Мал. 79. З’єднання кісток стопи, правої. Бічна поверхня.

 

1. lig. tibiofibulare anterius;

2. lig. talofibulare anterius;

3. lig. calcaneofibulare;

4. lig. talofibulare posterius;

5. lig. talocalcaneum laterale;

6. lig. talocalcaneum anterius;

7. lig. talonaviculare dorsale;

8. lig. cuneonaviculare dorsale;

9. lig. cuboideonaviculare dorsale;

10. lig. calcaneocuboideum dorsale;

11. lig. bifurcatum: lig. calcaneonaviculare, lig. calcaneocuboideum;

12. lig. intercuneiforme dorsale;

13. lig. cuneocuboideum dorsale;

14. lig. tarsometatarseum dorsale;

15. lig. metatarsea dorsalia.

 

За формою пiднадп’ятковий суглоб цилiндричний, а надп’ятково-п’ятково-човноподiбний – кулястий, однак рухи в них відбуваються одночасно i можливi тiльки навколо стрілової осi за типом приведення та вiдведення, причому надп’яткова кiстка може бути нерухомою, а рухи здійнюються всiєю стопою. У разі приведення (зовнiшнє обертання) стопи пiдiймається присередній її край; при вiдведеннi (внутрiшнє обертання) пiдiймається бічний край.

П’ятково-кубоподiбний суглоб (articulatio calcaneocuboidea) утворений оберненими одна до одної суглобовими поверхнями п’яткової i кубоподiбної кiсток. За формою суглоб сiдлоподiбний, однак рухи в ньому обмеженi. Капсула суглоба зміцнена тильною i пiдошвово п’ятково-кубоподiбними зв’язками (lig. calcaneocuboideum dorsale et plantare).

Клино-човноподiбний суглоб (articulatio cuneonavicularis) утворений суглобовими поверхнями трьох клиноподiбних кiсток, човноподiбної кiстки та частково кубоподiбної кiстки. Суглобова капсула фiксується тильними, пiдошвовими та мiжкiстковими зв’язками (ligg. tarsi dorsalia, plantaria et interossea). Суглоб за формою плоский, рухи в ньому незначнi, перважно амортизувального характеру.

 

Мал. 80. Суглоби стопи (на розпилі стопи):

 

1.articulatio talocruralis;

2. articulatio subtalaris;

3. articulatio talonavicularis;

4. articulatio calcaneocuboidea;

5. articulatio cuneonavicularis;

6. articulatio cuboideocuneiformia.

7. articulatio intercuneiformis;

8. articulatio tarsometatarsea.

9. articulatio intеrmetatarsea.

10. articulatio metatarsofalangea.

 

Поперечний суглоб заплесни (articulatio tarsi transversa). З клiнiчних мiркувань п’ятково-кубоподiбний суглоб i надп’ятково-човноподiбний (частина надп’ятково-п’ятково-човноподiбного суглоба) розгляньте з позицiй хiрургiв як єдиний поперечний суглоб заплесна (його ще називають суглобом Шопара). Розгляньте цей суглоб на вологому препаратi суглобiв стопи i скелетi стопи. Крiм зв’язок, що зміцнюють окремо кожний суглоб, ці два суглоби мають ще загальну роздвоєну зв’язку (lig. bifurcatum). Вона починається на верхнiй поверхнi (вiд переднього краю) п’яткової кiстки i подiляється на двi зв’язки: п’ятково-човноподiбну (lig. calcaneonaviculare) та п’ятково-кубоподiбну (lig. calcaneocuboideum). Тiльки у разі розсiчення роздвоєної зв’язки поперечний суглоб заплесна роз’єднується, через що цю зв’язку називають ключем від поперечного суглоба заплесна.

Заплесно-плесновi суглоби (articulationes tarsometatarseae), утворенi суглобовими поверхнями основ плеснових кiсток, суглобовими поверхнями трьох клиноподiбних та кубоподiбної кiсток (хірурги називають це з’єднання суглобом Лісфранка). За формою це плоскi суглоби. Розрiзняють три iзольованi суглоби. Перший утворений присередньою клиноподiбною та І плесновою кiстками; другий – промiжною i бічною клиноподiбними та ІІ, ІІІ плесновими кiстками; третiй суглоб - кубоподiбною кiсткою та IV, V плесновими кістками. Роздивiться суглобовi поверхнi кiсток на вологих препаратах i скелетi стопи. Капсули суглобiв зміцнюються тильними i пiдошвовими заплесно-плесновими зв’язками (ligg. tarsometatarsea dоrsaliа, plantariа), а також мiжкiстковими клино-плесновими зв’язками (ligg. cuneometatarsea interossea). Присередня мiжкiсткова клино-плеснова зв’язка (lig. cuneometatarseum interosseum mеdiale) натягнена мiж присередньою клиноподiбною та II плесновою кістками. Цю зв’язку з огляду на її практичне значення називають ключем від заплесно-плеснових суглобів.

