З’єднання кульшової та стегнової кiсток.
Кiстки тазового пояса – клубова, сiднича, лобкова – до юнацького вiку з’єднуються за допомогою тимчасового синхондрозу, який пiзнiше переходить у кісткове з’єднання. Такий розвиток кiсток таза пов’язаний з функціонуванням нижнiх кiнцiвок залежно від віку. Тому кiстки тазового пояса з’єднані значно мiцнiше не тiльки мiж собою, а також зі скелетом тулуба порiвняно з кiстками грудного пояса. Про це ви дiзнаєтеся, вивчивши з’єднання кiсток тазового пояса.
Кульшові кістки з’єднуються мiж собою (за допомогою власних зв’язок), з крижовою кiсткою, з хребтовим стовпом, зі стегновими кiстками.
До власних зв’язок належить затульна перетинка (membrana obturatoria), натягнута по краю однойменного отвору. Перетинка, а також зовнiшнiй та внутрiшнiй затульнi м’язи разом з однойменною борозною лобкової кiстки утворюють затульний канал (canalis obturatorius), через який проходять однойменнi судини i нерв (мал. 65, 66).
Мал. 65. З’єднання кісток таза. Вигляд з середини на праву половину:
1 - ligg. sacroiliaca anteriora;
2 - lig. longitudinale anterius;
3 - lig. sacrotuberale;
4 - lig. sacrospinale;
5 - for. ischiadicum majus;
6 - for. ischiadicum minus;
7 - membrana obturatoria;
8 - lig. inguinale;
9 - arcus iliopectineus;
10 - lacuna vasorum.
Кульшові кiстки мiж собою зєднуються за допомогою лобкового симфiзу (symphysis pubica) – це хрящове з’єднання, утворене симфiзними поверхнями лобкових кiсток i розмiщеним мiж ними мiжлобковим диском (discus interpubicus) зі щiлиноподiбною порожниною в центрi. У жiнок під час пологів ця порожнина збiльшується, що й призводить до розширення тазового кiльця. Лобковий симфiз не має капсули, її функцію виконує верхня лобкова зв’язка (lig. pubicum superius) i нижня лобкова зв’язка (lig. pubicum inferius). Нижня лобкова зв’язка прилягає до симфізу знизу i виповняє пiдлобковий кут (angulus subpubicus), який у жiнок більший, нiж у чоловiкiв, i має назву лобкової дуги (arcus pubis). Ця статева особливiсть будови симфізу пов’язана з дiтородною функцiєю у жiнок.
До з’єднань кульшових кiсток з крижовою кiсткою належить крижово-клубовий суглоб (articulatio sacroiliaca), утворений вушкоподiбними суглобовими поверхнями крижової та клубової кiсток. Добре виражену суглобову капсулу зміцнюють передні та задні крижово-клубові зв’язки (ligg. sacroiliaca anteriora et posteriora), якi проходять на переднiй та заднiй поверхнях суглобової капсули. На заднiй поверхнi суглоба мiж крижовою та клубовою горбистостями розмiщена у виглядi коротких пучкiв мiжкiсткова крижово-клубова зв’язка (lig. sacroiliacum interosseum), яка є однiєю iз наймiцнiших зв’язок. Крижово-клубовий суглоб зміцнюють ще дві зв’язки, якi розташованi на вiдстанi вiд нього. Перша з них – крижово-горбова зв’язка (lig. sacrotuberale). Вона починається вiд бiчного краю крижової кiстки та куприка i прикрiплюється до сiдничого горба, її продовження по сiдничiй гiлцi має назву серпоподiбного вiдростка (processus falciformis). Друга зв’язка - крижово-остьова (lig. sacrospinale) – починається теж вiд бiчного краю крижової кiстки, але вище вiд попередньої зв’язки i прикрiплюється до сiдничої остi. Обидвi зв’язки значно зміцнюють з’єднання крижової кiстки з кульшовою.
Мал. 66. З’єднання кісток таза. Вигляд сзаду:
1 - lig. iliolumbale;
2 - ligg. sacroiliaca posteriora;
3 - lig. sacrotuberale;
4 - for. ischiadicum majus;
5 - membrana obturatoria.
Вони разом із великою та малою сiдничими вирiзками формують великий та малий сiдничі отвори.
З хребтовим стовпом кульшова кiстка з’єднується за допомогою клубово-поперекової зв’язки (lig. iliolumbale), яка проходить мiж поперечними вiдростками двох нижнiх поперекових хребцiв i гребенем клубової кiстки. На вологих препаратах розгляньте всi з’єднання кульшової кiстки, знайдiть зв’язки, що зміцнюють тазовий пояс нижньої кiнцiвки.
Таз (pelvis) утворюється двома кульшовими кiстками, крижовою кiсткою та куприком, якi з’єднуються мiж собою суглобами i зв’язками в мiцне кiсткове кiльце. За формою таз нагадує глибоку тарiлку з розгорнутими краями. Розрізняють великий та малий таз (pelvis major et minor).
