Спайність
|
| Рис. 35. Анізотропія твердості кристалів кіаніту |
Спайність –здатність кристалів розколюватися за паралельно визначеними кристалографічним площинами з утворенням блискучих поверхонь. Площина спайності орієнтована паралельно фактичним або можливим граням кристала. Ступінь спайності визначають за такою умовною шкалою:
Таблиця 5.Ступені відносної спайності мінеральних індивідів та їх характеристика
| Ступінь спайності | Назва спайності | Характеристика спайності мінералу | Мінерали – еталони |
| І | Цілком досконала | Легко колеться на тонкі листи з утворенням дзеркальних площин | Слюди: мусковіт, біотит |
| ІІ | Досконала | Колеться на пластини з утворенням одиничних сходинок на площинах спайності | Гіпс, галіт, кальцит |
| ІІІ | Середня | Слабко колеться на окремі блоки з утворенням багатосходинкової поверхні | Магнетит, мікроклін |
| ІV | Недосконала | Подрібнюється з утворенням зерен з нерівною, в раковинах, поверхнею та з малопомітними площинами | Кварц, олівін, берил |
Спайність може виявлятися в одному (гіпс, слюда), двох, трьох (галіт, галеніт), чотирьох і шістьох (флюорит) кристалографічних напрямах.
У тих напрямах, де немає спайності, кристали розколюються за складними поверхнями зламу. Розрізняють рівний, ступінчастий (польові шпати), нерівний (апатит, каситерит), скалкуватий (актиноліт, тремоліт), гачкуватий (самородні Au, Ag, Pt) і раковистий (кварц) злами. Вид зламу іноді є характерною особливістю деяких мінералів (раковистий злам кварцу).
Дата добавления: 2015-03-14; просмотров: 622;