Система оплати праці медичних працівників

Найбільшу частину у видатках установ охорони здоров’я становлять видатки на оплату праці. Заробітна плата медичних працівників визначається виходячи із кількості цих працівників і посадових окладів з урахуванням доплат і надбавок згідно з “Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення”, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України від 5 жовтня 2005 р. № 308/519.

Посадові оклади встановлюються з урахуванням кваліфікаційних вимог працівників на підставі штатного розпису і відображаються у тарифікаційному списку.

Оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи з посадового окладу, підвищень та надбавок, передбачених чинним законодавством. Заробітна плата працівника граничними розмірами не обмежується.

Лікарям-керівникам структурних підрозділів (відділень, кабінетів, лабораторій, відділів) схемні посадові оклади встановлюються із урахуванням кваліфікаційної категорії з підвищенням їхнього розміру на 10-25 відсотків у залежності від обсягу робіт, кількості лікарських посад згідно із штатним розписом у розмірах:

- на 10 відсотків – при кількості посад лікарів у підрозділі згідно зі штатним розписом до 3 одиниць включно (з урахуванням посад керівників цих структурних підрозділів і без урахування посад лікарів інтернів);

- на 20 відсотків – при кількості посад лікарів у підрозділі згідно зі штатним розписом понад 3 до 6 одиниць включно (з урахуванням посад керівників цих структурних підрозділів і без урахування посад лікарів інтернів);

- на 25 відсотків – при кількості посад лікарів у підрозділі згідно зі штатним розписом понад 6 одиниць включно (з урахуванням посад керівників цих структурних підрозділів і без урахування посад лікарів інтернів).

Старшим: медичним сестрам, фельдшерам, акушеркам, зубним технікам та іншим фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою посадові оклади встановлюються з урахуванням відповідної кваліфікаційної категорії з підвищенням на 10 відсотків.

Керівникам закладів охорони здоров’я та їх структурних підрозділів (відділень, кабінетів, лабораторій, відділів) з числа середнього медичного персоналу схемні посадові оклади встановлюються із урахуванням кваліфікаційної категорії з підвищенням їхнього розміру на 10-20 відсотків у залежності від обсягу робіт, кількості посад згідно із штатним розписом у розмірах:

- на 10 відсотків – при кількості посад фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (з урахуванням посади керівника) згідно зі штатним розписом до 3 одиниць (включно);

- на 15 відсотків – понад 3 до 10 одиниць (включно);

- на 20 відсотків – понад 10 одиниць.

Крім того існують підвищення посадових окладів:

а) за наявність кваліфікаційної категорії:

1. Керівникам та їх заступникам (лікарям, провізорам), які мають:

- вищу кваліфікаційну категорію – на 44,9 відсотка тарифної ставки працівника І тарифного розряду;

- першу кваліфікаційну категорію – на 31,9 відсотка тарифної ставки працівника І тарифного розряду;

- другу кваліфікаційну категорію – на 24,1 відсотка тарифної ставки працівника І тарифного розряду;

2. Керівникам із числа фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою та головним медичним сестрам, які мають:

- вищу кваліфікаційну категорію – на 28,3 відсотка тарифної ставки працівника І тарифного розряду;

- першу кваліфікаційну категорію – на 18,4 відсотка тарифної ставки працівника І тарифного розряду;

- другу кваліфікаційну категорію – на 8,7 відсотка тарифної ставки працівника І тарифного розряду;

б) за оперативне втручання:

- лікарям-хірургам усіх найменувань, лікарям-анестезіологам та лікарям-ендоскопістам при роботі в амблуаторно-поліклінічному закладі (відділенні) – до 15 відсотків посадового окладу; денному стаціонарі хірургічного профілю - до 25 відсотків, стаціонарі – до 40 відсотків;

в) за диплом з відзнакою:

- лікарям усіх спеціальностей (крім лікарів інтернів), які отримали диплом з відзнакою після закінчення вищих медичних навчальних закладів – на 5 відсотків протягом 5 років;

г) у зв'язку зі шкідливими та важкими умовами праці:

