого матеріалу може коливатись від 1 до 10%, хоча бувають випадки, коли його вміст досягає 50%.

При потраплянні фільтрату промивальної рідини в пласт відбувається набухання глинистого матеріалу, яке призводить до зменшення пористості та проникності. За даними академіка Л. Лейбензона, зменшення пористості на 5% викликає зменшення проникності на 21%, а Дж. Амікс вказує, що внаслідок набухання глини гірських порід, проникність може зменшитись в 50 і більше разів. Найбільші об’ємні зміни відбуваються у глин групи монтморилоніту та його сумішей з каолінітом і хлоритом. За даними деяких науковців пори, які вміщують цемент із монтморилоніту, при контакті з водою можуть повністю втратити проникність. Пластова вода не викликає набухання внаслідок усталеної іонної рівноваги.

Зміна проникності порід-колекторів під впливом набухання глин залежить від кількості і мінерального складу глини, її дисперсності та характеру розподілу в породі, розміру пор і структури порового простору, хімічного складу фільтрату і часу його контакту з породою, показника рН. Найбільше набухання викликають прісні та лужні, значно менше - жорсткі високомінералізовані води.

Кальцієві глини однаково набухають як у прісній, так і мінералізованій водах, а загальний ступінь їх набухання значно менший ніж у монтморилонітових глин. Дослідження науковців показують, що ступінь набухання глин можна значно зменшити з використанням в промивальних рідинах ПАР.

Тому, для попередження зменшення природної проникності порід-колекторів, необхідно знати їх речовинний склад і підбирати таку промивальну рідину, фільтрат якої матиме мінімальний негативний вплив на глинистий матеріал породи.