Рентгеноанатомія органів грудної клітки

На оглядовій рентгенограмі в прямій проекції майже на всьому протязі визначаються верхні 7 пар ребер. Нижчі ребра частково заховані тінню діафрагми та органів черевної порожнини. Хрящові частини ребер не дають помітної тіні на рентгенограмах. Лише після 30 років, починаючи з 1-го ребрового хряща, у них відкладається вапно у вигляді вузьких стрічок вздовж краю і невеличких острівців у центрі хряща.

Лопатка і ключиця добре помітні рентгеноскопічно і на рентгенограмі. При правильному положенні хворого у прямій проекції груднині кінці ключиць розміщені симетрично на однаковій відстані від хребтового стовпа. Тінь грудини у прямій проекції непомітна. У бічній проекції тінь груднини є краєутворюючою.

Мал..12. Зображення на рентгенограмі у прямій передній проекції (схема).

1 - грудинно-ключично-соскоподібний м'яз; 2 - перше ребро; 3 - ключиця; 4 - ручка грудини; 5 - трахея; 6 - великий грудний м'яз; 7 - звапнення ребрового хряща; 8 - сосок; 9 - грудь; 10 - пахвова порожнина; 11 - лопатка.

Діафрагма разом з органами черевної порожнини обмежують знизу світлі легеневі поля у вигляді чіткої дугоподібної інтенсивної тіні. Лише зліва від серединної лінії можна бачити просвітлення повітряного пухиря шлунку. Правий купол діафрагми розміщується на рівні передніх кінців V-VІ ребер, а лівий - на одне ребро нижче.

У бічних кутах куполів діафрагми помітні реброво-діафрагмові закутки (або синуси), а у присередніх кутах - діафрагмово-середостінні закутки. У бічній проекції передні реброво-діафрагмові закутки розміщені вище задніх.

У прямій проекції у межах кожної легені виділяють такі легеневі поля: 1) верхівкове, розміщене вище ключиць; 2) верхнє - від ключиці до II ребра; 3) середнє - від II до IV ребра; 4) нижнє - від IV ребра до діафрагми.

У бічній проекції добре видно тінь грудини, лопаток, VІ-ІХ грудних хребців, від яких косо вниз прямують тіні ребер. Вужчими і чіткішими є тіні ближчих до касети ребер. Світлі ділянки між грудиною та серцем з аортою називають загрудинним (ретростернальним) простором, а між серцем і хребтовим стовпом - засерцевим (ретрокардіальним) простором.

Тінь кореня легені утворені великими легеневими артеріями, венами, бронхами, лімфатичними судинами і вузлами. У передній проекції ця тінь неоднорідна (структурована), розташована на рівні передніх кінців ІІ-ІV ребер, завширшки близько 2 см, займає не більше чверті поперечного розміру легені. Корінь лівої легені розміщений вище правої, а його нижня частина закрита серцевою тінню. У бічній проекції корені легень знаходяться під дугою аорти.

Найбільші лімфовузли грудної клітки знаходяться у коренях легенів і середостінні. В разі запальних і пухлинних процесів вони збільшуються і тінь кореня стає однорідною і неструктурованою.

Мал..13. Внутрішньо грудні лімфовузли.

1 – паратрахеальні; 2 – трахеобронхеальні; 3 – біфуркацій ні; 4 - бронхопульмональні.

Легеневим малюнком називають лінійні тіні легеневих судин, що відходять від коренів легенів і, переплітаючись, утворюють петлисту структуру. Калібр цих тіней поступово зменшується у напрямку від коренів і на 2 см не доходить до грудної стінки.

Пристінкова плевра може простежуватись у прямій проекції у вигляді тонкої дугоподібної смужки, що тягнеться від верхівки бічної поверхні легені. Міжчасткова плевра і чітка межа між легеневими частками у прямій проекції не простежується. Пряма проекція косої щілини йде від ІІІ-го грудного хребця косо вбік і вниз до бічної поверхні ІV-го ребра і далі косо вниз і присередньо до діафрагми. Горизонтальна щілина правої легені йде горизонтально від бічної поверхні ІV-го ребра досередини. У бічній проекції плевра косої міжчасткової щілини утворює тонку "волосяну" тінь, що простягується від рівня ІV-го грудного хребця косо вниз і вперед до діафрагми. Горизонтальна щілина у бічній проекції починається від косої на рівні кореня легені і йде вперед до грудної стінки майже горизонтально.

Мал..14. Проекція часток і міжчасткових щілин на рентгенограмі (схема).

А - права бічна проекція;

Б - пряма проекція;

В - ліва бічна проекція.

1 - верхня частка; 2 - середня частка; 3 - нижня частка; 4 - горизонтальна щілина; 5 - коса щілина.

Частки складаються з сегментів, що мають форму неправильних пірамід, верхівки яких спрямовані до коренів, а основи - до поверхні легені.

Рентгенологічне межа між бронхолегеневими сегментами не простежується, проте для уявлення про локалізацію патологічного процесу необхідно знати топографічну будову бронхіального дерева, часток і сегментів. Права легеня складається з 3 часток і 10 сегментів, ліва - з 2 часток і 10 сегментів.

Мал..15. Схематичне зображення сегментів у прямій (А), правій бічній (Б), лівій бічній (В) проекціях.

1 - верхівковий, 2 - задній, 3 - передній, 4 - латеральний (у лівій легені - верхній язичковий), 5 - медіальний (у лівій легені - нижній язичковий), 6 – верхній нижньої частки; 7 - кардіальний (у лівій легені часто відсутній), 8 – передній базальний, 9 – латеральний базальний, 10 - задній базальний.

Взаєморозташування органів верхнього середостіння на горизонтальних (аксіальних) зрізах грудної порожнини, отриманих за допомогою КТ та МРТ, показані на мал. 72.