Дезінфекція відбитків

Проблема дезінфекції відбитків є складною і до кінця не вирішеною не тільки в Україні, але й у всьому світі. Це знаходить пояснення у тому, що спо­соби та засоби, які застосовуються, повинні володіти високою вірулоцидною, бактерицидною та фунгіцидною активністю і водночас не повинні негативно впливати на властивості відбиткового матеріалу, на точність моделей, які от­римують за ними, бути індиферентними для персоналу.

Робоча група спеціалістів з гігієни в стоматології з Німеччини дає такі ре­комендації щодо очищення та дезінфекції стоматологічних відбитків, зуботех-нічних інструментів і предметів, допоміжних засобів:

1. Відбитки та інші зуботехнічні засоби, які виводяться з ротової порож­нини хворого, вважаються контагіозними.

2. Усі зуботехнічні предмети та допоміжні засоби також вважаються зара­женими, якщо вони використовувалися під час роботи.

3. Лікар стоматолог-ортопед несе юридичну відповідальність за гігієнічний стан відбитків та інших предметів, які надходять з його кабінету в зуботехнічну лабораторію, що особливо важливо, адже вищезгадані предмети під час їх обробки в рамках стоматологічної практики можуть призвести до поширення мікроорганізмів.

4. Проведення усіх гігієнічних заходів повинно проходити під постійним контролем лікаря. Це відноситься рівною мірою і до процедур у зуботехнічній лабораторії.

Стоматологічні відбитки, всі зуботехнічні та інші допоміжні матеріали повинні оброблятися таким чином:

1. Після виведення відбитка з ротової порожнини його необхідно ретельно промити, очистити під струменем проточної води і продезінфікувати.

2. У тій же послідовності обробляють зуботехнічний інструментарій. Для цього може бути використана ультразвукова апаратура в комбінації з дезінфек­ційними засобами, особливо якщо мова йде про зубні протези, які використо­вувалися раніше.

3. Після дезінфекції усі предмети та Інструменти необхідно добре пропо­лоскати проточною водою.

4. Для дезінфекції використовують тільки ефективні, перевірені засоби, які рекомендовані спеціальними органами і зберігають свої властивості (особ­ливо антивірусні — проти гепатиту, аденовірусів) за наявності слини та крові.

Дезінфекційні засоби, що застосовуються, не повинні негативно впливати на форму відбитків і повинні бути сумісними з гіпсом.

5. Особливі заходи запобігання потрібні під час лікування хворих, ризик інфікування від яких збільшений, або осіб зі зниженою імунною реакцією; не­обхідно використовувати такі методи зняття відбитків (наприклад, еластични­ми матеріалами), які гарантують проведення надійної дезінфекції у відповід­ності зі згаданими вище умовами. Лікар і медсестра повинні чітко уявляти, що очищення та дезінфекція відбитків входять в обов'язкові завдання їх роботи в клініці. Дезінфекція відбитків може бути здійснена за допомогою фізичних та хімічних засобів. Але можливість застосування фізичних засобів обмежена, ос­кільки існує небезпека пошкодження відбиткових матеріалів дією цих чинників, таких, як висока та низька температура, висушування, опромінення тощо.

Звичайне автоклавування може спричинити руйнування навіть гіпсу. Мікрохвильове опромінення відбитків малоефективне щодо споротвірних бак­терій.

Хімічні засоби дезінфекції більш ефективні та доступні. Вони застосову­ються методом імерсії (занурення), у вигляді спрею (зрошення) або аерозолю. За даними американської асоціації стоматологів, Британського стоматологіч­ного комітету, широким спектром антимікробної дії володіють дезінфекційні засоби на основі хлору, формальдегіду, глутарового альдегіду, фенолу, йодо­форму тощо.

Відбитки на основі альгінатів знезаражують 0,5% розчином гіпохлориту натрію протягом 3-10 хв методом занурення або застосування аерозолю. Ефек­тивним також є 2 % розчин глутарового альдегіду (протягом 1 год), а занурен­ня у розчин йодоформу на 3-10 хв призводить до повної інактивації віруса. Розчини на основі фенолу малоефективні.

Обробка відбитків на основі полісульфідних, поліефірних та силіконових матеріалів вищеназваними речовинами у вигляді аерозолю або спрею також достатньо ефективна.