Мал. 87. Схема сегментарного розташування міотомів скелетних м’язів 4–тижневого ембріона людини.

 

З дорсальних частин міотомів розвиваються глибокі (власні) м’язи спини, які іннервуються задніми гілками спинномозкових нервів. Вентральні частини міотомівзапочатковують розвиток м’язів, які розташовані на передній і бічній поверхнях тулуба (глибокі м’язи грудей, м’язи передньої та бічної стінок черевної порожнини, окремі м’язи кінцівок). Ці м’язи іннервуються передніми гілками спинномозкових нервів.

У процесі розвитку під час розростання м’язової тканини відповідно розвиваються і розгалужуються нервові волокна. Тому рівень відходження нерва до м’яза може вказувати на рівень його закладки. Прикладом може бути діафрагма, яка розташовується з четвертого і п’ятого шийних міотомів, опускається до нижнього отвору грудної клітки й іннервується видовженим діафрагмовим нервом із шийного нервового сплетення.

Усі м’язи, що розвиваються з одного міотома, іннервуються одним спинномозковим нервом. У тих випадках, коли зростаються між собою сусідні міотоми, кожен із них не втрачає зв’язку з відповідним нервом. Тому м’язи, які розвиваються з декількох міотомів, іннервуються кількома нервами (наприклад, прямий м’яз живота).

На ранніх стадіях ембріонального розвитку міотоми на кожному боці відділені один від одного сполучнотканинними перегородками, зберігаючи сегментарне розташування. Після народження залишок сегментації виявляють у глибоких м’язах спини, міжребрових м’язах і прямому м’язі живота.

У процесі розвитку спостерігається переміщення багатьох м’язів. Розрізняють три групи таких м’язів. Частину м’язів, яка розвивається на тулубі і нікуди не переміщується, називають автохтонною (від грецького autos – той самий, chton – земля, autochtonos – місцевий) – глибокі м’язи спини, міжреброві м’язи, м’зи живота. Друга група – це м’язи, які перемістилися з тулуба чи голови на кінцівки. Це трункофугальні м’язи (від лат. truncus –тулуб, fugere – бігти; тікати), які розвиваються з ветральних частин міотомів та зябрових м’язів; дистальними кінцями вони переходять з тулуба і черепа на верхні кінцівки і прикріплюються до їх кісток. До трункофугальних м’язів належать: трапецієподібний, груднинно-ключично-соскоподібний, великий і малий ромбоподібні, передній зубчастий, лопатково-пі’язиковий, підключичний м’язи і м’яз – підіймач лопатки. Третя група м’язів – трункопетальні (віл лат. truncus –тулуб, petere – спрямовувати, тобто спрямовані до тулуба) – великий і малий грудні м’язи, найширший м’яз спини. Вони розвиваються з мезенхімальних закладок верхньої кінцівки і своїми верхніми кінцями переміщуються на тулуб, де прикріплюються до його кісток.

М’язи кінцівок є похідними вентральних м’язів тулуба, їх іннервація здійснюється нервами плечового, поперекового і крижово-куприкового сплетень, утворених передніми гілками спинномозкових нервів. М’язи голови мають різне походження. З міотомів сомітів голови (з передвушних міотомів) розвиваються м’язи, що забезпечують рухи очного яблука. З потиличних міотомів розвиваються м’язи язика. Жувальні та мімічні м’язи і деякі м’язи шиї розвиваються з вентрального несегментованого відділу мезодерми в місцях розташування нутрощевих і зябрових дуг. Ці м’язи названі нутрощевими. Жувальні м’язи утворюються з м’язової закладки першої нутрощевої дуги. Розвиток мімічних м’язів здійснюється із закладки другої нутрощевої дуги. З м’язових закладок зябрових дуг розвивається трапецієподібний і груднинно-ключично-соскоподібний м’язи.

Досить часто зустрічаються аномалії розвитку скелетних м’язів, особливо на верхніх кінцівках. Найпоширеніші з них – це повна відсутність окремих м’язів, поява нових м’язів; різні зміни форми, положення та розмірів м’язів (відсутність або недостатність розвитку окремих частин м’яза і його сухожилків, з’єднання з іншими м’язами, зміна початку і прикріплення.

М’язи спини (musculi dorsi)

 

Ділянка спини обмежена зверху верхніми карковими лініями, знизу – клубовими гребенями, заду - передньо-бічним краєм трапецієподібних м’язів і задніми пахвовими лінями до їх перетину з клубовими гребенями.

Класифiкацiя м’язiв спини (musculi dorsi). Вони подiляються на двi групи: 1) поверхневi (гетерохтоннi) м’язи, якi прикрiплюються до кiсток грудного пояса, плечової кiстки та ребер; вони в процесi розвитку перемiстилися на спину з iнших дiлянок і розташовуються поверхнево; 2) глибокi м’язи (автохтоннi) - це власнi м’язи спини. Цi м’язи фiксуються до кiсток тулуба та черепа, мають сегментну будову, закладка їх вiдбувається на спинi.

