Механізм руху підприємницького капіталу в контексті створення та функціонування підприємства

Товари та послуги, що призначені для споживання, в переважній більшості потрібно спочатку створити, тобто виробити. Створення необхідних товарів та послуг відбувається на підприємствах шляхом організації виробництва. У виробничому процесі люди за допомогою відповідних інструментів перетворюють сировину та матеріали у готові вироби та послуги. Всі засоби, що переходять у виріб (природні матеріали, машини та механізми, витрати праці) називають виробничими ресурсами (факторами).

Традиційно до виробничих факторів відноситься: земля, праця, капітал.

Праця і земля – споконвічні фактори. Однак для здійснення процесу виробництва їх недостатньо. Потрібні допоміжні інструменти. Такі інструменти прийнято називати капіталом, який складається з: основного капіталу (машини, механізми, будівлі, споруди тощо) та грошового капіталу (для придбання оборотного капіталу).

Поділ капіталу на основний та оборотний визначається відмінністю обороту його складових частин.

Крім того капітал поділяють на: постійний та змінний. Такий поділ зумовлено їх неоднаковою роллю в процесі створення вартості та доданої вартості.

У складі основного капіталу розрізняють активні та пасивні елементи. Активні елементи діють на предмет праці (машини, обладнання, вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої); пасивні обслуговують процес виробництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, транспортні засоби тощо).

Оборотний капітал являє собою частину виробничого капіталу, вартість якого в процесі свого споживання повністю переноситься на продукт та цілком повертається власнику капіталу у грошовій формі протягом кожного кругообороту (сировина, допоміжні матеріали, паливо і т. ін.).

Ці складові або повністю входять до готового продукту у речовій формі, або сприяють його створенню, але їх вартість повністю переноситься на продукт, що створюється. До оборотного капіталу відносять і ту його частину, що витрачається на оплату праці робочої сили, тобто змінний капітал. Робоча сила в процесі виробництва не переносить свою вартість на створений продукт, вона створює її еквівалент і додаткову вартість.

Співвідношення між постійним і змінним капіталом, з одного боку, та основним і оборотним – з іншого, схематично зображено на рис. 1.1:

Постійний капітал	Вартість будівель, споруд, обладнання, інструментів і т. ін.	Основний капітал
Вартість сировини, палива, допоміжних матеріалів і т. ін.	Оборотний капітал
Змінний капітал	Вартість робочої сили

Рис. 1.1. Схема співвідношення між постійним і змінним,

основним та оборотним капіталом

Існує певна середня тривалість використання основного капіталу внаслідок фізичного та морального зношування в процесі його використання.

Фізичний знос полягає в тому, що засоби праці в процесі їхнього використання втрачають свою споживчу вартість, а їх вартість переноситься на продукт в тій мірі, в якій вони втрачають споживчу вартість.

Існують два види фізичного зносу капіталу: по перше, в процесі застосування, пропорційно інтенсивності та тривалості їх функціонування; по друге, втрачають свої властивості під впливом атмосферних умов, а також в результаті внутрішніх процесів, що відбуваються в будові матеріалу, з якого вони виготовлені.

Моральний знос відбувається в результаті знецінення капіталу незалежно від його фізичного зносу. Існує два види морального зносу: перший обумовлюється здешевленням виробництва машин попередньої конструкції внаслідок зменшення їх вартості в результаті зростання продуктивності праці; другий пов’язаний зі створенням машин того ж призначення, однак досконалішої конструкції, що створює умови для зменшення витрат на одиницю виробленої продукції.

Чим коротший термін, протягом якого переноситься вартість засобів праці на новий продукт, тим менші можливі втрати від морального зносу. Масовий моральний знос основного капіталу зазвичай відбувається під час економічних криз перевиробництва.

