Фасції грудної клітки

Поверхнева фасцiя (fascia superficialis), починається вiд ключицi, йде вниз, подiляючись на поверхневий та глибокий листки, що охоплюють спереду та ззаду грудну залозу, утворюють при цьому підвішувальні зв’язки грудної залози (ligg. susрensoria mammaria).

Грудна фасція (fascia thoracica) покриває зовні ребра і міжреброві м’язи. Це власна фасцiя грудної клітки. Вона зрощена з ключицею,входить до складу підвушувальних зв’язок грудної залози у жінок i має поверхневий та глибокий листки. У межах ключично-грудного трикутника глибокий листок грудної фасції ущільнений, його виділяють під назвою ключично-грудної фасції (fascia clavipectoralis). Поверхневий листок покриває зовнi великий грудний м’яз. Глибокий листок утворює окремi пiхви для пiдключичного та малого грудного м’язiв. Поверхневий та глибокий листки зростаються в дельтоподiбно-груднiй боpозні, продовжуючись у дельтоподiбну фасцiю, далі йде уздовж нижнього краю великого грудного м’яза, продовжуючись у пахвову фасцiю та фасцiю переднього зубчастого м’яза. Мiж глибоким листком поверхневої фасцiї та поверхневим листком грудної фасції позаду вiд грудної залози утворюється позадугрудозалозовий простiр, заповнений пухкою сполучною тканиною, завдяки чому грудна залоза рухлива. За наявності злоякiсної пухлини залози її рухливiсть втрачається внаслiдок пророщування ракових клiтин у цей простiр - залоза “припаяна” до великого грудного м’яза. У таких випадках якщо верхню кіцівку піднімають угору залоза рухається за рукою догор.

Внутрiшньогрудна фасцiя (fascia endothoracica), розташована під пристінковою плеврою, вистилає стiнки грудної клiтки зсередини, покриваючи внутрiшнi мiжребровi, пiдребровi м’язи, поперечний м’яз грудної клітки, ребра, верхню поверхню дiафрагми.

Дiафрагма (diaphragma) вiдокремлює грудну порожнину вiд черевної. Складається із сухожилкового центру (centrum tendineum), м’язової частини. На препаратi ви можете розглянути i переконатися, що сухожилковий центр займає центральну частину дiафрагми, тодi як м’язова її частина розташована по периферiї (мал. 90).

М’язова частина дiафрагми має в залежності від початку три частини:

а) поперекова частина (pars lumbalis diaphragmatis) складається з правої та лiвої нiжок (crus dextrum et crus sinistrum).

Початок: тiла I-IV поперекових хребцiв, присередня (lig. arcuatum medianum) та бічна (lig. arcuatumlaterale) дугоподiбнi зв’язки. Присередня дугоподiбна зв’язка відходить вiд тiла I поперекового хребця і прикріплюється до поперечного вiдростка II поперекового хребця. Бічна дугоподiбна зв’язка натягнута між поперечним вiдростком II поперекового хребця та XII ребром;

б) реброва частина діафрагми (pars costalis diaphragmatis).

Мал. 90. Діафрагма, вигляд з боку черевної порожнини, знизу:

1. pars sternalis diaphragmatis;

2. pars costalis diaphragmatis;

3. pars lumbalis diaphragmatis;

4. centrum tendineum;

5. foramen venae cavae;

6. hiatus оesophageus;

7. hiatus aorticus;

8. trigonum lumbocostale;

9. trigonum sternocostale;

10. lig. arcuatum mediale;

11. lig. arcuatum laterale

Починається вiд внутрiшньої поверхнi VII-XII ребер.

в) груднинна частина діафрагми (pars sternalis diaphragmatis).

Починається вiд внутрiшньої поверхнi мечоподiбного вiдростка груднини.

Прикрiплення: м’язові волокна всiх трьох частин з’єднуюються в сухожилковому центрі дiафрагми.

У сухожилковому центрi є отвiр порожнистої вени (for. venae cavae). Стiнка вени зрощується з волокнами сухожилкового центру. Під час скорочення дiафрагми волокна сухожилкового центру розтягують у рiзнi боки стiнки нижньої порожнистої вени, що сприяє кровотоку. Мiж правою та лiвою нiжками поперекової частини дiафрагми розмiщений аортальний розтвір (hiatus aorticus), через який проходять аорта та грудна протока. Розтвір oбмежований серединною дугоподібною зв’язкою (lig. arcuatum medialium), що запобігає стисканню аорти та грудної протоки під час скорочення дiафрагми. Злiва вiд аортального розтвору є стравохiдний розтвiр (hiatus оesophageus), через який проходять стравохiд та правий i лiвий блукаючi нерви. У кожнiй нiжцi поперекової частини дiафрагми у щiлинах мiж м’язовими пучками проходять великий та малий нутрощевi нерви, справа непарна вена, злiва – пiвнепарна вeнa, правий i лiвий симпатичнi стовбури.