 

До поверхневих м’язiв спини належать: трапецiєподiбний м’яз, найширший м’яз спини, великий та малий ромбоподiбнi м’язи, м’яз – підіймач лопатки, верхнiй заднiй зубчастий м’яз, нижнiй заднiй зубчастий м’яз (мал. 87).

Трапецiєподiбний м’яз (m. trapezi-us). Вiн розташований у першому шарi. Початок: зовнiшнiй потиличний виступ, верхня каркова лiнiя, каркова зв’язка, остисті вiдростки всiх грудних хребцiв. Прикрiплення: плечовий кінець ключицi, плечовий відросток лопатки, ость лопатки. Функцiя: верхнi пучки тягнуть лопатку та ключицю вгору, середнi наближають лопатку до середини, нижнi тягнуть лопатку вниз. Якщо грудний пояс зафіксований, нахиляє голову та шию в той самий бiк, повертаючи лице протилежний бiк, а при двобічному скороченнi закидає голову назад.

Найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi) розташований у поверхневому шарi. Вiн частково прикритий трапецiєподiбним м’язом і щоб роздивитися його потрiбно розрiзати трапецiєподiбний м’яз уздовж остистих вiдросткiв хребцiв i вiдгорнути його в бiк. Початок: задня третина зовнiшньої губи клубового гребеня клубової кiстки, остистi вiдростки шести нижнiх грудних, усiх поперекових хребцiв, серединний крижовий гребiнь, три-чотири нижнiх ребра, нижнiй кут лопатки. Прикрiплення: гребiнь малого горбка плечової кiстки. Функцiя: розгинає плече, пiдняту руку опускає, опущену тягне назад i присередньо, привертає її до середини, опускає лопатку. Якщо верхні кінцівки зафiксовані наближає до них тулуб, пiднiмає таз, а також бере участь в актi вдиху.

Великий та малий ромбоподiбнi м’язи (mm. rhomboidei major et minor), розташованi пiд трапецiєподiбним м’язом, у другому шарi. Початок: остисті вiдростки VI-VII шийних та І-IV грудних хребцiв. Прикрiплення: присередній край лопатки. Функцiя: наближають лопатку до хребта, дещо пiднiмають її.

М’яз – пiдiймач лопатки (m. levator scapulae),розташований у другому шарi, пiд трапецiєподiбним м’язом. Початок: поперечнi вiдростки І-IV шийних хребцiв. Прикрiплення: верхнiй кут лопатки, частково її присередній край. Функцiя: пiднiмає лопатку, наближаючи її до хребта.

Верхнiй заднiй зубчастий м’яз (m. serratus posterior superior) розташований пiд ромбоподiбними м’язами, в третьому шарi. Початок: остисті вiдростки VI-VII шийних та I-II грудних хребцiв. Прикрiплення: II-V ребра, дещо збоку вiд їх кутiв. Функцiя: пiднiмає II-V ребра.

Нижнiй заднiй зубчастий м’яз (m. serratus posterior inferior) розташований пiд найширшим м’язом спини, в другому шарi. Початок: остисті вiдростки ХI-ХIІ грудних та I-II поперекових хребцiв. Прикрiплення: IХ-ХII ребра. Функцiя: опускає IХ-ХII ребра.

Мал. 86. М’язи спини, вигляд ззаду:

 

1. m. latissimus dorsi;

2. m. trapezius;

3. mm. rhomboidei major et minor;

4. m. levator scapulae;

5. m. semispinalis capitis;

6. m. splenius capitis;

7. m. erector spinae;

8. m. serratus posterior inferior.

До глибоких м’язiв спини належать довгi та короткi м’язи. Довгi м’язи: ремiнний м’яз шиї та голови, м’яз – випрямляч хребта, поперечно-остистийм’яз.

Короткi м’язи: мiжостисті і мiжпоперечнi м’язи

 

Довгi глибокi м’язи спини:

Ремiнні м’язи шиї та голови (mm. splenius cervicis et capitis) розташовані пiд трапецiєподiбним, ромбоподiбним i верхнiм заднiм зубчастим м’язами. Початок: остисті вiдростки III-VII шийних та I-VI грудних хребцiв. Прикрiплення: поперечнi вiдростки I-III шийних хребцiв, соскоподiбний вiдросток скроневої кiстки, верхня каркова лiнiя, потиличної кiстки. Функцiя: нахиляє шию i повертає голову в той самий бiк, у разі двобічного скорочення розгинає шию та закидає голову назад.

