Та її використання
До цього часу йшлося лише про спрямованість впливу того чи іншого фактору на попит. Однак практичне використання набутих знань вимагає й уміння виміряти силу, з якою певний фактор впливає на обсяг бажаних закупок споживача. Ця проблема вирішується за допомогою оцінки еластичності попиту.
Як відомо, на попит впливає ціна. Еластичність попиту за ціною– це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар уздовж даної кривої попиту на нього. Вона показує чутливість обсягу (величини) попиту до змін ціни товару умови, що всі інші фактори, що впливають на попит, залишаються незмінними:
. (4.1)
Еластичність тісно пов’язана з показниками нахилу кривої попиту. Однак якщо крива попиту дає співвідношення між зменшенням чи збільшенням обсягу закуплених товарів у натуральних показниках залежно від зміни цін на 1 долар, гривню чи марку, то еластичність демонструє більш універсальну залежність – відсоткову зміну.
Оскільки крива попиту має від’ємний нахил, то еластичність попиту за ціною змінюється від нуля до мінус нескінченності. Для практичного використання еластичність попиту за ціною беруть, як правило, по модулю: |Ed|. Чим більше значення цього показника, тим більша цінова еластичність. Якщо: 0 < |Ed| < 1 – попит нееластичний; |Ed| = 1 – попит з одиничною еластичністю; 1 < |Ed| < -¥ – попит еластичний.
Еластичність попиту за ціною залежить від цілого ряду факторів, зокрема:
– наявність товарів-субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них (наприклад, автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв). Навпаки, якщо на ринку немає товару, що міг би вдало замінити існуючий, то зміна цін на нього майже не спричинить відповідних коливань обсягів продажу. Це може бути, скажімо, інсулін для хворих на цукровий діабет;
– часу пристосування до зміни цін. У короткотерміновому періоді попит менш еластичний, ніж у довгостроковому, адже для пошуку товарів-субститутів та зміни структури споживання потрібен час;
– частка споживацького бюджету, що витрачається на продукт. Тут залежність зворотна: чим більша частка, тим менша еластичність і навпаки.
Розрахунки еластичності попиту за ціною мають досить широке практичне використання як для прогнозування споживацьких витрат, так і для проведення цінової політики фірми. Для продавця важливо знати, скільки грошей споживач готовий витратити на придбання даного товару при різному рівні ціни на нього, адже витрати споживача є ні чим іншим, як валовим доходом продавця: Загальні витрати покупця = PQ = валовий дохід продавця.
На рис. 4.3 показано виграш продавця від збільшення ціни на товар, та його програш від спричиненого цим зростанням ціни зменшення обсягу продажу. Якщо площа фігури P1P2N2V (виграш від зростання цін) більша, ніж площа фігури Q2Q1N1V (програш від зменшення обсягу продажу), то загальні доходи продавця зростуть. Якщо більшою є площа фігури Q2Q1N1V, то при зростанні ціни загальні доходи продавця зменшаться. Результат залежатиме від еластичності попиту по ціні: при |Ed| > 1 – продавець програє; при Ed < 1 – виграє.
P
Виграш продавця
P2 N2
P1 V N1 Програш продавця
O Q2 Q1 Q
Рис.4.3. Виграш та програш продавця при підвищенні ціни
В узагальненому вигляді вплив еластичності попиту на реакцію загальних витрат споживача на придбання товару залежно від зміни ціни подано в табл. 4.2. Якщо еластичність дорівнює нулю, тобто попит не реагує на зміну ціни, будучи абсолютно нееластичним, то збільшення чи зменшення доходу продавця буде прямо пропорційним зміні ціни.
Таблиця 4.2.
Дата добавления: 2015-01-13; просмотров: 843;