Мiжплесновi суглоби (articulationes intermetatarseae) утворенi бiчними суглобовими поверхнями основ сумiжних плеснових кiсток. Мають спiльну iз заплесно-плесновими суглобами суглобову порожнину. Функцiонально мiжплесновi суглоби та заплесно-плесновi суглоби належать до плоских, рухи в них незначнi. Капсули суглобiв фiксують тильнi та пiдошвовi плесновi зв’язки, якi розташованi поперечно. Мiжкiстковi плесновi зв’язки (ligg. metatarsеa interossea) розташовуються мiж оберненими одна до одної поверхнями основ плеснових кiсток.

Значна роль в зміцненнi стопи належить довгiй пiдошвовій зв’язцi (lig. plantare longum). Вона починається вiд нижньої поверхнi п’яткової кiстки, тягнеться вперед i прикрiплюється мiцними глибокими волокнами до горбистостi кубоподiбної кiстки та поверхневими волокнами – до основи II - V плеснoвих кiсток. Волокна пiдошвової зв’язки перетворюють борозну кубоподiбної кiстки на кiстково-фiброзний канал, в якому проходить сухожилок довгого малогомiлкового м’яза. Таким чином, довга пiдошвова зв’язка об’єднує окремi зв’язки суглобiв стопи в єдину мiцну сполучнотканинну структуру.

Плеснофаланговi суглоби (articulationes metatarsophalangeае) утворенi суглобовими поверхнями головок усiх плеснових кiсток та основ проксимальних фаланг. Суглоби мають кулясту форму, окрiм першого, який є блокоподiбним, що зумовлено наявнiстю двох (присередньої та бічної) сесамоподiбних кiсточок. Рухи в суглобах – згинання, розгинання та незначнi розведення (приведення, вiдведення) пальцiв. Суглобовi капсули зміцнюються обхідними та пiдошвовими зв’язками (ligg. collateralia et plantaria). Глибока поперечна плеснова зв’язка (lig. mеtatarseum profundum transversum) проходить у поперек головок вiд I до V плеснових кiсток, зрощується з капсулами усiх плесно-фалангових суглобiв.

Мiжфаланговi суглоби стопи (articulationes interphalangeae pedis) утворенi суглобовими поверхнями проксимальних i середнiх фаланг та середнiх i кінцевих фаланг. Суглобовi капсули зміцнюються обхідними та пiдошвовими зв’язками. Суглоби належать до блокоподiбних, у них можливi лише згинання та розгинання. Цих суглобiв дев’ять. У стадiї спокою проксимальнi фаланги перебувають у станi розгинання, а середнi – згинання.

Будова стопи в цiлому. Найбiльшi розбiжностi мiж будовою стопи i кистi зустрiчаються у людини, оскільки у неї верхня кiнцiвка повнiстю звiльнилася вiд локомоторної функцiї, а стопа разом з iншими ділянками нижньої кiнцiвки пiдтримує тiло у вертикальному положеннi i виконуючи вiдштовхувальну функцiю уможливлює пересування людини. Вiдповiдно до цього кістки стопи мають сегментну будову і набули опуклої форми у виглядi склепiння. Недаремно вченi для бiльш чiткого уявлення про функцiю стопи розглядають її як комплекс пов’язаних мiж собою склепiнь, якi забезпечують її пружнiсть i рухомiсть. Видiляють п’ять поздовжнiх склепiнь, вiдповiдно до кількості плеснових кiсток i одне поперечне. Склепiнчасте розмiщення кiсток стопи забезпечують численнi зв’язки та м’язи. Зв’язки виконують роль пасивного фiксуючого апарата, а м’язи - це активний фiксатор склепiнь як поздовжнього, так i поперечного напрямків. Стопа в разі перевантаження тiла може втратити склепiнчасту форму i стати плоскою. Ця вада може бути й природженою.

 








Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 1236; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2019 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.005 сек.