Крім цього, капітал в своєму русі проходить процес виробництва та процес обігу. Тому важливо розглянути капітал в русі. Рух будь-якого капіталу, що вкладається у виробництво, починається з грошової форми. Власник капіталу авансує певну його частину для придбання факторів виробництва, а саме: засобів виробництва (3_в ); робочої сили (Р_с), з метою запуску підприємства в дію.

У подальшому з метою забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг кожне підприємство повинно систематично поповнювати власні виробничі запаси (придбавати сировину, основні і допоміжні матеріали, паливо, інструмент і т. ін.), своєчасно виплачувати заробітну плату робітникам та службовцям, регулярно здійснювати реалізацію продукції, тобто постійно здійснювати планомірний кругооборот своїх фондів. Кругооборот основних фондів і оборотних коштів підприємств здійснюється за формулою і складається із 3-х стадій (рис. 1.2):

Рис.1.2. Формула кругообороту основних фондів та оборотних коштів

На першій стадії грошовий капітал не витрачається, а лише авансується, а в подальшому відшкодовується з виручки (доходу) від реалізації продукції, робіт, послуг. Відбувається зміна форми вартості – частина її із грошової форми перетворюється на товарну (Г – Т – Зв) безпосередньо в частині, що торкається засобів виробництва. Одночасно на цій стадії інша частина (Г – Т – Р_с) авансується на оплату праці працівників підприємства, а після її витрачання перетворюється в засоби споживання працівників. Величина (Г), яку підприємство може продуктивно авансувати у виробничі запаси та затрати, визначається ним самостійно та формується за рахунок власних оборотних коштів, кредитів банків, довготермінових кредитів, а також шляхом залучення фінансових ресурсів інших підприємств через випуск акцій підприємства, грошових коштів працівників підприємства на основі випуску акцій трудового колективу. На цій стадії грошовий капітал перетворюється у виробничий.

На другій стадії кругообороту, тобто безпосередньо в самому процесі виробництва, робоча сила здійснює продуктивне споживання знарядь та предметів праці для створення матеріальних благ, виконання робіт, надання послуг. Крапки перед виробництвом (...В) означають, що обіг перервано, але кругооборот не призупиняється.

На цьому етапі рух вартості та зміна її форми обслуговуються фінансами у вигляді вкладень у незавершене виробництво, що забезпечує безперервність процесу виробництва. Грошові відносини, що при цьому виникають, мають важливе значення для цільового та економічного використання матеріальних і трудових ресурсів. У процесі виробництва рух матеріальних засобів опосередковується грошима, створюється можливість повніше і точніше визначати дійсну величину витрат на кожен виріб у вартісному виразі безпосередньо на робочому місці.

Підприємства, що використовують у системі внутрішнього госпрозрахунку прибуток, орендні відносини, бригадний та колективний підряд, створюють велику зацікавленість колективів в економії матеріальних та інших видів витрат, зміцненні фінансової дисципліни, суттєво скорочують вкладення коштів у незавершене виробництво, тобто прискорюють проходження стадії виробництва. Крапки після (В ...) означають, що виробництво переривається, але кругооборот не призупиняється. Виробничий капітал перетворюється у товарний (Т'). Створений продукт (Т ') втілює в собі перенесену вартість (уречевлену працю) та новостворену вартість, включаючи вартість додаткового продукту.

На стадії завершення кругообороту капіталу підприємств товарна форма вартості перетворюється у грошову, що складає основу змісту поняття виручка від реалізації продукції, робіт, послуг, тобто це стадія реалізації продукту, робіт, послуг. На ній виникають відносини, що пов’язані з розрахунками за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги; між державою, підприємствами, банками з приводу розподілу виручки від реалізації продукції, робіт, послуг, утворення прибутку (доходу) та його розподілу на нормативній або податковій основі.

Рух капіталу, в процесі якого він послідовно перетворюється із однієї форми в іншу та повертається в початкову форму, називають кругооборотом капіталу. Грошовий капітал, виробничий капітал, товарний капітал являють собою функціональні форми промислового капіталу.