Загальна будова м’язiв

 

Скелетнi м’язи - це посмуговані м’язи, скорочення яких залежить вiд волi людини, тобто це довiльнi м’язи. У тiлi людини є близько 400 посмугованих м’язiв.

М’яз (musculus) – це орган, побудований з пучкiв посмугованих м’язових волокон, зв’язаних мiж собою пухкою сполучною тканиною, в якiй проходять кровоноснi судини i нерви. М’язова система становить близько 40% маси тіла людини.

Одиницею будови скелетної м’язової тканини є м’язове волокно. Кожний м’яз складається з пучкiв м’язових волокон, укритих сполучнотканинною оболонкою – ендомiзiєм (endomysium). Рiзнi за величиною пучки покритi внутрiшнiм перимiзiєм (perimysium), а весь м’яз зовні вкриває епiмiзiй (epimysium). Епімiзiй продовжується на зовнiшню поверхню сухожилка, ця його частина має назву перитендинiю (peritendineum; мал. 81).

М’яз з’єднується з кiсткою за допомогою сухожилка, який має тiсний зв’язок з ендомiзiєм та сарколемою м’яза; сухожилок - це щільна волокниста сполучна тканина. Пучки цiєї сполучної тканини розмiщуються паралельно i об’єднуються прошарками пухкої клiтковини, в якiй проходять кровоноснi судини. Сухожилки є цилiндричної форми, деякi м’язи (зокрема, м’язи живота) мають сухожилки у формi тонких широких пластинок, їх називають апоневрозами (aponeurosis). Є м’язи, з так званими сухожилковими переділками (intersectio tendineа) їх може бути декiлька на протязi м’яза. Такi переділки характернi для прямого м’яза живота.

М’язи добре кровопостачаються кровоносними судинами - артерiями, що супроводжуються двома венами. Внутрiшньом’язовi артерiї розмiщуються в ендомiзiумi, утворюють артерiальнi сiтки, петлi яких видовженi по ходу м’язових волокон. М’язи мають руховi та чутливi нерви. Руховi нерви закiнчуються в скоротливiй речовинi м’язового волокна на рухових бляшках, чутливi нерви іннервують як м’язовi елементи, так i сухожилки.

 

Мал. 81. Будова м’яза:

 

1. epimysium;

2. peritendineum;

3. perimysium;

4. endomysium;

5. tendo.

 

Кожний м’яз має стовщену середню м’ясисту частину – черевце (venter) та сухожилок (tendo), який у більшості м’язів є на обох їх кінцях. М’яз починається вiд однієї кiстки головкою (caput), що з’єднується з кiсткою за допомогою проксимального сухожилка або м’язової тканини, розмiщується проксимально, ближче до серединної осi тiла людини. Дистальний сухожилок прикрiплюється до іншої кiстки (мал. 82), а точка прикрiплення м’яза (insertio) розташовується дистально, далi вiд серединної осi тiла людини. Коли м’яз скорочується, один кiнець його залишається нерухомим. Це точка фiксації (punctum fixum), вона збігається з початком м’яза. Рухома точка (punctum mobile), розмiщується на тiй кiстцi, до якої м’яз прикрiплюється. Точка фiксації та рухома точка за певних умов мiняються мiсцями.

М’язи мають найрізноманітнішу форму (мал. 83, 84). Вони подiляються на довгi, короткi та широкi. Довгi м’язи розвиненi переважно на кiнцiвках, широкi - на спинi, грудях та животi. Короткими м’язами є глибокi м’язи спини. М’язи можуть мати коловий напрямок волокон, наприклад, коловий м’яз ока, коловий м’яз рота. Цi м’язи виконують функцiю стискачiв.

М’язи подiляються на простi та складнi. Простi м’язи - це такi, у кожного з яких є головка, черевце і з черевця виходить один сухожилок. До складних м’язiв належать:

а) м’язи, що мають двi, три, чотири головки, наприклад: двоголовий м’яз плеча, стегна (m. biceps), триголовий м’яз плеча, литки (m. triceps), чотириголовий м’яз стегна (m. quadriceps) та iн.;

б) м’язи, у яких iз черевця кiлька сухожилкiв, наприклад: поверхневий та глибокий м’язи – згиначі пальцiв передплiччя (m. flexor digitorum superfіcialis et profundus), довгий м’яз – згинач пальцiв та довгий м’яз – розгинач пальцiв гомілки (m. flexor digitorum longus et m. extensor digitorum longus);

 

Мал. 82. Загальна зовнішня будова м’яза:

 

1. проксимальний сухожилок; 2. черевце;

3. дистальний сухожилок.

 

 

Мал. 83. Форми скелетних м’язів:

 

1. квадратний м’яз;

2. довгий м’яз;

3. широкий м’яз;

4. багаточеревцевий м’яз з сухожилковими переділками (intersectio tendinea);

5. двоголовий м’яз.

6. двочеревцевий м’яз.

 

в) м’язи, в яких спільне черевце подiлено промiжним сухожилком (tendo intermedius) на два черевця, наприклад: двочеревцевий м’яз (m. digastricus), лопатково-пiд’язиковий м’яз (m. omohyoideus);

г) м’язи, у яких черевце перетинається однiєю або кiлькома сухожилковими переділками (intersectiones tendineae), наприклад: прямий м’яз живота (m. rectus abdominis); пiвперетинчастий м’яз стегна (m. semimembranosus).

За напрямком пучкiв волокон м’язи подiляють на такi, у яких м’язовi волокна йдуть прямо, паралельно одне до одного, і такі, у яких волокна розмiщенi косо по вiдношенню до сухожилка. 3а принципом прикрiплення м’язових волокон до сухожилків розрiзняються м’язи, у яких косо розташованi м’язовi волокна сходяться пiд гострим кутом i прикрiплюються з двох бокiв до сухожилка – двоперистий м’яз (m. bipennatus), і такі, у яких м’язовi волокна йдуть косо, пiд гострим кутом, але прикрiплюються до сухожилка з одного боку – одноперистий м’яз (m. unipennatus). Є м’язи з різним напрямком волокон – дельтоподібний м’яз (m. deltoideus). Це так званий багатоперистий м’яз (m. multipennatus; мал. 84).

 








Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 2534; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2019 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.005 сек.