Слабкі мicця діафрагми, в яких відсутня м’язова тканина, наступні: a) груднинно-ребровий трикутник (trigonum sternocostale), що розташовується справа і злiва мiж грудниною та ребровою частинами дiафрагми; б) попереково-ребровий трикутник (trigonum lumbocostale), що міститься справа i злiва мiж поперековою та ребровою частинами діафрагми. У дiлянцi трикутникiв розташовані діафрагмальна плевра, внутрiшньогрудна фасцiя, внутрішньочеревна фасцiя, очеревина. Тут можливе утворення діафрагмових гриж, у тому числі і природжених.

Рiвні розташування куполiв дiафрагми: правий купол – IV мiжребер’я справа по правiй середньоключичнiй лiнiї (linea medіoclaviсularis dextra); лiвий купол – V мiжребер’я по лiвiй середньоключичнiй лiнiї (linea medioclaviсularis sinistra). У дiтей дiафрагма розташована вище, у людей похилого вiку - нижче.

Функцiя дiафрагми: утворює стінки грудної та черевної порожнин, є головним дихальним м’язом. Під час скорочення дiафрагма сплощується, опускається на 1-3 см, причому змiщуються донизу переважно її бiчні вiддiли. Мало змiщується сухожилковий центр. Унаслiдок опущення дiафрагми збiльшується об’єм грудної та плевральної порожнин. При цьому тиск (вiд’ємний) у плевральнiй порожнинi падає, що спричиняє розширення легенiв – вiдбувається вдих. Під час розслаблення дiафрагма набуває опуклої форми (видих). Дiафрагма зумовлює “черевний” тип дихання у чоловiкiв та дiтей; у жiнок розширення грудної клiтки вiдбувається, переважно внаслiдок скорочення всiх м’язiв, що пiднiмають ребра, - “грудний” тип дихання. Число скорочень дiафрагми у дорослої людини в нормi – I6 - 20 на 1 хв. Скорочуючись разом iз м'язами черевної стiнки, дiафрагма сприяє випорожненню порожнистих органiв - шлунка, кишок, жовчного міхура, матки пiд час пологiв i т. iн., полiпшує гемодинаміку венозної крові в системі ворітної та нижньої порожнистої вен.

М’язи живота (mm. abdominis)

Вони утворюють стiнки черевної порожнини, заповнюючи промiжок мiж грудною клiткою і тазом. М’язи живота розташовані на переднiй, бiчній та заднiй стінках живота.

Серед м’язiв живота виділяють: прямий м’яз живота, пiрамiдний м’яз, зовнiшнiй косий м’яз живота, внутрiшнiй косий м’яз живота, поперечний м’яз живота, квадратний м’яз попереку (мал. 91).

М’язи, що утворюють передню стінку живота.

Прямий м’яз живота (m. rectus abdominis) має три-чотири сухожилковi переділки (intersectiones tendineae). Початок: мечоподiбний вiдросток, груднини та передня поверхня хрящiв V-VII ребер. Прикріплення: верхня гiлка лобкової кiстки, лобоковий симфiз, лобковий горбок. Функцiя: згинає хребтовий стoвп, нахиляє тулуб уперед, опускає V-VII ребра. Якщо тулуб зафiксований – пiднiмає таз.

Пiрамiдний м’яз (m. pyramidalis). Початок: верхнiй край лобкового симфiзу. Прикрiплення: бiла лiнiя живота. Функцiя: натягає бiлу лiнiю живота.

Мал. 91. М’язи грудної клітки, спини і живота: а- вигляд правого боку, б - вигляд спереду:

1. m. pectoralis major;

2. m. serratus anterior;

3. m. obliquus externus abdominis;

4. m. obliquus internus abdominis;

5. m. transversus abdominis;

6. m. pyramidalis;

7. m. latissimus dorsi;

8. linea arcuata;

9. intersectiones tendineae;

10. linea alba;

11. annulus umbilicalis;

12. linea semilunaris.

М’язи, що утворюють бічну стінку живота. Це три широких м’язи живота. У першому шарi мiститься зовнiшнiй косий м’яз живота, в другому шарi (пiд попереднiм) – внутрiшнiй косий м’яз живота i в третьому шарi – поперечний м’яз живота. Звернiть увагу на те, що сухожилок кожного з трьох названих м’язiв має пластинчасту форму, тобто є сухожилковим розтягом – апоневрозом.

Зовнiшнiй косий м’яз живота (m. obliquus externus abdominis) має косий напрямок волокон: зверху вниз та ззаду наперед.