-на 15 відсотків - відділення госпіталів для інвалідів війни, санаторії, санаторії-профілакторії для хворих із неактивними формами туберкульозу; інфекційні лікарні; кабінети інфекційних захворювань; заклади (відділення, палати) для хворих з ураженням спинного мозку, які супроводжуються паралічем нижніх (або верхніх та нижніх) кінцівок, відділення трансплантації кісткового мозку; санаторії для дітей з ураженням центральної-нервової системи з порушенням функції опорно-рухового апарату; відділення анестезіології, відділення (палати) інтенсивної терапії; відділення (палати): для опікових хворих, для хворих з гострими отруєннями, гнійної хірургії, хірургічні усіх профелей, для новонароджених та недоношених дітей; шкірно-венерологічні диспансери; рентгенівські, радіологічні та рентгенорадіологічні відділи, відділення, лабораторії; барокамери; відділення (кабінети) ультразвукової діагностики та ендоскопічні; заклади переливання крові; патологоанатомічні бюро; психотерапевтичні кабінети амбулаторно-поліклінічних закладів; лабораторії;

- на 25 відсотків - протичумні заклади, підрозділи; відділення, палати та кабінети для психічно-хворих, геріатричні пансіонати, відділення; групи для дітей з органічним ураженням нервової системи з порушенням психіки; будинки дитини, ясла, санаторії, відділення для дітей з органічним ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки; психіатричні (психоневрологічні), наркологічні заклади, їх структурні підрозділи; станції (відділення) швидкої медичної допомоги; бароопераційні; бюро судово-медичної експертизи; психоневрологічні інтернати та геріатичні пансіонати, дитячі будинки інтернати для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку; спеціалізовані медико-соціальні експертні комісії, центри медико-соціальної експертизи для психічно хворих; спеціалізовані: лікарняні заклади, диспансери, амблуаторнополіклінічні заклади, заклади швидкої медичної та невідкладної допомоги, санаторно-курортні заклади, медико-соціальні експертні комісії, що надають медичну допомогу тим, хто постраждав унаслідок аварії на ЧАЕС; санітарно-епідеміологічні станції, які працюють на забрудненій території.

-на 60 відсотків - центри з профілактики та боротьби зі СНІДом; заклади та спеціалізовані відділення (кабінети, палати) закладів охорони здоров’я, що призначені для лікування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих; лабораторії та групи закладів охорони здоров’я, на які покладено органами охорони здоров’я обстеження населення на ВІЛ-інфекцію та дослідження крові, біологічних рідин, отриманих від хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих;

Крім того передбачаються працівникам закладів охорони здоров’я різні види надбавок:

а) за наявність почесного звання України, СРСР, союзних республік СРСР у розмірах:

- “заслужений” – на 20 відсотків посадового окладу,

- “народний” – на 40 відсотків посадового окладу.

За наявності двох або більше звань надбавка встановлюється за одним (вищем званням). Надбавка за почесні звання встановлюється працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним почесним званням;

б) за звання та використання в роботі іноземної мови:

- однієї європейської – 10 відсотків посадового окладу,

- однієї східної, угрофінської або африканської – 15 відсотків посадового окладу,

- двох і більше мов – 25 відсотків посадового окладу.

Ця надбавка не встановлюється працівникам, для яких вимогами для зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підверджено відповідним документом;

в) за високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи, складність, напруженість у роботі – у розмірі до 50 відсотків посадового окладу. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначенні надбавки зменшуються або скасовуються. Працівникам закладу, установи надбавки установлюються керівником, а керівнику та його заступникам – органом вищого рівня, у межах фонду оплати праці.

Крім того передбачаються працівникам закладів охорони здоров’я різні доплати:

а) за науковий ступінь:

- “доктор наук” – на 25 відсотків посадового окладу;

- “кандидат наук” – на 15 відсотків посадового окладу;

б) вчене звання:

- "професор" - на 33 відсотки посадового окладу;

- "доцент, старший науковий співробітник" - на 25 відсотків посадового окладу. Зазначенні доплати проводяться, якщо діяльність працівників за профілем збігається з наявним науковим ступенем.

в) за роботу нічний час:

– працівникам, які залучаються до роботи в нічний час - 35 відсотків годинної тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку;

– працівникам, зайнятим наданням екстреної, швидкої та невідкладної медичної допомоги, а також тим, хто працює у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії, для новонароджених дітей, у пологових відділеннях – 50 відсотків годинної тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час.

