Паритет процентних ставок

Паритет процентних ставок(interest rate parity) - такий рівень процентних ставок всередині країни і за кордоном, при якому рівні за розміром депозити в кожній із них дають однаковий дохід при перерахунку в одну валюту.

Якщо перепон для міжнародного пересування фінансових активів не існує, то капітал буде переміщатися з країни з низькою процентною ставкою в країну з високою процентною ставкою доти, поки рівень відсотка в обох країнах не вирівняється, тобто, як і у випадку цін товарів на основі закону єдиної ціни, що вирівнює ціну однакових товарів, виражених в одній валюті, на основі міжнародного арбітражу зрівняються і процентні ставки. Це означає, що дохід у майбутньому на інвестиції всередині країни повинний бути рівним доходу в майбутньому на інвестиції за кордоном, вираженому в національній валюті (14.8):

. (14.8)

В результаті нескладних перетворень отримаємо:

. (14.9)

Якщо відняти 1 із лівої і правої частини, можна одержати рівняння паритету процентних ставок:

. (14.10)

Величиною процентної ставки за кордоном у знаменнику лівої частини рівняння можна знехтувати, але тільки тоді, коли у виді коефіцієнта вона не дуже відрізняється від нуля (процентна ставка в 4%, наприклад, виражається через коефіцієнт 0,04), і записати рівняння таким чином:

. (14.11)

Як бачимо, отримане таким шляхом рівняння 14.11 нічим не відрізняється від виведеного інтуїтивно рівняння 14.7. Але умову паритету процентних ставок можна сформулювати дещо інакше: різниця між процентними ставками всередині країни і за кордоном дорівнює зміні валютного курсу національної валюти відносно іноземної валюти протягом того ж періоду, на який встановлюються процентні ставки.

Ефект Фішера

Ефект Фішера(the Fisher effect) - у довгостроковій перспективі зміна рівня валютного курсу дорівнює різниці процентних ставок між двома країнами і різниці прогнозованих у них темпів інфляції:

. (14.13)

Формула 14.13 встановлює прямий зв'язок між номінальною процентною ставкою, темпом інфляції і валютного курсу: зміна валютного курсу дорівнює різниці в рівнях інфляції між країнами і дорівнює різниці в рівнях номінальних процентних ставок у них. Більш високий темп інфляції всередині країни, ніж за кордоном, призводить до визначення місцевими банками більш високих процентних ставок, чим за кордоном, оскільки в них закладені інфляційні очікування, що, у свою чергу, веде до знецінення національної валюти в порівнянні з іноземною. Процентна ставка всередині країни повинна дорівнювати процентній ставці за кордоном плюс відсоток знецінення національної валюти за той час, на який встановлена процентна ставка.

Тема 15. Платіжний баланс

15.1. Теорія платіжного балансу

Основні параметри платіжного балансу

Платіжний баланс є ключовим поняттям міжнародної економіки, оскільки він систематизує і тому дозволяє аналізувати взаємини країни з зовнішнім світом.

Платіжний баланс (balance of payments) – статистичний звіт, в якому в систематизованому вигляді наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції даної країни за певний проміжок часу.

Основні принципи і категорії побудови платіжного балансу:

1.Система подвійного запису (double entry system) – бухгалтерська балансова тотожність; кожна операція, яка в ній відображається, повинна бути представлена двома записами, які мають однаковий вартісний вираз.

2.Економічна територія країни (economic territory of a country) – географічна територія, що знаходиться під юрисдикцією уряду даної країни, в межах котрої можуть вільно пересуватись робоча сила, товари і капітал.

3.Резиденти-нерезиденти (residents-nonresidents) – резидентом вважається домашнє господарство або юридичні особи (корпорація, відділення зарубіжних фірм, некомерційні організації, органи державного управління), які знаходяться в країні більше року і мають в ній центр свого економічного інтересу.

4.Ринкова ціна(market price) – сума грошей, яку покупець готовий добровільно заплатити за товар, що купує у продавця, готового, в свою чергу, добровільно продати йому цей товар. Тобто це ціна, за якою укладаються реальні угоди між незалежним покупцем і незалежним продавцем.

5.Час реєстрації (time of registration) – час подвійного запису кожної операції в платіжному балансі, це момент, коли економічні цінності створюються, перетворюються, обмінюються, передаються або ліквідуються. Якщо момент переходу права власності неочевидний, то ним вважається момент відповідного бухгалтерського запису в обліку покупця і продавця.

6.Розрахункова одиниця (accounting unit) – при підготовці платіжного балансу країни повинні використовувати ту розрахункову одиницю, яка застосовується ними у внутрішніх розрахунках і обліку. Для перерахунку даних в долари рекомендується застосовувати курс національної валюти до долара, який фактично діяв на дату укладання платіжного балансу.

Джерела інформації про платіжний баланс

1. Митна статистика – угоди з товарами, зареєстрованими митними органами.

2. Статистика грошового сектора – дані про іноземні активи і пасиви банківської системи.

3. Статистика зовнішнього боргу – дані про запаси, потоки і виплати по державному і приватному зовнішньому боргу резидентів нерезидентам.

4. Статистичні огляди – дані про міжнародну торгівлю послугами, трудові доходи, перекази мігрантів, які носять переважно оціночний характер, оскільки збираються через опитування туристичних компаній, готелів, міграційних бюро тощо.

5. Статистика операцій з іноземною валютою.

Всі ці джерела інформації не є цілком достовірними...

Додаток

ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС

1.Рахунок поточних операцій

А.Товари і послуги