Система законодавства
Система законодавства - система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів певної держави, насамперед законів, що є формою існування правових норм, засобом надання їм об'єктивності, визначеності, загальності. На відміну від системи права, система законодавства характеризує її форму, зовнішній вираз, тобто це внутрішня структура законодавства, що складається з взаємопов'язаних нормативно-правових актів у тій чи іншій сфері суспільного життя.
Вона формується шляхом видання та систематизації правових актів.
Система законодавства має, як і система права, певну структуру, яка визначається інтересами держави, необхідністю правового регулювання, певними узгодженістю і єдністю між інститутами права.
Система законодавства має два основних види:
> галузевий (тобто за предметом правового регулювання), обумовлений конкретними суспільними відносинами.
Цей вид ще називають горизонтальною системою законодавства;
> ієрархічний (субординаційний), який відображає ієрархію державної влади та нормативно-правових актів за їхньою юридичною силою. На чолі цієї системи перебуває Конституція, далі - закони, потім - інші підзаконні акти. Таку систему законодавства також називають вертикальною.
У залежності від об'єкта правового регулювання може складатися комплексна система законодавства, наприклад, природоохоронне законодавство, екологічне законодавство тощо.
Співвідношення системи права і системи законодавства
Право і законодавство взаємопов'язані, але не тотожні явища. Систему права потрібно відрізняти від системи законодавства. Вони співвідносяться як зміст і форма його виразу.
У систему права входять такі його форми як нормативно-правовий акт, правовий звичай, правовий прецедент, нормативно-правові договори, крім того, міжнародно-правові акти, норми релігійного та традиційного права.
Система законодавства виражає правові норми, правові інститути, підгалузі і галузі права, а також принципи права. Крім того, за своїм обсягом законодавство включає також правові поняття, завдання, цілі та мотиви прийняття нормативно-правових актів, декларації, преамбули, програмні положення, механізм реалізації нормативних актів і норм права.
Законодавство не співпадає з галузями, підгалузями і правовими інститутами: закони можуть регламентувати різні галузі права.
Взагалі, поняття «законодавство» в теорії і практиці можна застосовувати у двох значеннях: вузькому і широкому. У вузькому значенні під законодавством розуміють тільки закони, у широкому - крім законів, ще підзаконні нормативно-правові акти. Вживання цього терміна у широкому значенні було зумовлено практикою, потребами застосування нормативно-правових актів та великою кількістю підзаконних нормативно-правових актів, що конкретизували закони.
Можна сформулювати ряд ознак, за якими потрібно відрізняти систему законодавства від системи права: Система права
Система законодавства
Первинним елементом є норма;
Первинним елементом є стаття нормативного акту:
Виступає в якості змісту;
Виступає в якості форми;
Має тільки горизонтальну (галузеву) структуру;
Буває і горизонтальна, і вертикальна, і комплексна:
Виражається, крім нормативних актів, в юридичних звичаях, нормативних договорах, юридичних прецедентах;
Не охоплює всієї різноманітності нормативності, проте, крім норм, включає інші елементи: преамбули, назви розділів, глав, статей тощо;
Слугує вихідною базою для системи законодавства.
Дата добавления: 2015-03-03; просмотров: 886;