М’яз-випрямляч хребта (m. erector spinae) – найсильнiший м’яз спини, розмiщений на протязi вiд крижової кістки до голови. Початок: спинна поверхня крижової кістики, остисті вiдростки поперекових хребцiв, заднiй вiддiл гребeня клубової кістки, грудо-поперекова фасцiя. Вище вiд мiсця початку м’яза подiляється на три частини: клубово-ребровий м’яз, найдовший м’яз, остистийм’яз.

а) Клубово-ребровий м’яз (m. Iliocostalis) розташований латерально; подiляється на клубово-ребровий м’яз попереку (m. iliocostalis lumborum) і клубово-ребровий м’яз шиї (m. iliocostalis cervicis). Прикрiплення: I-ХII ребра, поперечнi вiдростки IV-VI шийних хребцiв, ребровi вiдростки поперекових хребцiв.

б) Найдовший м’яз (m. longissimus), розташований посередині мiж клубово-ребровим та остьовим м’язами. У довжину подiляється на найдовший м’яз грудної клітки (m. longissimus thoracis), найдовший м’яз шиї (m. longissimus cervicis) і найдовший м’яз голови (m. longissimus capitis). Прикрiплення: поперечнi вiдростки поперекових, грудних, шийних хребцiв, II-ХII ребра, соскоподiбний вiдросток скроневої кiстки.

в) Остистий м’яз (m. spinalis), розташований присередньо, вздовж остистих вiдросткiв, подiляється на остистийм’яз грудної клітки (m. spinalis thoracis), остистийм’яз шиї (m. spinalis cervicis) та остистийм’яз голови (m. spinalis capitis). Прикрiплення: остисті вiдростки грудних i шийних хребцiв. Функцiя: м’яз – випрямляч хребта у разы двобічного скорочення розгинає хребтовий стовп та шию, опускає ребра. Вiдiграє роль у статицi хребтового стовпа. Протидiє нахилянню хребта вперед. У разі скорочення з одного боку нахиляє хребтовий стовп i голову в той самий бiк.

Поперечно-остьові м’язи (mm. transversospinales) розташовані вздовж усього хребтового стовпа - вiд крижової кістки до потиличної кiстки, під м’язом – випрямлячем хребта. Складається поперечно-остистийм’яз з окремих пучкiв, що йдуть косо - вiд поперечних вiдросткiв хребцiв, які розмiщені нижче, до остьових вiдросткiв хребцiв, які розмiщенi вище. Подiляється на три частини: пiвостистийм’яз, багатороздiльнi м’язи, м’язи-обертачi.

· Пiвостистийм’яз (m. semispinalis) являє собою поверхневi пучки, що перекидаються через 5-6 хребцiв. Вiн подiляється на пiвостистийм’яз грудної клітки (m. semispinalis thoracis) пiвостистийм’яз шиї (m. semispinalis cervicis), пiвостистийм’яз голови (m. semispinalis capitis); прикрiплюється до потиличної кiстки мiж верхньою та нижньою карковими лiнiями.

Функцiя: півостистийм’яз розгинає грудний i шийний вiддiли хребта; у разі однобічного скорочення обертає його шийний та грудний вiддiли в протилежний бiк; у разі двобічного скорочення закидає голову назад.

· Багатороздiльнi м’язи (mm. multifidi) являють собою середнiй шар пучкiв, що перекидаються через 3-4 хребцi; м’язи розмiщуються вiд крижової кістки до ІІ шийного хребця.

Функцiя: обертають хребет навколо його поздовжньої осi, беруть участь у розгинаннi та нахиляннi хребта вбiк.

· М’язи-обертачi (mm. rotatores) – це найглибший шар пучків поперечно-остьового м’яза, що перекидаються через один хребець (або йдуть до сусiднього хребця, що розташований вище). Виділяють м’язи – обертачі попереку, грудної клітки і шиї. Функцiя: обертають хребет навколо його поздовжньої осi, у разі двобічного скорочення розгинають хребтовий стовп, закидають голову назад; однобічного – обертають хребтовий стовп; у разі закидання голови назад обертають лице в протилежний бiк.

 

Короткi глибокi м’язи спини:

Мiжостьові м’язи (mm. interspinales) з’єднують остисті вiдростки сумiжних хребцiв. Виділяють міжостьові м’язи попереку, грудної клітки і шиї. Функцiя: розгинають шийну та поперекову частини хребтового стовпа.

Мiжпоперечнi м’язи (mm. intertransversarii) з’єднують поперечнi вiдростки сумiжних хребцiв Виділяють присередні міжостисті м’язи попереку, грудної клітки і задні міжпоперечні м’язи шиї.

Функцiя: нахиляють шийну та поперекову частини хребтового стовпа у свiй бiк.

 








Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 1234; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2019 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.008 сек.