Психіка – це внутрішній суб’єктивний світ людини.
Психіка –це суб’єктивний образ об’єктивного світу, який складається у мозку та на підставі і за допомогою якого відбувається регуляція поведінки і діяльності.
Психіка –це здатність живих істот активно відображати об’єктивний світ у вигляді суб’єктивного образу цього оточуючого світу і саморегулювати на цій основі свою активність та поведінку.
Психіка –це властивість мозку як високоорганізованої матерії відзеркалювати об’єктивну дійсність і на основі психічного образу, який при цьомц формується, цілеспрямовано регулювати діяльність суб’єкта і його поведінку.
Психіка– властивість високоорганізованої матерії; полягає в активному відображенні суб’єктом об’єктивного світу, в побудові суб’єктом невідчуджної від нього картини цього світу і регуляція на цій основі поведінки і діяльності.
Сучасна психологія розглядає психіку як властивість особливої форми організованої матерії, як суб’єктивний образ об’єктивного світу, як ідеальне відображення реальної дійсності в мозку.
Психіка– форма активного відображення суб’єктом об’єктивної реальності, виникає в процесі взаємодії високоорганізованих живих істот із зовнішнім світом і здійснює в їх поведінці (діяльності) регулятивну функцію.
Отже, в межах матеріалістичної психології психіка розуміється як особлива властивість високоорганізованої матерії – мозку. Із цього випливає, що:
- це саме властивість, а не речовина, субстанція;
- це особлива властивість, яку не можна звести лише до фізіологічних процесів;
- це властивість високоорганізованої матерії, тобто її має не вся матерія взагалі, а матерія на певному етапі розвитку.
Ця властивість мозку полягає в здатності відображати предмети і об’єкти зовнішнього об’єктивного світу.
Психічне відображення, як властивість кори головного мозку, детермінована зовнішньою дійсністю, при цьому має такі властивості:
- воно не є дзеркальним, механічним, пасивним копіюванням оточуючого світу (як дзеркало або фотоапарат);
- воно пов’язане з пошуком, вибором, оскільки в психічному відображенні інформація підлягає специфічній обробці тому є активним відображенням світу у зв’язку із певними потребами;
- воно є суб’єктивним і вибірковим, оскільки належить суб’єкту, поза суб’єктом не існує та залежить від суб’єктивних властивостей організму.
Стадія елементарної сенсорної психіки
| Рівні | Особливості поведінки | Види живих істот |
| А. Нижчий рівень. Примітивні елементи чутливості. Розвиток подразливості | Чіткі реакції на біологічно значущі властивості середовища через зміну швидкості і напрямку руху. Елементарні форми рухів. Слабка пластичність поведінки. Несформована здатність реагування на біологічно нейтральні властивості середовища. Слабка нецілеспрямована рухова активність. | Найпростіші. Нижчі багатоклітинні організми, які живуть у водному середовищі. |
| Б. Вищий рівень. Наявність відчут- тів. Поява органу маніпулювання – щелеп. Формування елементарних умовних рефлексів | Чіткі реакції на біологічно нейтральні подразники. Розвинена рухова активність. Здатність уникати несприятливих умов середовища, вести активний пошук позитивних подразників. Індивідуальний досвід і навчання відіграють невелику роль. Головне значення в поведінці мають жорсткі вроджені програми. | Вищі (кільчасті) черви, брюхоногі молюски, деякі інші безхребетні. |
Стадія перцептивної психіки
| Рівні | Особливості поведінки | Види живих істот |
| А. Низький рівень. Відображення зовнішньої дійсності у формі образів предметів. Інтеграція, об’єднання впливових властивостей в цілісній образ. Основний в цілісній образ. Основний орган маніпулювання – щелепи. | Формування рухових навичок. Перева жають сталі, генетично запрограмовані компоненти. Рухові здібності складні і різноманітні (пірнання, повзання, ходьба, біг, стрибки, лазіння, політ тощо). Активний пошук позитивних подразни ків, уникнення негативних (шкідливих), розвинена захисна поведінка. | Риби й нижчі хребетні, деякі вищі безхребетні (членоногі і головоногі, молюски, комахи). |
| Б. Середній рівень. Елементарні форми мислення (розв’язування завдань). Складення певної „картини світу”. | Високорозвинені інстинктивні форми поведінки. Здатність до навчання. | Вищі хребетні (птахи і деякі ссавці) |
| В. Вищий рівень. Виділення в практичній діяльності особливої, орієнтовно-дослідної фази. Здатність розв’язувати одне й те ж завдання різними методами. Здатність переносити один раз знайдений принцип вирішення завдання в нові умови. Створення і використання в діяльності примітивних знарядь. Здатність до пізнання оточуючої дійсності незалежно від наявних біологічних потреб. | Виділення спеціалізованих органів маніпулювання: лап і рук. Розвиток дослідницьких форм поведінки з широким використанням раніше набутих знань, умінь і навичок. | Мавпи, деякі вищі хребетні (собаки, дельфіни, слони). |
Таким чином, зазначене вище свідчить про те, що виникнення первісної психіки пов’язане з переходом від допсихічних форм регуляції поведінки – так званих таксисів (тропізмів), властивих рослинним і найпростішим тваринним організмам – до власне психічних, сигнальних форм регуляції поведінки тварин. На найвищих щаблях еволюції тварин певного значення в їх життєдіяльності набувають такі форми розвитку психіки, як научіння та інтелектуальна діяльність.
Дата добавления: 2015-03-14; просмотров: 2206;