Великий таз обмежований з боків крилами клубових кiсток, ззаду - нижнiми поперековими хребцями, спереду - передньою черевною стiнкою. Вiд малого таза вiн вiддiляється межовою лiнiєю (linea terminalis), яка проходить по лобковому гребеню, дугоподiбнiй лiнiї клубової кiстки i переходить через мис крижової кістки (promontorium) на протилежний бiк. Межова лiнiя обмежовує верхній отвір таза (apertura pelvis superior), нижче вiд якого розташована порожнина малого таза (cavitas pelvis). Передня стiнка малого таза складається з лобкового симфiзу та гiлок лобкових кiсток. Його задня стiнка утворена крижовою кісткою i куприком. Бiчнi стiнки обмежованi внутрiшнiми поверхнями клубової та сiдничої кiсток. У передньо-нижнiх частинах бiчних стiнок малого таза є затульнi отвори, названi так через те, що вони майже цiлком затягнуті затульними перетинками. Розгляньте їх на вологих препаратах. На бiчнiй стiнцi малого таза знайдiть також великий сiдничий отвiр, обмежований знизу крижово-остьовою зв’язкою, та малий сiдничий отвiр, обмежований знизу i ззаду крижово-горбовою зв’язкою. Обидва отвори заповненi м’язами, в них проходять судини i нерви, якi виходять iз порожнини малого таза в сiдничну та промежинну дiлянки.
Нижня межа малого таза проходить по краю нижнього отвору таза (apertura pelvis inferior), який сформований куприком, гiлками сiдничих кiсток, крижово-горбовою зв’язкою, нижнiми гiлками лобкових кiсток та нижнiм краєм лобкового симфiзу. Пiд лобковим симфiзом мiж нижнiми гiлками лобкових кiсток розмiщений пiдлобковий кут, розмiр якого залежить вiд вiку і статі людини. Кут з’єднання нижнiх гiлок лобкових кiсток у жiнок становить бiльше ніж 900 (лобкова дуга), а у чоловiкiв – 70 - 750 (пiдлобковий кут).
Рiзниця будови чоловiчого i жiночого таза визначається, починаючи з перiоду статевого дозрiвання (13-16 рокiв). У вертикальному положеннi тiла людини верхній отвір таза розташований не в горизонтальнiй площинi, а нахилений уперед i вниз, утворюючи з горизонтальною площиною гострий кут. У жiнок цей кут становить 55 - 600, у чоловiкiв – 50 - 550. Жiночий таз ширший порівнянно з чоловiчим, тому що крила клубових кiсток розмiщенi бiльш горизонтально, а самi кiстки тоншi. Верхній отвір жiночого таза має елiпсоподiбну форму і бiльший порівнянно з чоловiчим. Форма порожнини малого таза жiнок цилiндрична, у чоловiкiв вона звужена донизу, лiйкоподiбна. Мис крижової кістки у жiнок менше виступає в порожнину малого таза, нiж у чоловiкiв. Нижній отвір жiночого таза теж значно ширший порівнянно з чоловiчим, тому що вiдстань мiж сiдничими горбами у жінок бiльша, а куприк менше виступає вперед. Користуючись скелетом i вологими препаратами, визначте статевi вiдмiнностi будови жiночого i чоловiчого таза.
Розмiри жiночого таза мають велике значення в акушерськiй практицi. Для визначення їх беруть за основу рiзнi анатомiчнi структури, мiж якими проводять умовнi лiнiї та площини (мал. 67, 68). Усi передньо-заднi розмiри мають назву кон’югат, а поперечнi та косi – дiаметрiв. Розрiзняють розмiри великого таза i розмiри малого таза.
Мал. 67. Розміри таза. Вигляд зверху:
1 - distantia interspinosa;
2 - distantia intercristalis;
3 - diameter oblique;
4 - diameter transversa;
5 - conjugata anatomica.
Розмiри великого таза:
1) мiжостьова відстань (distantia interspinosa) – мiж обома переднiми верхнiми клубовими остями;
2) мiжгребенева відстань (distantia intercristalis) – найбiльша вiдстань мiж обома клубовими гребенями;
3) мiжвертлюгова відстань (distantia intertrochanterica) – вiдстань мiж великими вертлюгами стегнових кiсток. Розгляньте анатомiчнi орiєнтири для визначення розмiрiв на кiстках скелета.
У малому тазі розрізняють розмiри верхнього отвору таза – вхід у малий таз, розмiри порожнини таза i розмiри нижнього отвору таза – виходу з таза. До розмiрiв верхнього отвору таза вiдносять такі:
1. Анатомiчнка кон’югата (conjugata anatomica) – вiдстань мiж мисом та верхнiм краєм лобкового симфiзу.