Перелік посад та підрозділів, за роботу в яких проводиться зазначена доплата, затверджується керівником закладу за погодженням з профспілковим комітетом. Цей перелік не підлягає щорічному перезатвердженню, але у разі потреби до нього можуть вноситися зміни і доповнення.

г) за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника– до 50 відсотків посадового окладу за основною посадою; за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт – до 50 відсотків посадового окладу працівника. Зазначені види доплат встановлюються працівникам за умови виконання ними роботи меншою чисельність працівників, ніж за встановленими нормами. Керівникам закладів охорони здоров’я – лікарям та їх заступникам – лікарям дозволяється вести у закладах, у штаті яких вони є, роботу за спеціальністю у межах робочого часу за основною посадою з виплатою їм до 25 відсотків посадового окладу лікаря відповідної спеціальності.

Основним документом, згідно з яким установлюються посадові оклади медичних працівників, є тарифікаційний список, який складають одночасно з кошторисом.

Заробітну плату адміністративно-господарського персоналу розраховують згідно із затвердженими посадовими окладами на підставі штатного розпису.

Працівники установ охорони здоров’я можуть преміюватися за досягнення кращих результатів у роботі за встановленими показниками. На зазначені цілі керівник установи охорони здоров’я має право використовувати визначений за кошторисом фонд заробітної плати.

Вищевказані видатки по оплаті праці працівників установ охорони здоров’я плануються по категорії “Оплата праці працівників бюджетних установ”.

Планування поточних та капітальних видатків установ охорони здоров’я

Видатки установ охорони здоров’я згідно з економічною класифікацією включають поточні видатки, а саме: оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, придбання предметів і матеріалів, видатки на відрядження, оплату послуг з утримання бюджетних установ, оплату комунальних послуг та енергоносіїв та інші; а також капітальні видатки: придбання капіталу, в тому числі придбання обладнання і предметів довгострокового користування, капітальне будівництво та капітальний ремонт.

Категорія витрат “Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки” включає закупівлю матеріалів, канцелярського обладнання, предметів для поточних господарських потреб, продуктів харчування, медикаментів та перев’язувальних матеріалів, довідкової, офіційної та періодичної літератури.

Видатки на харчування визначають за встановленими нормами. Їх розраховують із раціону харчування, що визначає добову норму набору продуктів у роздрібних цінах на ці продукти. Витрати обчислюють виходячи з середньорічної кількості ліжок, кількості днів функціонування ліжка на рік і грошової норми на харчування хворого в день.

Видатки на придбання обладнання та інвентарю включають придбання малоцінних та швидкозношуваних предметів з терміном служби менше року, реактиви, хімікалії, спеціальний посуд. Перелік інвентаря, обладнання для лікарень, поліклінік та інших установ охорони здоров’я визначають у межах табеля обладнання, що затверджується Міністерством охорони здоров’я.

Видатки на придбання м’якого інвентаря та обмундирування включають придбання постільної білизни, спецівки, захисного одягу, захисного та спеціального взуття, штор, занавісок та інші.

Оплата послуг з утримання установ охорони здоров’я включає оплату транспортних послуг та утримання транспорту, ремонт обладнання та інвентаря, поточний ремонт будівель та споруд, ремонт м’якого інвентаря і обмундирування, технічне обслуговування комп’ютерної, розмножувальної та медичної техніки

До категорії витрат “Оплата комунальних послуг та енергоносіїв” належать платежі з оплати установами охорони здоров’я комунальних послуг та енергоносіїв: оплата теплопостачання, водопостачання і водовідведення, електроенергії, природного газу, оплата інших видів енергії (вугілля, дров, мазуту), оплата інших комунальних послуг (ліфт, сміттєпровід).

Категорія “Придбання основного капіталу” включає видатки на придбання обладнання і предметів довгострокового користування, в тому числі придбання спецавтомобілів, приладів, машин, іншого виробничого обладнання, а також невиробничого обладнання і предметів довгострокового користування: меблів, комп’ютерної та розмножувальної техніки, обладнання для їдалень. Ця категорія передбачає також видатки на капітальне будівництво та капітальний ремонт.

Спрямування коштів на придбання обладнання, капітальний ремонт та інші капітальні видатки в умовах обмеженості бюджетних ресурсів здійснюється за умови повного забезпечення фінансування поточних невідкладних витрат установи в цілому.