Мікроскоп

Для спостереження малих об'єктів, не видимих неозброєним оком, застосовується мікроскоп — оптична система, що складається у простому випадку з|із| короткофокусної збираючої лінзи (об'єктиву) та довгофокусної збираючої лінзи (окуляра).

Мікроскоп складається з механічної частини|частки| (основа|основа,заснування|, мікрометричний механізм, наочний|предметний| столик, револьвер з|із| об'єктивами) та оптичної системи, яка також ділиться на дві частини|частки|: освітлювальну і наглядову|спостережливу,спостережну|. В освітлювальну частину|частку| входять: дзеркало або освітлювач, конденсор з|із| діафрагмою і знімальний фільтр, а в наглядову|спостережливу,спостережну| — об'єктив і окуляр, що сполучені|з'єднані| у тубусі мікроскопа.

Розглянемо|розгледимо| хід променів у мікроскопі (мал. 5.6).

Предмет АВ| поміщається на відстані дещо більшій фокусної відстані об'єктиву . Дійсне, збільшене і перевернуте зображення А₁В₁, що дається об'єктивом, виходить на відстані від окуляра, дещо меншій фокусної відстані окуляра . Це проміжне зображення розглядається|розглядується| окуляром як предмет. Окуляр дає зображення А₂В₂ уявне, збільшене, пряме по відношенню до А₁В₁. В результаті мікроскоп дає уявне, збільшене і перевернуте (щодо|відносно| предмету АВ|) зображення, що знаходиться|перебуває| від окуляра на відстані (О₂В₂), зване відстанню якнайкращого|щонайкращого,найкращого| зору (для нормального ока =25 см).

Малюнок 5.6 –Хід променів у мікроскопі

Відстань між заднім фокусом об'єктиву і переднім фокусом окуляра називається оптичною довжиноютубуса мікроскопа.

Збільшення об'єктиву виражається|виказується,висловлюється| формулою: .

Для окуляра: .

Загальне|спільне| збільшення мікроскопа рівне множенню|добутку| збільшень об'єктиву і окуляра:

Для вивчення характеру|вдачі| та властивостей препарату в мікроскопії застосовуються спеціальні методи спостереження.

Метод світлого поля застосовується для дослідження прозорих препаратів з|із| включеними у них поглинаючими частинками|частками,часточками| та деталями. Пучок променів, проходячи через препарат, дає рівномірно освітлене поле в площині|плоскості| зображення. Якщо у препараті є|наявний| поглинаючий світло об'єкт, то він частково розсіює його, що і обумовлює| виникнення зображення. Метод світлого поля у відбитому світлі застосовується для спостереження непрозорих об'єктів.

Метод темного поля |минає,спливає|застосовується у біології, головним чином, для отримання|здобуття| зображень непрозорих об'єктів. Пучок променів, що освітлюють препарат, не потрапляє|попадає| безпосередньо в об'єктив. Зображення створюється тільки|лише| світлом, що розсіюються|неуважним| мікрочастками. У полі зору на темному фоні видно зображення частинок|часток,часточок|, що відрізняються від навколишнього середовища за показником заломлення. Метод темного поля у відбитому світлі здійснюється освітленням зверху непрозорого препарату спеціальною системою, розташованою|схильною| навколо|навкруг,довкола| об'єктиву.

Метод спостереження в поляризованих променях застосовується для дослідження під мікроскопом об'єктів, що володіють подвійним променезаломленням. Препарат освітлюється поляризованим світлом. Видозмінене поляризоване світло, що пройшло через препарат, вивчається за допомогою аналізаторів та компенсаторів|устрою|.

Метод фазового контрасту служить для отримання|здобуття| зображень прозорих та безбарвних|безколірних| об'єктів, невидимих при звичайних|звичних| методах мікроскопії. Метод полягає в тому, що показники заломлення об'єкту і середовища|середи| різні, унаслідок|внаслідок| чого світлова хвиля, що пройшла|минула,спливла| крізь об'єкт, зазнає фазової зміни і набуває|придбаває|, так званий "фазовий рельєф». Ці фазові зміни перетворюються спеціальним фазово — контрастним пристроєм|устроєм| в зміни амплітуд, що приводить|призводить,наводить| до ослаблення|ослабіння| або посилення інтенсивності світла, при проходженні його через об'єкт. В результаті виходить видиме контрастне зображення структури препарату, у якому розподіл яркостей| (амплітуд) відтворює вказаний вище фазовий рельєф.

Метод мікропроекції і мікрофотографії застосовується для спостереження або дослідження зображення об'єкту на екрані чи на фотоматеріалі. При цьому, щоб одержати|отримати| дійсне зображення об'єкту, за допомогою спеціальних пристроїв|устроїв| збільшують довжину тубуса мікроскопа так, що проміжне зображення А₁В₁, знаходиться|перебуває| трохи далі за передній фокус окуляра (див. мал. 5.6), а зображення (дійсне, зворотнє і збільшене) виходить за окуляром на екрані або фотоплівці.