Початок: зубцями вiд восьми нижнiх ребер. Прикрiплення: зовнiшня губа клубового гребeня, передня верхня клубова ость, лобкова кiстка; м’яз переходить у широкий апоневроз, розмiщений спереду вiд прямого м’яза живота. По середнiй лiнiї живота апоневроз з’єднується з таким самим апоневрозом протилежного боку, беручи участь в утвореннi бiлої лiнiї живота. Нижнiй край апоневрозу зовнiшнього косого м’яза живота загинається назад i вгору та утворює пахвинну зв’язку (lig. inguinale). Вона починається вiд верхньої передньої клубової остi i прикрiплюється до лобкового горбка. Функцiя: У разі двобічного скорочення нахиляє тулуб уперед, наближаючи грудну клiтку до таза (антагонiст поздовжнiх м’язiв спини). У разі однобічного скорочення обертає грудну клiтку в протилежний бiк. М’яз тисне на органи черевної порожнини, пiдтримує внутрiшньочеревний тиск, тобто сприяє нормальному розташуванню органiв черевної порожнини, запобiгаючи їх опущенню; за певних умов сприяє випорожненню порожнистих органiв черевної порожнини (пологи, дефекацiя, блювання, випорожнення сечового мiхура); опускаючи ребра, бере участь у видиху, кашлi.

Внутрiшнiй косий м’яз живота (m. obliquus internus abdominis) має косий напрямок волокон - знизу вгору, ззаду наперед. Він розташований пiд попереднiм м’язом. Початок: грудо-поперекова фасцiя, клубовий гребiнь, бічнi двi третини пахвинної зв’язки. Прикрiплення: Х-ХII ребра, а також переходить в апоневроз, який подiляється на двi пластинки - передню та задню, вони охоплюють спереду i ззаду прямий м’яз живота i по середнiй лiнiї живота переплiтаються мiж собою i з такими самими пластинками апоневрозу внутрiшнього косого м’яза протилежного боку. Апоневроз бере участь в утвореннi стiнок пiхви прямого м’яза живота та бiлої лiнiї живота. Нижні пучки волокон м’яза йдуть у складі сім’яного канатика, що утворює м’яз – підіймач яєчка (m. cremaster).

Функцiя: у разі однобічного скорочення нахиляє тулуб у свiй бiк, обертає тулуб у свiй бiк. У разі двобічного скорочення нахиляє вперед хребет (згинач хребта), притягає грудну клiтку до таза. Якщо грудна клітка зафiксована, пiднiмає таз. Опускає Х-ХІІ ребра, тобто бере участь у видиху.

Поперечний м’яз живота (m. transversus abdominis), розташовується пiд попереднiм м’язом. Початок: внутрiшня поверхня нижнiх шести ребер, глибокий листок грудо-поперекової фасцiї, внутрiшня губа клубового гребеня, бічна третина пахвинної зв’язки. Прикрiплення: місце переходу м’язових волокон в апоневроз, має вигляд пiвмiсяцевої лiнiї (linea semilunaris). Апоневроз бере участь в утвореннi задньої стiнки пiхви прямого м’яза живота (проходячи разом із задньою пластинкою апоневроза внутрiшнього косого м’яза живота позаду вiд прямого м’яза живота) - вище пупка, а також в утвореннi передньої стiнки цiєї пiхви (проходячи разом з апоневрозами зовнiшнього косого та внутрiшнього кocoгo м’язiв живота) – нижче пупка. У ділянці серединної лiнiї живота волокна апоневрозу переплiтаються з такими свмими волокнами апоневрозу поперечного м’яза протилежного боку, беручи участь в утвореннi бiлої лiнiї живота. У чоловіків частина нижніх м’язових волокон поперечного м’яза живота приєднується до сім’яного канатика і утворює м’яз – підіймач яєчка.

Функцiя: У разі однобічного скороченнi нахиляє тулуб у бiк скорочуваного м’яза. Як i попереднi широкi м’язи живота, поперечний м’яз живота при двобічному скороченнi згинає хребет, нахиляє тулуб уперед; опускає нижнi шiсть ребер, беручи участь у актi видиху.

Квадратний м’яз попереку (m. quadratus lumborum)утворює задню стінку живота мiж XII ребром та клубовим гребенем. Початок: заднiй вiддiл внутрiшньої губи клубового гребеня, клубово-поперекова зв’язка, поперечнi вiдростки трьох-чотирьох нижнiх поперекових хребцiв. Прикрiплення: XII ребро, поперечнi вiдростки I-IV поперекових хребцiв, тiло XII грудного хребця. Функцiя: опускає XII ребро, беручи участь у актi видиху; при однобічному скороченнi нахиляє хребет у той самий бiк; при двобічному – утримує хребет у вертикальному положеннi.