Оформлення права на спадщину

(ст.1296-1301 ЦК)

Право спадкоємців на певне майно підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину(за законом чи за заповітом). В кожному свідоц­тві зазначається все спадкове майно і перелічуються всі спадкоємці та визначається частка спадщини спадкоємця, якому видається Свідоцтво про право на спадщину.

Отримання Свідоцтва про право на спадщину за загальним прави­лом є правом, а не обов'язком спадкоємця. Але в певних випадках спад­коємець без Свідоцтва про право на спадщину не зможе здійснити свої спадкові права. Так, без Свідоцтва неможливо отримати грошовий вклад, цінності, які належали спадкодавцю і були передані на збережен­ня, майно, яке знаходиться у третіх осіб, перереєструвати домоволодін­ня, транспортний засіб тощо.

Спадкоємець, який прийняв спадщину у склад якої є нерухоме майно, зобов'язанийзвернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Свідоцтво про право на спадщину, як правило, видається держав­ною нотаріальною конторою за місцем відкриття спадщини після закін­чення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на належну їм спадщину, видається кожному із них з визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Якщо спадкоємцем за заповітом чи за законом є дитина, зачата за життя спадкодавця, але ще не на­роджена, видача Свідоцтва про право спадщину і розподіл спадщини між спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Як­що у складі спадщини є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний за­реєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну ре­єстрацію нерухомого майна.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з момен­ту державної реєстрації цього майна.