РАСЧЕТ ЗАЩИТНОГО ЗАЗЕМЛЕНИЯ

1. Для визначення домішки плюмбуму у металічному алюмінію його наважку 5.1545 г розчинили, перенесли у мірну колбу місткістю 50 мл і довели об'єм розчину фоновим електролітом до риски. При полярографуванні висота хвилі становила 110 мм. Поляро-графування стандартних розчинів солі РЬ дало такі результати:

Визначні й вміст РЬ в аналізованому зразку.

2. Для визначення вмісту купруму в латуні її наважку 0.1125 г розчинили і довели об'єм розчину до 50 мл. При полярографуванні одержаного розчину висота хвилі становила 210 мм. Полярографування чотирьох стандартних розчинів солі купруму дало такі результати:

Визначити % вміст купруму в зразку латуні.

3. Для визначення вмісту плюмбуму у цинковій руді її наважку 1.6125 г розчинили і об'єм розчину довели до 200 мл. При полярографуванні 20.0 мл цього розчину висота хвилі становила 30 мм. Після добавки 5 мл стандартного розчину Рb(NО₃)₂ концентрацією 0.009 М висота хвилі зросла до 40 мм. Визначити % вміст плюмбуму в руді.

4. Для визначення вмісту мангану у сталі її наважку 1.6000 г розчинили і об'єм розчину довели до 200.0 мл. При полярографуванні 15.5 мл цього розчину висота хвилі становила 21.0 мм. Після добавки 2.5 мл 0.0050 М розчину MnS04 висота хвилі зросла до 24.5 мм. Визначити % вміст мангану в сталі.

5. Визначити концентрацію плюмбуму (мг/л), якщо при амперо-метричному титруванні 20.0 мл цього розчину стандартним розчином Na₂SО₄ з титром T(Na₂SО₄/Pb) = 0.00720 г/мл при Е_кат = -1.0 В одержали такі результати:

6. Визначити вміст купруму у 500 мл досліджуваного розчину в г, якщо при полярографуванні цього розчину висота хвилі становила 56 мм. Висота хвилі для стандартного розчину, що містить 4×10^-3 моль/л солі купруму дорівнювала 69 мм.

7. Визначити концентрацію нікелю (мг/мл) у досліджуваному розчині, якщо при амперо-метричному титруванні 20 мл цього розчину спиртовим розчином диметилгліоксиму (ДМГО) з титром за нікелем, рівним 0.00295 г/мл, при Е_кат = -1.76 В одержали такі результати:

8. Визначити масову частку формальдегіду у досліджуваному розчині формаліну (r=1.035 г/мл), якщо 5 мл цього розчину помістили у колбу місткістю 200.0 мл і довели об'єм фоновим розчином до риски. При полярографуванні 10 мл цього розчину дифузійний струм становив 40.3 мкА. Після додавання до цього розчину 1.5 мл стандартного розчину з вмістом формальдегіду 6.5 мг/мл дифузійний струм зріс до 49.5 мкА.

9. Якими будуть форми кривих амперометричного титрування речовини А стандартним розчином титранту В, якщо титрування вести при Е_кат = -2.0 В, а потенціали півхвилі цих речовин відповідно станрвлять:

Поясніть форму кривих та наведіть графіки.

10. При дослідженні якісного складу розчину на фоні 1 М КС1 була записана вольт-амперна крива, з якої знайшли величину дифузійного І_диф = 75 мкА та залишкового І_зал = 8 мкА струмів. Частина кривої на ділянці потенціалів, близьких до Е 1/2, описується значеннями:

Визначіть якісні параметри иона та встановіть його. Табличні значення півхвиль деяких елементів у присутності 1 М КС1:

Со (II)-1.23 В; Ni (II)-1.10 В; Zn (II)-1.02 В; Cd (II)-0.64В.

РАСЧЕТ ЗАЩИТНОГО ЗАЗЕМЛЕНИЯ

Цель расчета заземлителя – определить ос­новные параметры заземления: число, размеры и порядок размещения одиночных заземлителей и заземляющих провод­ников, при которых напряжения прикосновения и шага в пе­риод замыкания фазы на заземленный корпус не превышают допустимых значений.

При расчете заземлителей в однородной земле учитывается, сопротивление верхнего слоя земли (слоя сезонных изменений), обусловленное промер­занием или высыханием грунта. Расчет производят способом коэф­фициентов использования, называемым так потому, что основан на применении коэффициентов использования про­водимости заземлителя. Его выполняют как при простых, так и при сложных конструкциях групповых заземлителей.

При расчете заземлителей в многослойной земле обычно принимают двухслойную модель земли с удельными сопротивлениями верхнего и нижнего слоев ρ₁ , и ρ₂ соответственно и толщиной (мощностью) верхнего слоя

h₁ . Расчет производится способом наведенных потенциалов, основанным на учете потенциалов, наведенных на электроды, входящие в со­став группового заземлителя. Расчет заземлителей в многослойной земле более трудоемок, но зато дает более точные результаты. Его целесообразно применять при сложных конструкциях груп­повых заземлителей, что обычно имеет место в электроуста­новках с заземленной нейтралью, т.е. в установ­ках напряжением 110 кВ и выше.

Расчет заземлителей как в однородной, так и в многослойной земле можно выполнять по допустимому сопротивлению растеканию тока заземлителя или по допустимым напряжениям прикосновения (и шага).

Для электроустановок с изолированной нейтралью напря­жением до 1000 В, а также выше 1000 В до 35 кВ включительно расчет заземлителя производится обычно по допустимому со­противлению растеканию тока.

Для электроустановок с заземленной ней­тралью напряжением 110 кВ и выше заземлитель можно рас­считывать как по допустимому сопротивлению, так и по допу­стимым напряжениям прикосновения (и шага). В обоих случаях потенциал заземляющего устройства при стекании с него тока замыкания на землю не должен превышать 10 кВ, если возмо­жен вынос потенциала за пределы зданий и внешних огражде­ний электроустановки.

При потенциале заземляющего устрой­ства выше 5 до 10 кВ должны быть предусмотрены меры по защите изоляции отходящих кабелей связи и телемеханики и предотвращению выноса опасных потенциалов за пределы электроустановки.

ПОРЯДОК РАСЧЕТА

1. Уточняют исходные данные

2. Опреде­ляют расчетный ток замыкания на землю.

3. Вычисляют требуемое сопротивление заземляющего устройства.

4. Рассчиты­вают необходимое сопротивление растеканию искусственного заземлителя.

5. Выбирают тип заземлителя и составляют пред­варительную схему (проект) заземляющего устройства, т. е. размещают на плане установки принятые для сооружения зазе­млителя электроды и заземляющие проводники.

6. Уточняют параметры заземлителя.