2. Справжня кон’югата (conjugata vera) – вiдстань мiж мисом та частиною лобкового симфiзу, що найбільше виступає в порожнину таза. Вона обчислюється за зовнiшньою кон’югатою - вiдстанню мiж остистим вiдростком V поперекового хребця i верхнiм краєм лобкового симфiзу, вiд якої вiднiмають 10 см (товщина стiнок малого таза). В акушерськiй практицi розмiр справжньої кон’югати порiвнюють з розмiрами головки плода, якi повиннi бути меншими вiд справжньої кон’югати.
3. Дiагональна кон’югата (conjugata diagonalis) - вiдстань мiж мисом i нижнiм краєм лобкового симфізу.
4. Поперечний дiаметр (diameter transversa)- найбiльша вiдстань мiж межовими лiнiями.
5. Косий дiаметр (diameter obliqua) - вiдстань мiж крижово-клубовим суглобом з одного боку i клубово-лобковим пiдвищенням – з iншого.
Мал. 68. Розміри таза. Cагітальний розріз:
1 - conjugata anatomica;
2 - conjugata vera;
3 - conjugata diagonalis;
4 - conjugata recta;
5 - axis pelvis.
У порожнині малого таза розрізняють прямi та поперечнi розміри: пряма кон’югата (conjugata recta) – вiдстань мiж V крижовим хребцем i нижнiм краєм лобкового симфiзу; поперечний дiаметр порожнини таза – вiдстань мiж внутрiшнiми точками середини кульшових западин.
Кульшовий суглоб (articulatio coxae), який належить до суглобiв вiльної нижньої кiнцiвки (мал. 70). Суглоб утворюється кульшовою западиною кульшової кiстки та головкою стегнової кiстки. Вiдповiдностi площ суглобових поверхонь обох кісток сприяє товста хрящова губа кульшової западини (labrum acetabulі), яка прикрiплюється до краю кульшової западини. Суглобова капсула починається вiд канта кульшової западини, зрощується з губою кульшової западини i прикрiплюється до шийки стегнової кiстки таким чином, що майже вся шийка кiстки розмiщується в порожнинi суглоба, передня стiнка капсули спереду закiнчується на мiжвертлюговiй лiнiї, а ззаду майже доходить до мiжвертлюгового гребеня, вертлюги i вертлюгова ямка залишаються за межами капсули. За формою суглоб кулястий, чашоподiбний, тому рухи в ньому можливi навколо лобової (згинання та розгинання), стрілової (приведення та вiдведення) та вертикальної (обертання – привертання та вiдвертання) осей, а також колові рухи.
Практичне значення мають внутрішньокапсульні (внутрішньосуглобові) та позакапсульні зв’язки. До перших відносять дві зв’язки: поперечну зв’язку кульшової западини та зв’язку головки стегна. Поперечна зв’язка кульшової западини (lig. transversum acetabuli) натягнута над кульшовою виразкою і являє собою частину губи кульшової западини. Зв’язка головки стегна (lig. capitis femoris) розміщена між ямкою головки стегнової кістки і вирізкою кульшової западини. В її товщі проходить артерія, що постачає кров’ю головку стегнової кістки (мал. 69).
Мал. 69. Внутрішньосуглобові зв’язки кульшового суглоба. Суглобова капсула видалена:
1 - lig.transversum acetabuli;
2 - lig. capitis femoris.
Мал. 70. Кульшовий суглоб, правий: а -вигляд спереду, б - вигляд сзаду:
1 - lig. pubofemorale;
2 - lig. iliofemorale;
3 - lig. ischiofemorale;
4 - zona orbicularis.
До позакапсульних зв’язок належать клубово-стегнова, сiдничо-стегнова, лобково-стегнова зв’язки, а також коловий пояс. Клубово-стегнова зв’язка (lig. iliofemorale) – наймiцнiша зв’язка. Вона проходить навскiс i спереду від суглоба, йде вiд передньої нижньої клубової остi до мiжвертлюгової лiнiї стегнової кiстки. Сiдничо-стегнова зв’язка (lig. ischiofemorale) розташована на заднiй поверхнi суглоба. Починається вiд тiла сiдничої кiстки i прикрiплюється у вертлюговiй ямцi стегнової кiстки. Лобково-стегнова зв’язка (lig. pubofemorale) має трикутну форму, широкою основою починається вiд тiла i верхньої гiлки лобкової кiстки, прикрiплюється до малого вертлюга i мiжвертлюгової лiнiї стегнової кiстки. Коловий пояс (zona orbicularis) складається з мiцних волокон, які залягають у товщi волокнистого шару капсули кульшового суглоба. Волокна охоплюють у вигляді петлі шийку стегнової кiстки i прикрiплюються до передньої нижньої клубової остi.
Таким чином, у зв’язку з особливим положенням кульшового суглоба, його участю в статицi та перемiщеннi тiла людини вiн пристосований для здiйснення рухiв меншого об’єму порiвняно з плечовим суглобом. Тому стегновий суглоб фіксується мiцними зв’язками та м’язами, в ньому значно рiдше, нiж в iнших суглобах, бувають вивихи.
Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 4004;